Ухвала суду № 78228061, 27.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

27 листопада 2018 року

м. Київ

№ 826/17433/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., ознайомившись з позовною заявою

Комуністичної партії України

до Державного підприємства “Український інститут інтелектуальної власності” (Укрпатент),

Міністерства економічного розвитку і торгівлі України,

про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Комуністична партія України (адреса: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 7, ідентифікаційний код 00049147) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державного підприємства “Український інститут інтелектуальної власності” (адреса: 01601, м. Київ, вул. Глазунова, 1, ідентифікаційний код 31032378), Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (адреса: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, ідентифікаційний код 37508596), в якому просить суд:

зобов’язати Державне підприємство “Український інститут інтелектуальної власності”, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України продовжити строк дії свідоцтва від 13.03.2008 № 108217 до 13.03.2028, про що внести відповідні відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2018 позов Комуністичної партії України залишено без руху. Судом встановлено невідповідність позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), зокрема, виявлено порушення позивачем строку на звернення з позовом до адміністративного суду, передбаченого статтею 122 КАС України.

13.11.2018 на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2018 представником позивача подано заяву про усунення недоліків з доданим оригіналом про сплату судового збору у сумі 1762,00 грн. та заяви про поновлення процесуального строку.

В обґрунтування причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду позивач вказав, що фактично про порушення свої прав Комуністична партія України дізналася лише 18.09.2018 з листа ДП “Український інститут інтелектуальної власності” № 1921/2 від 12.09.2018 з відмовою у продовженні дії свідоцтва № 108217, у підтвердження чого позивачем подано копію конверта з відміткою про дату отримання.

Вирішуючи по суті заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, проаналізувавши наведені обставини та наявні у матеріалах позовної заяви докази, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Судом також враховується те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов’язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред’являється особі.

Ключовими принципами ст. 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому, як випливає з рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв’язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Проаналізувавши у сукупності наведені позивачем у заяві доводи та наявні у матеріалах справи докази, з метою забезпечення можливості позивача звернутись до суду для вирішення спору, суд вважає вказану заяву обґрунтованою, а прочини пропущення строку поважними, відтак заява є такою, що підлягає задоволенню, у зв’язку з чим пропущений позивачем строк звернення до суду підлягає поновленню.

Отже, позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 160-161, 172 КАС України, та, відповідно до положень ст.ст. 12, 257 КАС України, справа має розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Зазначений спір згідно з ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відноситься до компетенції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 12, 79-80, 94, 160-162, 166, 171-172, 241-243, 248, 256-257 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Відкрити провадження в адміністративній справі.

2. Поновити позивачу строк на звернення з позовом до адміністративного суду.

3. Розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

4. Призначити справу до розгляду в підготовче судове засідання на 31 січня 2019 року о 10:20 год.

5. Судове засідання відбудеться в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою:м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1, блок А, 1-ий поверх, зал судового засідання № 9.

6. Запропонувати відповідачу подати до суду у п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву (відзив) та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

7. Звернути увагу сторін, що письмові докази, які подаються до суду мають бути оформлені відповідно до вимог ст. 94 КАС України, зокрема, вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

8. Звернути увагу відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішить справу за наявними матеріалами.

9. Звернути увагу відповідача, що відзив на позовну заяву (відзив) повинен відповідати вимогам ч.ч. 2-4 ст. 162 КАС України.

10. Повідомити сторін, що вони можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет http://adm.ki.court.gov.ua/sud2670/.

11. Повідомити відповідача про можливість отримання матеріалів позовної заяви з додатками лише безпосередньо у суді.

12. Запропонувати сторонам подати до суду всі наявні заяви та клопотання до закінчення підготовчого засідання.

Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена лише у випадку порушення правил підсудності.

Суддя К.С. Пащенко