Рішення № 78228104, 29.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 листопада 2018 року № 826/4853/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Євротехнології Груп» про зняття арешту з усього рухомого та нерухомого майна і коштів,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» (далі - позивач, ТОВ «ІБК «Євротехнології») з позовом до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач), за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Євротехнології Груп» (далі - третя особа, ТОВ «Євротехнології Груп»), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 21.05.2018, просить зняти з усього рухомого та нерухомого майна ТОВ «ІБК «Євротехнології», ЄДРПОУ 24373295, застосований постановами державних виконавців Оболонського районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у ВП №43841863 від 03.07.2014, у ВП №37080202 від 20.03.2013, у ВП №25887685 від 14.04.2011 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та арешт з коштів ТОВ «ІБК «Євротехнології», ЄДРПОУ 24373295, застосований постановами державних виконавців Оболонського районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у ВП №43841863 від 03.07.2014 та від 09.07.2014.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що виконавчі провадження, в межах яких накладено арешт на його майно, завершені, виконавчі документи повернуті, строки пред'явлення виконавчих документів сплили, а тому арешт із майна боржника, що накладений постановами відповідача, повинен бути знятий, оскільки позбавляє позивача можливості вільно розпоряджатися майном.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.04.2018 відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Встановлено відповідачу строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного провадження повідомлений належним чином, заяву про визнання позову чи відзив на позовну заяву до суду не надав.

Між тим, у відповідності до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

При цьому, частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа пояснень з приводу заявлених вимог не подала, проте в матеріалах справи міститься лист від 23.03.2018, згідно якого ТОВ «Євротехнології Груп» підтверджує, що не заперечує проти задоволення позову ТОВ «ІБК «Євротехнології» та не заперечує проти зняття арешту з майна та коштів у банках позивача, накладених відповідачем в межах виконавчого провадження №43841863.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження згідно приписів статей 12, 257, 262 КАС України та враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На виконанні в Оболонському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебували наступні виконавчі провадження:

№43841863, відкритого з примусового виконання наказу №910/24278/13 від 13.06.2014, виданого Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ТОВ «ІБК «Євротехнології» на користь ТОВ «Євротехнології Груп» боргу в сумі 299 850,13 грн.;

№37080202, відкритого з примусового виконання постанови № 18 від 01.02.2013, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про стягнення з ТОВ «ІБК «Євротехнології» на користь Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області штрафу в сумі 103 230,00 грн.;

№52014458, відкритого з примусового виконання постанови № 18 від 01.02.2013, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про стягнення з ТОВ «ІБК «Євротехнології» на користь Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області штрафу в сумі 103 230,00 грн.;

№25887685, відкритого з примусового виконання наказу №17/101 від 28.03.2011, виданого Господарським судом м. Києва про стягнення з ТОВ «ІБК «Євротехнології» на користь ТОВ «Ульма Опалубка України» боргу в сумі 46 663,86 грн.

Всі вказані вище виконавчі провадження є завершеними, але арешти, які накладалися в межах цих виконавчих проваджень не знято, тому позивач вважає, що арешти всього рухомого та нерухомого майна, а також коштів підлягають зняттю.

ТОВ «ІБК «Євротехнології» 02.03.2018 та 06.03.2018 зверталось до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві із заявами про зняття арешту, накладеного постановами державних виконавців у ВП №43841863 від 03.07.2014, ВП №37080202 від 20.03.2013, ВП №25887685 від 14.04.2011.

Проте жодної відповіді позивач від відповідача не отримав та арешт з майна не знятий.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

При цьому, суд зазначає, що на час накладення арешту, чинним був Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (далі також - Закон №606-XIV). Разом з тим, на час звернення позивача до суду та розгляду і вирішення справи по суті, зазначений Закон втратив чинність, оскільки 05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі також - Закон №1404-VIII).

Відповідно до частин 1-3 статті 57 Закону №606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Частиною 1 статті 30 Закону №606-ХІV передбачено, що державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Наслідки завершення виконавчого провадження передбачені статтею 50 Закону №606-ХІV. За її змістом, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред'явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

Зі змісту наведеного вбачається дійсна мета застосування процедури арешту майна боржника для забезпечення реального виконання виконавчого документу. Тобто, існування арешту накладеного державним виконавцем дозволяє йому ефективно здійснювати дії щодо реального виконання виконавчих листів та інших виконавчих документів, упереджує недобросовісну поведінку боржника щодо уникнення сплати ним свого боргу шляхом реалізації або переоформлення належного йому рухомого та нерухомого майна. Таким чином, існування арешту майна, накладеного державним виконавцем має чітко окреслені граничні строки з прийняття відповідної постанови про накладення арешту до завершення виконавчого провадження.

Дослідивши наявні матеріали у справі, судом встановлено, що 13.06.2014 Оболонським районним судом м.Києва було видано наказ №910/24278/13 про стягнення з ТОВ «ІБК «Євротехнології» на користь ТОВ «Євротехнології Груп» боргу в сумі 299 850,13 грн.

З метою забезпечення виконання наказу суду від 13.06.2014 №910/24278/13 головним державним виконавцем Оболонського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Коваль В.В. 03.07.2014 відкрито виконавче провадження за №43841863, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Боржником за вказаним ВП зазначено - ТОВ «ІБК «Євротехнології» (код ЄДРПОУ 24373295), стягувачем - ТОВ «Євротехнології Груп» (код ЄДРПОУ 37566218).

На виконання статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час відкриття ВП) одночасно з відкриттям головним державним виконавцем винесено постанову від 03.07.2014 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанову від 03.07.2014 про арешт коштів боржника.

Крім того, згідно витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень вбачається, що у зв'язку з невиконанням рішення суду та згідно відповіді ДПС України від 04.07.2014 №1004753736 встановлено, що у боржника відкриті рахунки у банківських установах, на які виникла необхідність накласти арешт, постановою від 09.07.2014 накладено арешт на кошти ТОВ «ІБК «Євротехнології» в межах суми звернення стягнення - 299 850,13 грн.

В подальшому, 23.05.2016 головним державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність майна у боржника). При цьому, вказаний виконавчий документ може бути пред'явлено до виконання протягом строків, передбачених статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження», яка діяла на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа від 23.05.2016, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Отже, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання у ТОВ «Євротехнології Груп» сплив ще у 2017 році, доказів повторного звернення третьою особою із заявою та вказаним виконавчим документом до органів державної виконавчої служби не подано.

Більш того, у матеріалах справи міститься лист від 23.03.2018, згідно якого ТОВ «Євротехнології Груп» не заперечує проти зняття арешту з майна та коштів у банках позивача, накладених відповідачем в межах виконавчого провадження №43841863.

За таких обставин, суд вважає доведеними обставини щодо відсутності правових підстав для тримання рухомого та нерухомого майна і коштів позивача під арештом, накладеного постановами державних виконавців Оболонського районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у межах виконавчого провадження №43841863 від 03.07.2014 та від 09.07.2014.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області винесено постанову № 18 про стягнення з ТОВ «ІБК «Євротехнології» на користь Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області штрафу в сумі 103 230,00 грн.

З метою забезпечення виконання вказаної постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області 20.03.2013 головним державним виконавцем Оболонського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві Микитин О.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №37080202, боржником за вказаним ВП зазначено - ТОВ «ІБК «Євротехнології» (код ЄДРПОУ 24373295), стягувачем - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 37707863).

Одночасно, з відкриттям ВП головним державним виконавцем винесено також постанову від 20.03.2013 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень вбачається, що 23.05.2016 державним виконавцем Малько Ж.С. прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю майна у боржника, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу та встановлено, що на рахунках боржника відсутні кошти. Разом з тим, вказаною постановою попереджено стягувача про те, що він не позбавлений права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження».

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, 22.08.2016 стягувачем - Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області повторно пред'явлено постанову № 18 від 01.02.2013 до виконання та 25.08.2016 державним виконавцем Малько Ж.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за №52014458.

ТОВ «ІБК «Євротехнології» виконано вимоги вказаної постанови та сплачено штраф у повному обсязі, у зв'язку з чим та на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» старшим державним виконавцем Чергахчі Д.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №52014458 від 28.02.2018.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Приписами статті 40 Закону №1404-VIII передбачено, зокрема, що у разі закінчення виконавчого провадження, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Зі змісту постанови про закінчення виконавчого провадження №52014458 від 28.02.2018 не вбачається, що державним виконавцем не зазначено про зняття арешту з майна (коштів).

