Вирок № 78229827, 30.11.2018, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/1887/18

Провадження № 1-кп/483/201/2018

ВИРОК

Іменем України

30 листопада 2018 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді Рак Л.М.,

за участю секретаря Марчук І.В.,

прокурора Татаревича В.І.,

потерпілого ОСОБА_1

захисника – адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Очакова кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018150100000679 від 30 липня 2018 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3, який народився 10 квітня 1997 року в с. Рівне Очаківського району Миколаївської області, є громадянином України, неодруженим, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходить військову службу матросом за контрактом у в/ч А2637, є раніше не судимим, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 30 липня 2018 року приблизно о 00 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на території літнього майданчика кафе-бару «Гілея», що розташований по вулиці Нікольській, 3 в м. Очакові Миколаївської області, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень особисто раніше йому незнайомому ОСОБА_1, на підґрунті виниклого словесного конфлікту, з достатньою силою наніс кулаком своєї правої руки один удар в область обличчя ОСОБА_1, який в цей час сидів на стільці за столом, внаслідок чого останній впав на землю. Після нанесення вказаного удару, приблизно о 00 год. 32 хв. 30 липня 2018 року, знаходячись біля входу на територію літнього майданчика кафе-бару «Гілея», ОСОБА_3, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, з достатньою силою наніс кулаком своєї правої руки один удар в область обличчя ОСОБА_1, який в цей час проходив поруч з ним, намагаючись вийти з території розважального закладу. Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_3 ОСОБА_4 впав на землю, вдарившись головою об асфальтоване покриття. Коли останній підвівся на ноги, приблизно о 00 год. 34 хв. 30 липня 2018 року, ОСОБА_3, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, знаходячись на прилеглій до майданчика кафе-бару «Гілея» території, з достатньою силою наніс кулаком своєї правої руки один удар в область обличчя ОСОБА_1, після чого останній впав на землю, вдарившись головою об асфальтоване покриття, втратив свідомість і прийшов до тями лише після госпіталізації його в Очаківській ЦРЛ.

Таким чином, за вказаних вище обставин ОСОБА_3, діючи навмисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, вчинив умисне заподіяння потерпілому ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень у вигляді відкритої проникаючої черепно-мозкової травми, забою головного мозку важкого ступеню, масивного травматичного субарахноїдального крововиливу, перелому кісток склепіння та лицьового скелету з переходом на основу черепа, гемоотолікворея справа, гемосинусит лівої гайморової пазухи, лінійного перелому акулової дуги зліва, закритого перелому кісток носу, забою м’яких тканин потиличної ділянки, підшкірної гематоми параорбітальної ділянки зліва, ЗТГК, забою грудної клітини.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 в інкримінованому йому умисному спричиненні потерпілому ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, винним себе визнав повністю і дав показання про те, що дійсно 30 липня 2018 року в період часу з 00 год. 30 хв. по 00 год. 34 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в кафе-барі «Гілея» на підґрунті виниклого словесного конфлікту він наніс потерпілому ОСОБА_1 кілька ударів в область обличчя та голови, потерпілий падав, а від останнього удару втратив свідомість. У скоєному щиро кається. Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на лікування потерпілого понесених військово-медичним клінічним центром в розмірі 23977 грн. 88 коп. визнав повністю.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість у скоєному підтверджується іншими дослідженими судом доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_4, в судовому засіданні дав показання про те, що 30 липня 2018 року після 23 години він зі своїми знайомими відпочивав в кафе-барі «Гілея», де в нього виник безпідставний конфлікт з ОСОБА_3, в ході якого останній кілька разів наносив йому удари в обличчя та голову, він падав, від останнього удару втратив свідомість і прийшов до тями в Очаківській ЦРЛ, звідки був направлений на стаціонарне лікування до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону України. В судовому засіданні потерпілий просив пред’явлений ним цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 100000 гривень залишити без розгляду. Крім того, пояснив, що претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_3 він не має. Просив суворо його не карати, призначити покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Зазначені вище показання обвинуваченого та потерпілого в частині одержання останнім тілесних ушкоджень об’єктивно підтверджуються висновком судово-медичної експертизи № 43 від 14 вересня 2018 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження у вигляді відкритої проникаючої черепно-мозкової травми, забою головного мозку важкого ступеню, масивного травматичного субарахноїдального крововиливу, перелому кісток склепіння та лицьового скелету з переходом на основу черепа, гемоотолікворея справа, гемосинусит лівої гайморової пазухи, лінійного перелому акулової дуги зліва, закритого перелому кісток носу, забою м’яких тканин потиличної ділянки, підшкірної гематоми параорбітальної ділянки зліва, ЗТГК, забою грудної клітини, що могли утворитися від ударів твердим тупим предметом по голові та обличчю, не виключаючи кулаками, також при падінні на площині, після надання тілу прискорення, викликаного нанесенням ударів кулаками в область обличчя та голови. Відповідно до вказаного висновку судово-медичної експертизи, зазначені вище тілесні ушкодження належать до категорії тяжких. Характер і локалізація вказаних тілесних ушкоджень узгоджуються з механізмом їх утворення, повідомленим потерпілим та обвинуваченним.

