Ухвала суду № 78227290, 29.11.2018, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 371/555/18

Провадження № 1-кп/368/152/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2018 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого-судді Шевченко І.І.

при секретарі Назаренко А.І.

з участю прокурора Пастушенко М.В.

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_1

та обвинуваченого ОСОБА_2

відкрито провівши в залі суду в м. Кагарлик судове засідання кримінального провадження № 12016110220000710 від 15.12.2016 р. щодо ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 185 ч. 3 КК України, -

в с т а н о в и в :

в провадженні Кагарлицького районного суду Київської області перебуває на розгляді кримінальне провадження № 12016110220000710 від 15.12.2016 р. щодо ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 185 ч. 3 КК України.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_1 заявив клопотання про призначення комплексної стаціонарної судової психолого-психіатрично-наркологічної експертизи щодо обвинуваченого ОСОБА_2, обґрунтовуючи клопотання наступним.

Згідно ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Статтею 20 КК України встановлено таке:

«1. Підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.

2. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру».

Згідно ч. 1 ст. 243 КПК України експерт залучається за наявності підстав для проведення експертизи за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження.

За фабулою обвинувачення ОСОБА_2 обвинувачується у крадіжці майна з проникненням у житлове приміщення, зокрема холодильника марки «ВЕКО» та духової печі «SAMSUNG».

20.10.2018 р. під час досудового розслідування свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомили про те, що 15.07.2017 до їх будинку, що знаходиться за адресою Київська область, м. Миронівка, вул. Тургенєва, буд. 16, прийшов ОСОБА_2 та запропонував купити в нього духову піч марки «SAMSUNG» за 800 грн. та взяти в оренду за 100 грн. холодильник марки «ВЕКО». На дану пропозицію ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 погодились і купили духову піч марки «SAMSUNG» за 800 грн. та взяли в оренду за 100 грн. холодильник марки «ВЕКО».

Статтею 509 КПК України встановлено таке:

«1. Слідчий, прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді щодо залучення експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є:

1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;

2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо).

2. У разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду».

Згідно показів свідків ОСОБА_5, 25.01.59 р.н, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, на питання: як вони можуть охарактеризувати ОСОБА_2 відповіли, що він систематично зловживає алкогольними напоями, поводить себе дуже дивно, при спілкуванні з ним він наголошує на тому, що він «Бог», інших тем для розмов не підтримує.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення (злочину), в якому звинувачено ОСОБА_2, не зовсім адекватну поведінку останнього під час розгляду справи в суді, дають підстави сумніватися в його нормальному психолого-психіатричному стані, у зв`язку з цим необхідні спеціальні знання, а тому клопочу про призначення по даному кримінальному провадженню стаціонарну комплексну судову психолого-психіатрично-наркологічну експертизу.

Обвинувачений ОСОБА_2 не заперечував проти клопотання свого захисника.

Прокурор миронівського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури ОСОБА_8 не заперечував проти заявленого клопотання.

Суд, вислухавши клопотання та думку учасників судового розгляду, приходить до висновку про задоволення даного клопотання виходячи з наступного.

В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області перебуває на розгляді кримінальне провадження № 12016110220000710 від 15.12.2016 р. щодо ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 185 ч. 3 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 332, ч. 1, 2 ст. 242 Кримінального процесуального кодексу України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Частина 6 цієї ж статті передбачає, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 передбачено такий вид експертизи як "психологічна".

Суд вважає необхідним призначити в даному кримінальному провадженні комплексну стаціонарну судову психолого – психіатрично – наркологічну експертизу, виконання якої доручити експертам Комунального закладу Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об’єднання».

На підставі ст. ст.. 242, 332 КПК України (в редакції 2012 року), суд, -

у х в а л и в:

Клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_1 про призначення комплексної стаціонарної судової психолого – психіатрично – наркологічної експертизи - задовольнити.

Призначити у кримінальному провадженні № 12016110220000710 від 15.12.2016 р. щодо ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 185 ч. 3 КК України - комплексну стаціонарну судову психолого – психіатрично – наркологічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

1.Чи страждав ОСОБА_2 на час вчинення ним злочинів хворобливим розладом психічної діяльності?

2.Якщо так, то якими саме?

3.Чи був ОСОБА_2 через цей розлад психічної діяльності здатним усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними в період вчинення ним злочинів?

4.Чи страждає ОСОБА_2 до теперішнього часу хворобливим розладом психічної діяльності. Якщо так, то яким саме?

5.Чи позбавляє цей розлад ОСОБА_2 здатності, усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними до теперішнього часу?

6.Чи може в даний час ОСОБА_2 приймати участь в судовому розгляді?

7.Чи становить ОСОБА_2 за своїм психічним станом суспільну небезпеку?

8.Якщо так, то яким чином?

9.Чи є можливим за психічним станом застосування щодо ОСОБА_2 примусових заходів медичного характеру, передбачених ст. 93 КК України?

10.Якщо так, то яких саме?

11.Чи перебував ОСОБА_2 в момент вчинення злочинів в емоційному стані (стрес, фрустрація, розгубленість, тощо), що могло суттєво вплинути на його свідомість і діяльність?

12.Якщо так, то чи міг він давати відповідь своїм діям та керувати ними?

13.Якими є індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_2 та чи впливали ці особливості на його поведінку під час скоєння інкримінованих йому кримінальних правопорушень і наскільки суттєво?

14.Якою є загальна психологічна характеристика ОСОБА_2 (темперамент, індивідуально-психологічні риси характеру, нахили, потребно-мотиваційна сфера, навіюваність та схильність до впливу інших осіб, тощо)?

15.Які психічні властивості ОСОБА_2 мають яскраво виражений характер і могли справляти істотний вплив на його поведінку та вчинки під час вчинення інкримінованих дій?

16.Чи має ОСОБА_2 індивідуально-психологічні особливості, що суттєво вплинули на характер його свідчень у справі?

17.Чи спроможний ОСОБА_2 з урахуванням його вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища розуміти реальний зміст власних дій та повною мірою керувати ними і передбачати їх наслідки?

18.Чи здатний ОСОБА_2 з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку правильно сприймати обставини, що мають значення у справі, і давати про них відповідні показання?

19.Чи здатний ОСОБА_2 з урахуванням рівня його розумового розвитку та індивідуально-психологічних особливостей розуміти характер і фактичний зміст власних дій, керувати ними та передбачати їх наслідки?

20.Чи має ОСОБА_2 відхилення у психічному розвитку, які не є проявами психічного захворювання (інфантилізм, педагогічна запущеність, занедбаність тощо)? Якщо має, то якими є ознаки цих відхилень?

21.Чи страждає ОСОБА_2 алкогольною залежністю?

22.Якщо так, то чи потребує він примусового лікування від залежності та чи не протипоказане йому таке лікування?

Проведення експертизи доручити експертам Комунального закладу Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об’єднання» (08631, Київська область, Васильківський район, смт. Глеваха, вул.. вокзальна, 8) та попередити їх про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

По справі оголосити перерву до отримання результату експертизи.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Миронівського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_8

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.І. Шевченко