Вирок № 78231903, 11.10.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

415/4119/18

1-КП/415/634/18

ВИРОК

Іменем України

11.10.18 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Кайданович Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12018130240000615 від 13 березня 2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого у ПП «Пошук», одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України,

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Коробейник Є.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1

встановив:

У період часу з 09 до 12 березня 2018 року, в денний час, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши на територію подвір’я будинку №239 по вулиці Макаренка міста Лисичанська, таємно викрав – брухт чорного металу, загальною вагою 23,095 кг, що зберігався в межах двору, у виді: 3 металевих колосників, на суму, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-600е від 10 квітня 2018 року, 90 гривень, металевих пічних дверцят, металевої труби та фрагменту металевого котла, на суму, відповідно до Довідки ПП «ДонПромТранс» від 19 квітня 2018 року, 65 гривень 67 копійок, а також, спортивний інвентар, що зберігався у приміщенні господарського призначення, у виді: металевої штанги з металевими дисками, вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-694е від 07 травня 2018 року, 8346 гривень 93 копійки, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 8502 гривні 60 копійок.

08 липня 2018 року, приблизно о 21 годині 50 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи, в стані алкогольного сп’яніння, у квартирі за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_3, по вулиці В.Сосюри, 418/37, міста Лисичанська, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрав – мобільний телефон ТМ «S-TELL», модель «C552», ІМЕІ 352227015442216, вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-968е від 26 липня 2018 року, 758 гривень, спричинивши останньому майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочини, передбачені ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, а саме:

– таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно (ст.185 ч.2 КК України),

– таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у інше приміщення, сховище (ст.185 ч.3 КК України).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень – відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованих органом досудового розслідування злочинів, описаних в обвинувальному акті, а саме, – крадіжки майна потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зокрема, відповідно:

металобрухту та спортивного інвентарю – у період часу з 09 до 12 березня 2018 року, в денний час, проникнувши на територію подвір’я, по вулиці Макаренка, 239, міста Лисичанська, скориставшись відсутністю сторонніх, та,

мобільного телефону марки «S-TELL» – 08 липня 2018 року, у вечірній час, перебуваючи за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_3, по вулиці В.Сосюри, 418/37, міста Лисичанська, під час сумісного вживання алкоголю, скориставшись відсутністю уваги з боку останнього та присутніх,

– викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії та мотивуючи свою протиправну поведінку негайною потребою в грошових коштах та перебуванням в стані сп’яніння, завдана потерпілим – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 майнова шкода – відшкодована частково: шляхом повернення викраденого, залишок – зобов’язується усунути найближчим часом, при виникненні певної можливості.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, – яке, на підставі ст.370 КПК України, – повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним – є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим – є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим – є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, – вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні:

– таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно (ст.185 ч.2 КК України) – щодо потерпілого ОСОБА_3,

– таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у інше приміщення, сховище (ст.185 ч.3 КК України) – щодо потерпілого ОСОБА_2,

– доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, відповідно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєні обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості (ст.185 ч.2 КК України) та тяжких (ст.185 ч.3 КК України), обвинувачений ОСОБА_1 – працевлаштований у ПП «Пошук», має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання – характеризується позитивно (том 1 а.с.165, том 2 а.с.70-а), у скоєному – щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів, добровільне відшкодування завданого збитку – щодо потерпілого ОСОБА_3 (том 2 а.с.32), наявність тяжкого захворювання, наявність на утриманні дитини неповнолітнього віку – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, а також, ту обставину, що обвинувачений вперше притягається до кримінальної відповідальності (том 1 а.с.159-160, том 2 а.с.56-57).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисні, крім того, корисливі злочини, які, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості та тяжких, в тому числі, беручи до уваги суму завданої протиправними діями майнової шкоди, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання – у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкціями ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, при цьому, беручи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який – працює, має постійне місце мешкання, позитивно характеризується за місцем проживання та у побуті, вперше притягається до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітню дитину, у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю інкримінованих кримінальних правопорушень, і, одночасно, враховуючи стан здоров’я обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі, враховуючи також відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, які обтяжують покарання, і, разом з тим, враховуючи часткове відшкодування спричиненої кримінальними правопорушеннями майнової шкоди та думку потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у наданих до суду заявах, які на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягали, суд, оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства та, відповідно, без відбування покарання, – із застосуванням вимог ст.75 КК України, – зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

І, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв більш одного злочину, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю злочинів, – шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Підстав щодо зміни або скасування запобіжного заходу – у вигляді особистого зобов’язання, застосованого, відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання» від 08 травня 2018 року (том 1 а.с.179), у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Однак, враховуючи, що строк дії обов’язків, визначених під час застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання (Ухвала слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання» від 08 травня 2018 року (том 1 а.с.179), сплинув 09 липня 2018 року, і, питання щодо продовження строку дії останніх стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 учасниками даного кримінального провадження – не порушувалось, відповідно, вищезазначена Ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині, згідно положень ст.179, ст.194 КПК України, припинила свою дію, і, обов’язки вважаються скасованими.

Процесуальні витрати по справі – у сумі 858 гривень (том 1 а.с.81) і у сумі 858 гривень (том 1 а.с.152), пов'язані із залученням експертів під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-600е від 10 квітня 2018 року (том 1 а.с.75-80) та судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-694е від 07 травня 2018 року (том 1 а.с.153-156), відповідно, з метою встановлення розміру заподіяної потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди, за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Процесуальні витрати по справі – у сумі 429 гривень (том 2 а.с.46), пов'язані із залученням експертів під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-968е від 26 липня 2018 року (том 2 а.с.47-49), з метою встановлення розміру заподіяної потерпілому ОСОБА_3 майнової шкоди, за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Процесуальні витрати по справі – у сумі 858 гривень (том 1 а.с.39), пов'язані із залученням експертів під час проведення судової трасологічної експертизи за №19/113/6-2/141е від 19 березня 2018 року (том 1 а.с.40-43), за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 – не підлягають, так як причетність останнього до залишення досліджених слідів – не встановлена.

Процесуальні витрати по справі – у сумі 572 гривні (том 1 а.с.50) і у сумі 858 гривень (том 1 а.с.107), пов'язані із залученням експертів під час проведення судової дактилоскопічної експертизи за №19/113/6-1/149е від 15 березня 2018 року (том 1 а.с.51-56) та додаткової судової дактилоскопічної експертизи за №19/113/6-1/162е від 26 березня 2018 року (том 1 а.с.108-115), відповідно, за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 – не підлягають, так як причетність останнього до залишення досліджених слідів – не встановлена.

Цивільні позови у встановленому законом порядку потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – не заявлені, що не позбавляє останніх права звернутися до суду з відповідними позовами у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

металевий гриф, вагою 15 кг, металеві диски, у кількості 2 штук, вагою по 10 кг кожен, металеві диски, у кількості 3 штук, вагою по 5 кг кожен, а також, брухт чорного металу: у виді металевих пічних дверцят, 3 металевих колосників, металевої труби і фрагменту металевого котла, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 (том 1 а.с.31,32,98,9,132,133),

– підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_2,

мобільний телефон ТМ «S-TELL», модель «C552», ІМЕІ 352227015442216, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 (том 2 а.с.36,37),

– підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_3,

5 слідів папілярних ліній, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України (том 1 а.с.147),

– підлягають зберіганню в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

гіпсовий зліпок взуття, що знаходиться на зберіганні у камері схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (том 1 а.с.98,99),

– підлягає знищенню, як не уявляючий ніякої цінності.

Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_1 – визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання:

за ст.185 ч.2 КК України – у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік,

за ст.185 ч.3 КК України – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, до набуття вироком законної сили, залишити попередній, – у вигляді особистого зобов’язання.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300)

2145 (дві тисячі сто сорок п’ять) гривень за проведення судових товарознавчих експертиз.

Речові докази по справі:

металевий гриф, вагою 15 кг, металеві диски, у кількості 2 штук, вагою по 10 кг кожен, металеві диски, у кількості 3 штук, вагою по 5 кг кожен, а також, брухт чорного металу: у виді металевих пічних дверцят, 3 металевих колосників, металевої труби і фрагменту металевого котла, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2,

– повернути потерпілому ОСОБА_2,

мобільний телефон ТМ «S-TELL», модель «C552», ІМЕІ 352227015442216, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3,

– повернути потерпілому ОСОБА_3,

5 слідів папілярних ліній, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

– зберігати в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

гіпсовий зліпок взуття, що знаходиться на зберіганні у камері схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області,

– знищити.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: