Рішення № 78227405, 30.11.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2018 року м. Чернігів Справа № 620/3505/18

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Д’якова В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області щодо перерахунку з 01 січня 2016 року ОСОБА_1 пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення (за довідкою про грошеве забезпечення на виконання постанови КМУ № 103 від 21.02.2018) та зобов’язати відповідача здійснити Позивачу перерахунок та подальшу виплату пенсії у розмірі 86 % відповідних сум грошового забезпечення відповідно до статей 13, 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, починаючи з 1 січня 2016 року; встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подати у 30-денний термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що відповідачем, при проведенні перерахунку його пенсії з 01.01.2016, протиправно до призначеної йому раніше пенсії застосовано обмеження її максимальним розміром 70% грошового забезпечення, оскільки відповідні обмеження були введені Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні”, у той час, як пенсія позивачу була призначена у розмірі 86% грошового забезпечення.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.10.2018 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником відповідача в межах встановленого судом строку подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що перерахунок пенсії позивачу здійснено під час дії статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” зі змінами, а розмір пенсії після такого перерахунку збільшився.

Розгляд справи здійснювався в порядку, передбаченому статтею 263 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває з 05.07.1996 на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Позивачу 05.07.1996 призначено пенсію за вислугу років у розмірі 86 % грошового забезпечення.

Отримавши перераховану пенсію у розмірі 70% від грошового забезпечення, позивач звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії у розмірі 86 % грошового забезпечення.

Листом від 12.09.2018 № 4021/03/Л-12 ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомило позивачу, що на виконання постанови КМ України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» перерахунок його пенсії проведено виходячи з розміру 70% відповідних сум грошового забезпечення, та зазначено, що перерахунки пенсії проводяться в умовах діючого законодавства (а.с.15).

Одночасно повідомлено, що пенсія за вислугу років по 31.12.2015 виплачувалась у розмірі 86 % грошового забезпечення.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.01.2018 по справі № 750/13013/17, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність та зобов'язано головне управління провести позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей” № 900 від 23.12.2015, ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі — Закон № 2262), постанови КМУ № 988 від 11.11.2015 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, починаючи з 01.01.2016 на підставі довідки Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області № 101/6550 від 08.05.2017.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 16.02.2018 внесено виправлення в рішеним суду від 23.01.2018, а саме зобов'язано головне управління провести позивачу перерахунок та виплату пенсії у розмірі 86% від суми грошового забезпечення.

На виконання рішення суду головним управлінням було проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2016 по 30.04.2018 в розмірі 86% відповідних сум грошового зп6езгнш'ш»ш.

Різниця пенсії за вказаний період становить 35534,52 грн. Місячний розмір пенсії з 01.05.2018 склав 6821,36 грн. Доплату до пенсії за період з 01.01.2018 по 30.04.2018 в сумі 5076,36 грн. виплачено позивачу 17.04.2018.

Вважаючи оскаржувані дії ГУ ПФУ в Чернігівській області протиправними, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (стаття 46 Конституції України).

Згідно з частиною 3 статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262 (далі – Закон №2262) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону № 2262 (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.

В зазначену вище статтю Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27.03.2014 № 1166 внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення до 70% (набрали чинності 01.05.2014).

При цьому судом встановлено, що з 01.05.2016 пенсію позивачу перераховано у розмірі 86% грошового забезпечення, що підтверджується перерахунком за пенсійною справою.

Але як вбачається з матеріалів справи з 01.01.2018 пенсію позивачу перераховано у розмірі 70 % грошового забезпечення.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Тобто при проведенні відповідачем перерахунку пенсії позивачу має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії (86%). А застосування внесених Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” змін до частини 2 статті 13 Закону № 2262 щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення, є саме звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав і свобод.

Внесені зміни жодним чином не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Також суд зауважує на тому, що позивач просить зобов’язати здійснити перерахунок пенсії у розмірі 86 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016, але як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи з 01.05.2016 позивачу зроблено перерахунок пенсії у розмірі 86 % відповідних сум грошового забезпечення, яка в такому розмірі і виплачувалась, перерахунок пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення відбувся лише з 01.01.2018.

Отже, судом встановлено, що позивачу з 01.01.2018 було зроблено перерахунок пенсії з основного розміру пенсії 70 % грошового забезпечення, але при проведенні відповідачем перерахунку пенсії позивачу має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а саме 86 % відповідних сум грошового забезпечення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись повноваженнями, наданими частиною другою статті 245 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення з 01 січня 2018 року основного розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії з 86 % до 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Зважаючи на наявність порушеного права та необхідність його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими частиною другою статті 245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 01 січня 2018 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із визначенням основного розміру пенсії як 86 % сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.

Покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стосовно клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подати у 30-ти денний термін, з моменту набрання рішенням суду законної сили, звіту про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Так, у відповідності до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, Кодексом адміністративного судочинства України визначено встановлення судом судового контролю, як право суду, а не його обов'язок, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку щодо відмови позивачу у задоволенні даного клопотання.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій в частині.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень чинного законодавства України суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Підстави для розподілу судових витрат згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 263, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,14000, ІК НОМЕР_1) задовольнити частково.

Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П’ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940) щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_2,14000, ІК НОМЕР_1) з 01.01.2018 у розмірі 70% грошового забезпечення.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код 21390940) провести ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,14000, ІК НОМЕР_1) перерахунок та виплату пенсії у розмірі 86 % відповідних сум грошового забезпечення, відповідно до статей 13, 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 01.01.2018.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повне рішення суду складено 30 листопада 2018 року.

Суддя В.І. Д'яков