Постанова № 78235385, 29.11.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року

м.Суми

Справа №592/9118/18

Провадження № 22-ц/788/2032/18

суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Ткачук С.С.,

суддів: Криворотенка В.І, Кононенко О.Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»,

представник відповідача - Фролова Олена Григорівна,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»,

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 вересня 2018 року в складі судді Князєва В.Б., ухваленого у м. Суми

в с т а н о в и в :

У липні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», мотивуючи вимоги тим, що він перебуває у трудових відносинах з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», працює інженером другої категорії у відділі інструментального виробництва. З грудня 2017 року у підприємства перед ним утворилася заборгованість з виплати заробітної плати.

Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати з грудня 2017 року до червня 2018 року включно становить 19 470 грн.

Також, відповідач зобов'язаний сплатити йому компенсацію втрати частини доходів за порушення строків виплати заробітної плати.

Просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість із заробітної плати у розмірі 19 470 грн та компенсацію втрати частини доходів за порушення строків виплати заробітної плати.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 вересня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь ОСОБА_2 заборгованість з виплати заробітної плати за грудень 2017 року - червень 2018 року в сумі 19 091 грн 09 коп. та компенсацію втрати частини доходів за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 129 грн 87 коп.

Стягнуто з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» в дохід держави судовий збір в розмірі 704 грн 80 коп.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

В апеляційній скарзі ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вказує, що копія розрахункового листа, яка додана до позовної заяви не є доказом відповідно до норм ЦПК України, оскільки належним чином не завірена та не підтверджує наявність заборгованості товариства перед позивачем на день ухвалення судового рішення.

Колегія суддів уважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відзиву на апеляційну скаргу стороною позивача не направлено.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2018 року: 1762 грн. х 100= 176200 грн.), справа визнана апеляційним судом малозначною і тому її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» - працює на посаді інженера другої категорії у відділі інструментального виробництва (а. с. 8-14).

Згідно з наданого ОСОБА_2 розрахункового листа за червень 2018 року, виданого йому роботодавцем, нарахована заробітна плата за період з грудень 2017 року по червень 2018 року становить 19 091 грн 09 коп. (а. с. 18).

Доказів погашення вищезазначеної заборгованості із заробітної плати позивача, відповідачем суду не надано.

Рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову ОСОБА_2 мотивоване тим, що позивачу заробітна плата з грудня 2017 року до червня 2018 року включно не була виплачена, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 19 091 грн 09 коп, яка і підлягає стягненню з відповідача. Крім того, на користь позивача підлягає стягненню компенсація втрати частини доходів за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 129 грн 87 коп.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції ухвалене правильне по суті рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Так, відповідно до положень ст. 43 Конституції України та ст. 2 КЗпП України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Отже, як убачається з матеріалів справи, на день звернення позивача до суду з позовом ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» у строки, встановлені законом, не виплатило ОСОБА_2 заробітну плату за період з грудня 2017 року до червня 2018 року включно у розмірі 19 091 грн 09 коп., тому апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказана заборгованість із заробітної плати підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, згідно з ст. 34 Закону України «Про оплату праці», компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до положень ст. ст. 2-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі і заробітна плата (грошове забезпечення).

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з ч. 4 вказаного Закону, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Пунктом 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Виходячи з приписів Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», відповідач зобов'язаний компенсувати позивачу втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановивши, що ОСОБА_2 не виплачена нарахована заробітна плата з грудня 2017 року по червень 2018 року, дійшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати у сумі 129 грн 87 коп.

Доводи апеляційної скарги про те, що розмір заборгованості із заробітної плати ОСОБА_2 не підтверджено належними та допустимими доказами не заслуговують на увагу колегії суддів апеляційного суду, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, за змістом ст. 110 КЗпП України, при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.

Публічне акціонерне товариство Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», будучи ознайомленим зі змістом заявлених позивачем вимог, не надало суду належних та допустимих доказів на спростування заборгованості із заробітної плати перед ОСОБА_4 за період з грудня 2017 по червень 2018 року. Також відповідачем не спростовано розмір присудженої оскаржуваним судовим рішення до стягнення заробітної плати та компенсації втрати частини доходів за порушення строків виплати заробітної плати.

Як убачається з матеріалів справи, 23 липня 2018 року Ковпаківським районним судом м. Суми було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, якою витребувано з ПАТ Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» довідку про заборгованість із заробітної плати із зазначенням щомісячних часткових виплат та компенсації втрати частини доходів за порушення строків виплати заробітної плати ОСОБА_2 Вказана ухвала надіслана відповідачу для виконання, отримана ним 25 липня 2018 року (а. с. 21), проте довідку суду надано не було. А тому судом першої інстанції вирішено справу на підставі наданих позивачем доказів, які відповідачем в установленому законом порядку не спростовані.

При цьому, надане відповідачем у ході апеляційного розгляду доручення № 36627 від 26 липня 2018 року щодо перерахування заробітної плати ОСОБА_2 може бути урахована в ході виконавчого провадження про виконання оскарженого рішення суду першої інстанції в порядку встановленому ст. 432 ЦПК України, а саме, порушити питання про визнання виконавчого листа в частині виплачених сум таким, що не підлягає виконанню.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Апеляційний суд вважає, що при вирішенні справи суд першої інстанції правильно, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідив всі докази, які підтверджували позицію позивача та входили до предмета доказування, надав їм належну оцінку, застосував положення законодавства, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_2

Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ч. 13 ст. 7, ст. ст. 367 - 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді :