Ухвала суду № 78228216, 30.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

30 листопада 2018 року м. Київ № 826/11784/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) та без проведення судового засідання розглянувши клопотання про закриття провадження у адміністративній справіза позовомОСОБА_1 до1. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Авант-банк" Ларченко Ірини Миколаївни, 2. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Авант-Банк" Кічук Олега Івановича треті особи проФонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство "Авант-Банк" визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Авант-банк" Ларченко Ірини Миколаївни (далі - відповідач 1), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Авант-Банк" Кічук Олега Івановича Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 2) про:

- визнання протиправним та скасування рішення оформленого повідомленням №887/2 від 25.02.2016 року Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Авант-Банк» Ларченко Ірини Миколаївни щодо віднесення до нікчемних правочинів Договору банківського рахунку фізичної особи №Д-Ф/16/1019-01246, операції, щодо перерахування коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № у ПАТ «Авант-Банк», код банку 380708, відкритого на підставі договору банківського рахунку фізичної особи №Д-Ф/16/1019-01246, укладеного 26 січня 2016 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Авант - Банк», яка була проведена 29 січня 2016 року на суму 8000 (вісім тисяч) доларів США 00 центів;

- зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Авант-Банк» Кічука Олега Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Авант - Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які були розміщені на рахунку № НОМЕР_2 в іноземній валюті - 8 000 доларів США, який був відкритий на підставі договору банківського вкладу фізичної особи №Д-Ф/16/1019-01246, укладеного 26 січня 2016 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Авант - Банк».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.08.2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі № 826/11784/18 матеріалами та надано відповідачу час для надання відзиву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Вказаною ухвалою також до участі у справі залучено в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Публічне акціонерне товариство "Авант-Банк".

07.09.2018 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Авант-Банк" Кічук Олегом Івановичем подано до суду відзив на позов.

11.09.2018 року представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подано до суду письмові пояснення та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

28.09.2018 року представником позивача подано до суду відповідь на письмові пояснення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та відзив Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Авант-Банк" Кічук Олега Івановича.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2018 року відмовлено Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є вкладником ПАТ «Авант-Банк» згідно договору банківського депозиту № Д-Ф/16/1019-01246 від 26.01.2016 року, а тому повинен бути включений до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Втім, відповідачем 1, як зазначає позивач його не було включено до вказаного Переліку, чим було порушено його права, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

В поданому до суду відзиву, відповідач 2 просив у задоволені адміністративного позову відмовити в повному обсязі, при цьому зазначаючи про правомірність дій щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на виплату гарантованої суми відшкодування коштів за договором банківського вкладу, оскільки договір банківського вкладу та банківська операція визнані нікчемними, поряд з цим вказує, що в момент укладення договору та вчинення банківської операції з перерахування коштів на депозитний рахунок позивача, для банку діяли обмеження передбачені постановою НБУ № 878/БТ від 10.12.2015 про віднесення його до категорії проблемних та запровадження щодо нього особливого режиму контролю за діяльністю, яка забороняла укладати договори внаслідок яких відбувалось збільшення витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В поданих до суду письмових поясненнях, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, посилаючись на Закон України "Про систему гарантування зазначає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затверджує реєстр вкладників виключно на підставі Переліку рахунків, складеного та наданого Уповноваженою особою, просить в задоволені позовних вимог відмовити, з огляду на те, що кошти на рахунку позивача були переведені від третьої особи ОСОБА_5, тобто це не є власними коштами позивача, отже, шляхом розміщення грошей на рахунках позивачів від імені власника великого рахунку були штучно створені умови для незаконного отримання відшкодування за рахунок позики Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У поданих до суду відповідях на відзив відповідача 2 та письмові пояснення третьої особи 1, позивач зазначав, що останніми не спростовано доводів позовної заяви, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

06.11.2018 року відповідачем 2 подано до суду клопотання про закриття провадження у справі. Вказане клопотання обґрунтовано, з посилання на позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 року по справі № 803/858/16, тим, що оскільки правова природа такого рішення (повідомлення про нікчемність правочину) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог щодо визнання його протиправним і скасування, а тому позовні вимоги про скасування рішень (повідомлень) про нікчемність укладеного позивачем договору банківського вкладу не може бути розглянуто в судовому порядку (в тому числі в господарських судах).

Враховуючи викладене вище, суд при вирішенні заявленого клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, вказана частина регламентує необхідність справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з, у тому числі, іншим суб'єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих осіб, відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних (публічно-владних) управлінських функцій.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI (далі по тексту - Закон № 4452-VI).

Згідно ч. ч. 1, 2, 10 ст. 38 Закону Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу/рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього Закону перевірка правочинів Банку із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, яке прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Наведена позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 910/12294/16 від 11.04.2018 року, № 910/24198/16 від 16.05.2018 року та № 819/353/16 від 04.07.2018 року.

Таким чином, оскільки рішення про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб унаслідок прийняття такого рішення. Відтак право позивача у цій справі не може порушуватись унаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

Зміст вищевикладеного дає підстави для висновку, що права позивача у межах спірних правовідносин не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2018 року у справі № 803/858/16, серед іншого, зазначила " ... встановлена правова природа такого рішення (повідомлення про нікчемність правочину) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог щодо визнання його протиправним і скасування, а тому позовні вимоги про скасування рішень (повідомлень) про нікчемність укладеного позивачем договору банківського вкладу не може бути розглянуто в судовому порядку (в тому числі в господарських судах), а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю".

Аналогічний висновок також зроблено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі № 802/351/16-а.

Відповідно до ч. 5. ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Питання щодо закриття провадження у справі врегульовані ст. 238 КАС України.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи, що вказані висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, ухвалені за результатами розгляду справ, фактичні обставини яких є певним чином подібними до фактичних обставин, встановлених у справі, що розглядається, - спір у справі, що розглядається, також стосується правомірності дій уповноваженої особи Фонду, Фонду щодо відмови включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та правомірності наказу уповноваженої особи Фонду про визнання правочину нікчемним, тому суд вважає, що провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення оформлене повідомленням №887/2 від 25.02.2016 року Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Авант-Банк» Ларченко Ірини Миколаївни щодо віднесення до нікчемних правочинів Договору банківського рахунку фізичної особи №Д-Ф/16/1019-01246, операції, щодо перерахування коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № у ПАТ «Авант-Банк», код банку 380708, відкритого на підставі договору банківського рахунку фізичної особи №Д-Ф/16/1019-01246, укладеного 26 січня 2016 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Авант - Банк», яка була проведена 29 січня 2016 року на суму 8000 (вісім тисяч) доларів США 00 центів підлягає закриттю.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Авант-Банк» Кічука Олега Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Авант - Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які були розміщені на рахунку № НОМЕР_2 в іноземній валюті - 8 000 доларів США, який був відкритий на підставі договору банківського вкладу фізичної особи №Д-Ф/16/1019-01246, укладеного 26 січня 2016 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Авант - Банк» у суду правових підстав для закриття провадження немає.

Також суд зазначає, що згідно з ч.2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями ст.ст. 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Авант-Банк" Кічук Олега Івановича задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення оформлене повідомленням №887/2 від 25.02.2016 року Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Авант-Банк» Ларченко Ірини Миколаївни щодо віднесення до нікчемних правочинів Договору банківського рахунку фізичної особи №Д-Ф/16/1019-01246, операції, щодо перерахування коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № у ПАТ «Авант-Банк», код банку 380708, відкритого на підставі договору банківського рахунку фізичної особи №Д-Ф/16/1019-01246, укладеного 26 січня 2016 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Авант - Банк», яка була проведена 29 січня 2016 року на суму 8000 (вісім тисяч) доларів США 00 центів.

В іншій частині клопотання відмовити.

Роз'яснити позивачу, що розгляд даної позовної вимоги не підлягає розгляду у судах (в тому числі у господарських) та повторне звернення до адміністративного суду зі спором між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до частини 2 статті 238 КАС України Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Згідно ч. 1 ст. 295 та ч. 1 ст. 297 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Амельохін