Постанова № 78235356, 27.11.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року

м.Суми

Справа №585/1764/18

Номер провадження 22-ц/788/2153/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Хвостика С. Г. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Кононенко О. Ю.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

позивача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28 вересня 2018 року в складі судді Шульги В.О., ухваленого у м. Ромни, повний текст якого складений 28 вересня 2018 року, -

в с т а н о в и в :

Статтею 351 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

08 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Волошнівської сільської ради Роменського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28 вересня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, представник ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на неналежну оцінку доказів у справі та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. При цьому, адвокат ОСОБА_2 вказав на те, що останній день строку, протягом якого позивач мав звернутись до нотаріуса для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, є 20 листопада 2010 року, проте, позивач у період з 17 листопада 2010 року по 23 листопада 2010 року знаходився на лікувані у Роменській ЦРЛ. Ураховуючи викладене, представник позивача вважає, що спадкоємець в силу об'єктивних та непереборних обставин пропустив строк для подання ним заяви про прийняття спадщини. Разом з тим, як він вважає, суд безпідставно не взяв до уваги надані по справі докази, що підтверджують наявність у позивача перешкод на подання заяви для прийняття спадщини. Крім того, представник позивача звертає увагу на ту обставину, що суд першої інатнції безпідставно прийшов до висновку про те, що позивач близько восьми років жодним чином не цікавився питанням щодо прийняття спадщини після смерті батька, оскільки вказані обставни під час розгляду справи взагалі не досліджувались. До того ж, адвокат ОСОБА_2 зазначив, що Волошнівська сільська рада визнала позов, однак, суд безпідставно не прийняв з цього приводу процесуальне рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 про задоволення позову, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів стосовно того, що його хвороба та перебування на лікуванні у Роменській ЦРЛ у період з 17 листопада 2010 року по 23 листопада 2010 року об'єктивно перешкоджали йому вчинити дії, спрямовані на прийняття спадщини, а тому, як вказав суд, відсутні правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Крім того, суд вважав, що позбавлений можливості задовольнити позов ще й з тих підстав, що спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5, а позивач просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, який, як він зазначає в позовній заяві, помер ІНФОРМАЦІЯ_6.

Колегія суддів не погоджується із вказаними висновками суду, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що батьком позивача є ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5. Вказані обставини підтверджується свідоцтвами про народження та смерть (а.с. 11 - 12).

З державного акта про право власності на земельну ділянку від 10 травня 2002 року вбачається, що за життя ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 4,736 га, що розташована на території Волошнівської сільської ради Роменського району, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 13).

Відповідно до довідки Волошнівської сільської ради від 03 листопада 2017 року за № 407 ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 проживав один АДРЕСА_1. Заповіт від імені ОСОБА_3 виконкомом Волошнівської сільської ради не посвідчувався (а.с. 16).

Постановою приватного нотаріуса Роменського районного нотаріального округу ОСОБА_4 від 06 березня 2018 року № 546/02-31 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю доказів прийняття ним спадщини. При цьому, в ході розгляду даної справи було встановлено, що приватний нотаріус з'ясував, що спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є його дочка - ОСОБА_5, яка проживає АДРЕСА_2 та яка спадщину не прийняла і не претендує на неї, в суд за визначенням додаткового строку для прийняття спадщини звертатися не буде, про що повідомила заявою від 01 листопада 2017 року. Крім того, син спадкодавця - ОСОБА_1, який проживає у АДРЕСА_3, спадщини не прийняв та не претендує на неї, в суд за визначенням додаткового строку для прийняття спадщини звертатися не буде, про що повідомив заявою від 19 грудня 2017 року (а.с. 14).

Як на поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач посилався на те, що він у період з 17 листопада 2010 року по 23 листопада 2010 року, коли закінчувався шестимісячний строк подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини, знаходився на лікуванні у Роменській ЦРЛ у лікаря пульмонолога з діагнозом: ГРВІ та гострий бронхіт, що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 15).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень ст.ст. 1220, 1270 ЦК України право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» дано роз'яснення, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як вбачається з матеріалів справи, шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, закінчився 20 листопада 2010 року. Згідно даних довідки Роменської ЦРЛ від 04 травня 2018 року за № 410 позивач ОСОБА_1 у період з 17 листопада 2010 року по 23 листопада 2010 року знаходився на лікуванні у Роменській ЦРЛ у лікаря пульмонолога з діагнозом: ГРВІ та гострий бронхіт.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що причини пропуску позивачем строку на прийняття спадщини є поважними, оскільки факт перебування спадкоємця на лікуванні у вищевказаний період, який припадає на останні дні звернення із заявою про прийняття спадщини, об'єктивно перешкоджав йому своєчасно звернутися до нотаріальної контори за прийняттям спадщини після смерті батька ОСОБА_3 в строк, передбачений ст. 1270 ЦК України.

Також необхідно прийняти до уваги, що Волошнівська сільська рада Роменського району позов визнала.

Посилання місцевого суду в оскарженому рішенні на ту обставину, що спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5, а позивач в прохальній частині позову просить визначити йому строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, який, як він зазначає, помер ІНФОРМАЦІЯ_6, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Зокрема, зі змісту позовних вимог та наданих по справі доказів вбачається, що батько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5. Вказану обставину позивач також підтвердив і в судовому засіданні апеляційного суду. Крім того, колегія суддів бере до уваги надану суду першої інстанції можливість з'ясувати вказані обставини справи під час розгляду справи як у порядку підготовчого провадження у даній справі, так і під час розгляду справи по суті.

При цьому, колегія суддів враховує і те, що при розгляді звернення ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Роменського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_4 було з'ясовано, що інші спадкоємці померлого дочка ОСОБА_5 та син ОСОБА_1 спадщину у встановленому законом порядку не прийняли та не претедують на неї, в суд за визначенням додаткового строку для прийняття спадщини звертатися не будуть, про що повідомили нотаріуса відповідними заявами.

За таких обставин, коли суд першої інстанції постановив оскаржуване рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права і його висновки не відповідають обставинам справи, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового, яким позовні вимоги підлягають задоволенню.

Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п.п.1, 3, 4; 381 ч.ч. 1, 3; 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28 вересня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, додатковий строк два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: С.Г. Хвостик

Судді: Т.А. Левченко

О.Ю. Кононенко