Зазначені вище докази узгоджуються між собою та підтверджують вину обвинуваченого у заподіянні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.

За згодою учасників судового розгляду, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

Роз’яснивши учасникам судового розгляду наслідки щодо позбавлення їх права оскаржити в апеляційному порядку обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням висновку судово-медичної експертизи і тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи викладене, суд знаходить доведеною винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 121 КК України – як умисне тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд, відповідно до ст. ст. 65-67 КК України враховує, що він вчинив тяжкий злочин, його особу, а саме те, що він хоча і вважається раніше не судимим, проте менш ніж як за місяць до спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч.ч. 1, 2 ст. 125 КК України за спричинення тілесних ушкоджень майже за аналогічних обставин, проте належних висновків для себе не зробив, за місцем роботи характеризується негативно, як обставину, що обтяжує покарання – вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння, та як обставини, що його пом’якшують, – щире каяття обвинуваченого та добровільне відшкодування заподіяної шкоди потерпілому.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України відповідатиме принципу справедливості та невідворотності покарання. При цьому суд бере до уваги достовірно встановлені конкретні обставини у справі, а саме те, що оскільки обвинувачений свідомо вважав можливим для себе під час незначного конфлікту безкарно ставити під загрозу життя інших людей, це свідчить про його підвищений ступінь небезпеки для суспільства.

Цивільний позов прокурора військової прокуратури Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Військово-медичного клінічного центру Південного регіону України Міністерства оборони України, заявлений під час досудового розслідування, що підтверджений довідкою лікувального закладу від 27 вересня 2018 року № 4251, про стягнення з обвинуваченого 23977 грн 88 коп., в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1, суд вважає таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі на підставі ч. 1 ст. 1206 ЦК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченного моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення за клопотанням потерпілого підлягає залишенню без розгляду.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку вимог ст. 100 КПК України.

Судових витрат немає.

Оскільки на час постановлення вироку підстави, що були враховані при застосуванні до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не відпали, а підстав для зміни запобіжного заходу не встановлено, суд вважає за необхідне запобіжний захід відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п’ять років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту його затримання, тобто з 30 липня 2018 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Цивільний позов прокурора військової прокуратури Миколаївського гарнізону задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь державного лікувального закладу Військово-медичного клінічного центру Південного регіону України Міністерства оборони України в рахунок відшкодування коштів на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 – 23977 (двадцять три тисячі дев’ятсот сімдесят сім) гривень 88 копійок.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 – залишити без розгляду.

Речові докази у кримінальному провадженні: два інформаційних носія – диски формату DVR-R з файлами камер спостереження кафе-бару «Гілея» – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк – з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: