Рішення № 78227149, 30.11.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2018 р. м. Чернівці справа № 824/866/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 Ремуса Федоровича до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням адміністративного позову в новій редакції, просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у перерахунку йому, ОСОБА_1 Ремусу Федоровичу, довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2018 р. по 01.08.2018 р. включно;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок, призначеного йому, ОСОБА_1 Ремусу Федоровичу, довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2018 р. по 01.08.2018 р. включно, розраховане із прожиткового мінімуму працездатних осіб 1762,00 грн, а всього - 31716,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, з урахуванням відповіді на відзив зазначав, що перебуває на обліку у “Сервісному центрі” м. Хотин Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та отримує довічне грошове утримання, як суддя у відставці. Вказував, за останнім перерахунком, відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України” на 2017 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2017 року встановлено у розмірі 1600,00 грн. Законом України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” встановлено у розмірі 1762,00 грн.

Посилаючись на прийнятий 15.05.2018 р. Верховною Радою України Закон “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторських прав і (або) суміжних прав” №2415-VIII, яким внесено зміни до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №1774-VIII, зазначав, що направив на адресу “Сервісного центру” м. Хотин Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області заяву про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці.

Вказував, що відповідачем всупереч вказаному закону, проведено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці тільки з 01.08.2018 р.

Із вказаним позивач не погоджується, оскільки Закон України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторських прав і (або) суміжних прав” №2415-VIII, зокрема його “Прикінцеві та перехідні положення” має зворотню силу у застосуванні, а саме з 01.01.2018 р.

Разом із цим зазначав, що надана йому Територіальним управлінням ДСА України у Чернівецькій області довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2018 р. свідчить про те, що грошове утримання судді, який працює на відповідній посаді, розраховане із прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 1762,00 грн і її розмір складає 31716,00 грн.

Вказував, що посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на п. 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2018 р. №3-1 є безпідставним, оскільки даний Порядок є підзаконним нормативним актом, який виданий на основі Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

Вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо здійснення перерахунку пенсії протиправною, такою, що порушує його конституційні права, тому просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, надав суду письмовий відзив проти позову, в якому зазначав, що відмовляючи позивачу у проведенні перерахунку довічного грошового утриманні судді у відставці з 01.01.2018 р. діяв правомірно.

Зокрема, відповідач посилаючись на п. 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2018 р. №3-1 зазначав, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Враховуючи вищенаведені обставини, відповідач вважає, що в діях органу Пенсійного фонду не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 01.10.2018 р. відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 30.10.2018 р.

01.11.2018 р. позивачем подано до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

05.11.2018 р. відповідачем подано до суду заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності його представника. Вказував, що проти позову заперечує в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що подання до суду сторонами заяв про розгляд справи за їх відсутності не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: 1-й провулок Л. Толстого, 9, місто Хотин, Чернівецька область, РНОКПП НОМЕР_1) згідно постанови Верховної Ради України від 25.12.2014 р. № 59-VIII звільнений з посади судді Хотинського районного суду Чернівецької області у зв`язку із поданням заяви про відставку (а.с. 5, 6, 21, 61-64).

З січня 2015 р. позивач перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді (а.с. 59, 60).

30.07.2018 р. позивач звернувся в Сервісний центр Хотинського відділу обслуговування громадян управління обслуговування громадян в Чернівецькій області Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою, в якій просив провести перерахунок призначеного йому довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2018 р., виходячи із встановленого, прийнятим Законом України від 15.05.2018 р. №2415-VIII “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторських прав і (або) суміжних прав” посадового окладу судді, відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762,00 грн (а.с. 7, 22).

Листом №642/Г-11 від 07.08.2018 р. сервісний центр Хотинського відділу обслуговування громадян надав позивачу відповідь на його звернення, в якому зазначено, що п.п. 6 п. 6 розділу VI Прикінцеві та Перехідні положення Закону України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторських прав і (або) суміжних прав” №2415-VIII від 15.05.2018 р., внесено зміни до абзацу 2 пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №1774-VIII від 06.12.2016 р., згідно з якими слово та цифри “1600 гривень” замінено словами та цифрами “прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року” (згідно ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2018 рік” 1762,00 грн).

Вказано, що порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затверджено постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 №3-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 р. за №200/14891).