Таким чином, зі встановлених вище обставин та наявних доказів видно, що виконавчий документ, на підставі якого було накладено арешт на майно боржника згідно постанови від 20.03.2013 фактично виконано в повному обсязі, а арешт, який було накладено в рамках ВП №37080202 не знято, відтак, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про відсутність підстав для існування арешту, накладеного на майно позивача в межах вказаного виконавчого провадження №37080202.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2011 Господарським судом м. Києва було видано наказ №17/101 про стягнення з ТОВ «ІБК «Євротехнології» на користь ТОВ «Ульма Опалубка України» боргу в сумі 46 663,86 грн.

З метою примусового виконання вказаного наказу Господарського суду м. Києва №17/101 головним державним виконавцем Шевченко Ю.Г. 14.04.2011 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №25887685 та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, про що свідчать відомості з витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Також відомості про арешт майна боржника ТОВ «ІБК «Євротехнології» внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, про що свідчить відповідний витяг у матеріалах справи.

В подальшому, 15.10.2012 у даному виконавчому провадженні винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, чинній на час прийняття постанови.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 49 Закону №606-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Водночас, як передбачалось частиною другою статті 50 в старій редакції Закону №606-VIII у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Разом з тим, в порушення вимог статті 50 Закону №606-VIII, в редакції, яка діяла на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №25887685, арешт, який було накладено в рамках даного виконавчого провадження державним виконавцем не знято.

Отже, доводи позивача стосовно того, що відпали підстави для накладення арешту на майно боржника, накладеного в межах виконавчого провадження №25887685, є обґрунтованими.

На час звернення до суду з даним позовом відносно позивача відсутні відкриті виконавчі провадження, до того ж, як вбачається з матеріалів справи та відомостей з відповідних реєстрів виконавчих проваджень, виконавчі провадження, в межах яких був накладений арешт на все майно і кошти боржника є завершеними.

Проте, суд зазначає, що державними виконавцями не вчинено жодних дій щодо зняття арешту з майна боржника, що відповідно порушує права позивача на розпорядження та користування майном.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 50 Закону №606-XIV (в редакції чинній на момент накладення арешту), у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Аналогічні норми містить й чинна редакція Закону №1404-VIII.

Зокрема, згідно з частинами 1, 2 статті 40 Закону №1404-VIII, у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

З викладених норм можна зробити висновок, що завершене виконавче провадження, в даному випадку, є підставою для зняття арешту з всього майна, на яке такий арешт було накладено.

За змістом частини другої статті 59 Закону №1404 у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Відповідно до частин 4, 5 статті 59 Закону №1404 підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

В рамках спірних правовідносин відсутні обставини, визначені частиною четвертою статті 59 Закону, а отже в даному випадку арешт має бути знятий виключно за рішенням суду.

Більш того, як зазначав в своїх рішеннях (від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15, від 02 лютого 2016 року у справі № 804/14800/14) Верховний Суд України спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем за наслідками завершення виконавчих проваджень не вчинено дій по зняттю арешту з майна та коштів боржника, в той час як існування арешту на все майно позивача порушує його конституційне право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю (стаття 41 Конституції України) та є порушенням статті 1 Першого протоколу (право власності) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються та метою, якої прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності, суд дійшов висновку, що з метою повного захисту прав та інтересів позивача необхідно зняти арешт з усього рухомого та нерухомого майна, а також з коштів ТОВ «ІБК «Євротехнології», накладений постановами державних виконавців Оболонського районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у межах виконавчих проваджень ВП №43841863, ВП №37080202 та №25887685.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи те, що відповідачем не доведено належними доказами правомірності існування арешту, накладеного на рухоме і нерухоме майно та кошти ТОВ «ІБК «Євротехнології», попри відсутність відкритих виконавчих проваджень щодо нього, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви.

Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» (08133, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, буд. 23, ідентифікаційний код 24373295) задовольнити повністю.

Зняти з усього рухомого та нерухомого майна товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» (код ЄДРПОУ 24373295), застосований постановами державних виконавців Оболонського районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у ВП №43841863 від 03.07.2014, у ВП №37080202 від 20.03.2013, у ВП №25887685 від 14.04.2011 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та арешт з коштів товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» (код ЄДРПОУ 24373295), застосований постановами державних виконавців Оболонського районного відділу держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у ВП №43841863 від 03.07.2014 та від 09.07.2014.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» (08133, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, буд. 23, ідентифікаційний код 24373295) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (04212, м. Київ, вул. М.Тимошенка, 2 «Д», 4 поверх, ідентифікаційний код 35018577).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.А. Качур