Ухвала суду № 78227388, 30.11.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 листопада 2018 року Чернігів Справа № 29332/18

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Баргаміна Н.М., перевіривши матеріали заяви головного державного виконавця Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Дрига Л.В. про заміну стягувача у виконавчому провадженні № 53811095,

В С Т А Н О В И В:

Головний державний виконавець Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Дриг Л.В. звернувся до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні № 53811095 з виконання виконавчого напису № 350 від 31.01.2017, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про стягнення з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» 6362,02 грн. боргу на правонаступника, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС», код ЄДРПОУ 39691431, адреса реєстрації: вул. Велика Васильківська, буд. 23-Б, м. Київ, 01001.

Згідно з частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

За приписами частин першої та четвертої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Тобто, заміна адміністративним судом сторони виконавчого провадження є можливою у разі, якщо вказане виконавче провадження спрямоване на виконання судового рішення.

Із заяви та долучених до неї документів слідує, що головний державний виконавець просить замінити стягувача у виконавчому провадженні при виконанні виконавчого напису нотаріуса, а не рішення Чернігівського окружного адміністративного суду як суду першої інстанції.

Водночас, суд звертає увагу на те, що розділом 6 Цивільного процесуального кодексу України врегульовано процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Так, частиною першою статті 442 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Отже, у порядку цивільного судочинства регламентовано не лише можливість заміни сторони виконавчого провадження при виконанні рішення суду у цивільній справі, але й при виконанні рішень інших органів та посадових осіб, зокрема, виконавчого напису нотаріуса.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що питання заміни сторони виконавчого провадження при виконанні виконавчого напису нотаріуса не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та віднесене до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства.

Частиною шостою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, у відкритті провадження за заявою головного державного виконавця Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Дрига Л.В. про заміну сторони виконавчого провадження при виконанні виконавчого напису нотаріуса необхідно відмовити, оскільки заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Роз'яснити головному державному виконавцю, що він має право звернутися до суду у порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 19, 170, 248, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження за заявою головного державного виконавця Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Дрига Л.В. про заміну стягувача у виконавчому провадженні № 53811095 - відмовити.

Копію ухвали надіслати головному державному виконавцю.

Попередити головного державного виконавця, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з заявою з тих самих предмета і підстав, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.М. Баргаміна