Ухвала суду № 78238781, 29.11.2018, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/8288/18

№ провадження 1-кс/646/7247/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.11.18 року м.Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Сіренко Ю.Ю., за участю секретаря – Шинкарчук А.Я., слідчого – Якутіна В.В., прокурора – Чопка М.П., захисників – ОСОБА_1, ОСОБА_2, підозрюваного – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду в м. Харкові клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області Харківської області старшого радника юстиції ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000001019 від 04.09.2018 у відношенні:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Білорусь, громадянина України, працюючого директором КТП «2006», неодруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в:

До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області Харківської області старшого радника юстиції ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000001019 від 04.09.2018 у відношенні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України

В обґрунтування клопотання, слідчий зазначив, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, організував викрадення та незаконне позбавлення волі приватного підприємця ОСОБА_5, який є матеріально забезпеченою людиною, щоб незаконно отримати грошові кошти та майно, начебто за його звільнення, та здійснив замах на умисне вбивство ОСОБА_5, тобто умисному протиправному заподіяні смерті іншій людині, з корисливих мотивів. Так, у ОСОБА_3 протягом серпня-вересня 2018 року виник умисел і незаконне отримання грошових коштів та майна шляхом викрадення та незаконного позбавлення волі приватного підприємця ОСОБА_5, який є матеріально забезпеченою людиною, про що було відомо ОСОБА_3 У той же час, ОСОБА_3 не бажав особисто скоювати викрадення позбавлення волі ОСОБА_5 і розумів, що для вчинення такого злочину необхідно шукати виконавця, який зможе здійснити викрадення та тримати ОСОБА_5 до отримання ОСОБА_3 грошових коштів та майна. У зв’язку з цим ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_6 через їх спільного знайомого на ім’я ОСОБА_4. 17.09.2018 близько 20.00 год. у лісосмузі району Залютіно у м. Харкові між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 відбулась зустріч. У ході якої ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_6 виконати роботу пов’язану з викраденням людини отримання за це грошових коштів у вигляді викупу. Також ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_6 про наявність матеріальної можливості у сім’ї приватного підприємця ОСОБА_5 сплатити кошти за звільнення останнього. Розуміючи суть пропозиції, ОСОБА_6 погодився здійснити викрадення та незаконне позбавлення волі ОСОБА_5 18.09.2018 ОСОБА_6, усвідомлюючи суспільну небезпечність наміру ОСОБА_3, не бажаючи викрадати та позбавляти іншу людину волі, усвідомлюючи, що у разі його відмови від вчинення даного злочину замовник може знайти іншу особу, яка скоїть вказані неправомірні дії, маючи намір завадити скоєнню злочину, звернувся до співробітників УСБУ в Харківській області із повідомленням про злочинні дії ОСОБА_3 та надав згоду діяти у межах негласних слідчих (розшукових) дій, з метою попередження вказаного злочину та врятування ОСОБА_5 У подальшому ОСОБА_6, виконуючи вказівки ОСОБА_3, з метою безперешкодного спілкування, придбав два номери мобільного оператора та два телефонні термінали Нокіа 105ТА. 20.09.2018 у ході зустрічі ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_6 про виділення 50 тис. грн. для оренди будинку, транспортних витрат, придбання телефонного зв’язку, спостереження за ОСОБА_5 Під час зустрічі 22.09.2018 ОСОБА_3 передав ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 5000 грн. для початкових витрат пов’язаних із підготовкою до викрадення ОСОБА_5, а ОСОБА_6 передав ОСОБА_3 один мобільний термінал Нокіа 105ТА з сім-карткою. 25.09.2018 близько 17:00 годин ОСОБА_3 запросив ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до приміщення кафе «Смак», яке розташовано за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 10/1, з метою візуального контакту ОСОБА_6 та ОСОБА_5 У подальшому 08.10.2018 ОСОБА_3 показав ОСОБА_6 місце мешкання ОСОБА_5 у Зміївському районі, Харківської області, смт. Слобожанське, куди вказані особи здійснили виїзд. Крім того, 09.10.2018 близько 19:15 годин ОСОБА_3 передав ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 10 000 грн. для сплати оренди приміщення приватного домоволодіння, де буде здійснюватись тримання ОСОБА_5 Продовжуючи здійснювати дії по організації викрадення, протягом листопада 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 відбувались зустрічі біля гаражів, які розташовані по вул. Холодногірській, 16 у м. Харкові. Під час вказаних зустрічей були обговорені подробиці викрадення ОСОБА_5 та ОСОБА_3 передавались грошові кошти у сумі 8000 грн. для виконання вказівок останнього. З метою реалізації умислу на позбавлення життя ОСОБА_5 та отримання в останнього інформацію про грошові кошти ОСОБА_3 приготував та взявши собою ніж, 26.11.2018 близько 16:54 годин прибув до будинку № 22/43 по пров. 2 Істомінський у м. Харкові, де знаходився ОСОБА_5, проте злочинна діяльність ОСОБА_3 була припинена працівниками правоохоронних органів та його було затримано на місці працівниками прокуратури Харківської області, які під час особистого обшуку ОСОБА_3 виявили ніж та мобільні телефони.

Отже, щоб запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України, орган досудового слідства вважає, що до підозрюваного ОСОБА_3 потрібно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, прокурор зазначив, що на його думку необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою, та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому менш суворі запобіжні заходи не достатні для їх запобігання.

У судовому засіданні захисники та підозрюваний заперечували проти клопотання, просили суд обрати більш м'який запобіжний захід, який не пов'язаний з позбавленням волі.

Підозрюваний ОСОБА_3 зазначив, що пояснення слідчому давав добровільно, незаконні засоби впливу до нього не застосовувались.

Вислухавши думку прокурора та слідчого, підозрюваного, його захисників, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

04.09.2018 до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за №42018220000001019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, за фактом протиправної діяльності гр. ОСОБА_3, який організував групу, яка викрала гр. ОСОБА_5С, з метою вимагання грошових коштів та подальшого його вбивства.

26.11.2018 о 16 годині 54 хвилин ОСОБА_3 затриманий у порядку ст. 208 КПК України.

27.11.2018 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_3 та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: інформацією з УСБУ в Харківській області, проведеними слідчими (розшуковими) діями, допитами ОСОБА_6, допитом ОСОБА_5, розсекреченими матеріалами НСРД, отриманими у ході обшуків фактичними даними, вказаними у протоколах обшуків, протоколом затримання ОСОБА_3, у якого серед іншого виявлено грошові кошти для подальшого утримання ОСОБА_5 та ніж.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

За таких умов, щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дані кримінальні правопорушення.

Допитаний у судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, винним себе не визнав.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

В клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_3 неможливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів, а саме: підозрюваний ОСОБА_3 перебуваючи на волі може перераховуватися від органів досудового слідства та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_3 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи можливість реального покарання за вчинені злочини, які за ступенем тяжкості є особливо тяжкими, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Слідчий зазначив, що аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Beccievv. Moldova (Бекчиев проти Молдови)).

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім вказаних кримінальних правопорушень, що підтверджується вищевказаними доказами, які зібрані під час досудового розслідування.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, але слідчий суддя вважає, що підозрюваний не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов’язки, а також, щоб запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України, а саме: може перераховуватися від органів досудового слідства та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, та, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочинів, тяжкість покарання, яка відповідно до санкції ч. 2 ст.115 КК України загрожує останньому позбавленням волі від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті, а саме з корисливих мотивів, та відповідно до ст.12 КК України даний злочин відноситься до категорії особливо тяжких, приймаючи до уваги вищезазначені фактори, слідчий суддя вважає, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя у відповідність до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Білорусь, громадянина України, працюючого директором КТП «2006», неодруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, що він вчинив кримінальне правопорушення проти життя особи, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Беручи до уваги, що ОСОБА_3 підозрюється у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному провадженні. В даному випадку слідчий суддя бере до уваги, що таке діяння як викрадення людини та незаконне позбавлення її волі фактично здійснюється із застосуванням насильства адже згідно умислу підозрюваного потерпілого в супереч його волі помістили у заздалегідь підготовлене місце, де утримували.

У зв’язку з чим, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області Харківської області старшого радника юстиції ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000001019 від 04.09.2018 у відношенні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити.

Обрати у відношенні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком шісдесят днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання з 26.11.2018 року о 16 годин 54 хвилин.

Дата закінчення дії ухвали 24.01.2019 року о 16 годині 54 хвилин.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повіний текст ухвали буде оголошено 30.11.2018 о 15 годині 50 хвилин.

Слідчий суддя - Ю.Ю. Сіренко