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (надалі - Порядок 3-1) передбачено, що звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку 31 до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Зазначено, що згідно з додатком 2 до Порядку №3-1 у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка подається для призначення (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, вказується підстава видачі: особовий рахунок за певний місяць відповідного року.

Враховуючи, що у виданій довідці від 25.07.2018 р. №5 для перерахунку щомісячного довічного утримання, не вказано підставу видачі, натомість зазначено Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та “Про державний бюджет на 2018 рік” відповідач просив надати довідку, яка відповідатиме додатку 2 до Порядку 3-1 (а.с. 8).

07.08.2018 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, до якої додав довідку Територіального управління Державної судової адміністрації №21 від 02.08.2018 р. про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації №21 від 02.08.2018 р. про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданій позивачу станом на 01.01.2018 р. його суддівська винагорода, яка враховується при призначенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 31760,00 грн, у тому числі посадовий оклад - 17620,00 грн та доплата за вислугу років (80 %) - 14096,00 грн (а.с. 24).

Як видно із матеріалів справи, на підставі вказаної довідки та поданої заяви, відповідачем проведено перерахунок позивачу довічного грошового утримання судді у відставці з 01.08.2018 р., а не з 01.01.2018 р.

Не погоджуючись із відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 р., позивач звернувся до суду із цим позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI (у редакції, чинній на момент призначення позивачеві довічного грошового утримання) (далі - Закон №2453-VI) визначено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

30.09.2016 р. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. №2453-VI втратив чинність, у зв'язку з набранням чинності Законом України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402- VIII).

Відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону №1402-VIII, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Отже, з аналізу вказаної норми видно, що довічне грошове утримання судді у відставці залежить від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 133 Закону № 2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 135 Закону №1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Пунктом 23 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №1402- VIII визначено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № № 41-45, ст. 529; 2015 р., № №18-20, ст. 132 із наступними змінами).

Згідно з ч. 3 та 4 ст. 133 Закону України №2453-VI посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Посадові оклади суддів апеляційного суду встановлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом 1,1.

З аналізу вищезазначених норм, видно, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці підлягає перерахунку у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді, яка у свою чергу залежить від розміру мінімальної заробітної плати.

Разом з тим, пунктом 3 розділу II Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

Як зазначалось вище, 30.07.2018 р. позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою, в якій просив провести перерахунок призначеного йому довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 р., виходячи із встановленого прийнятим Законом України від 15.05.2018 р. №2415-VIII "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторських прав і (або) суміжних прав" із посадового окладу судді, відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762 гривень.

Проте, відповідачем відмовлено у проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 р. Натомість вказаний перерахунок проведено з 01.08.2018 р.

В обґрунтування проведеного перерахунку саме з 01.08.2018 р. відповідач стверджував, що оскільки Закон України від 15.05.2018 р. №2415-VIII "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" набрав чинності 21.07.2018 р., то перерахунок щомісячного грошового утримання позивачу необхідно здійснювати з 01.08.2018 р.

Щодо вказаного твердження відповідача, суд зазначає наступне.

21.07.2018 р. у газеті "Голос України" опубліковано Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних" від 15.05.2018 р. №2415-VIII, який набрав чинності 22.07.2018 р.

Даним законом внесено зміни до Закону України "По внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 р. №1774-VIII, зокрема, в абзаці другому пункту 3 розділу ІІ слово та цифри "1600 гривень" замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017 р.".

Отже, дію цього Закону поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме: починаючи з 01.01.2017 р.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2017 р. встановлено у розмірі 1600 гривень.

Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 року становить 1762 гривні.

Таким чином, з огляду на зазначене, з 01.01.2018 р. посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762 гривні, а тому саме з цієї дати зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Відтак, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач не вірно тлумачить норми Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав”.

Безпідставними є й посилання відповідача, в обґрунтування правомірності оскаржуваної позивачем відмови у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2018 р. на п. 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2018 р. №3-1.

Разом із тим, суд звертає увагу відповідача на те, що згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Чернівецькій області №21 від 02.08.2018 р. про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданій позивачу видно, що станом на 01.01.2018 р. суддівська винагорода, яка враховується при призначенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 31760,00 грн, у тому числі посадовий оклад -17620,00 грн та доплата за вислугу років (80 %) - 14096,00 грн (а.с. 9, 24).

Отже, Територіальне управління Державної судової адміністрації складаючи відповідну довідку та визначаючи розмір суддівської винагороди, яка враховується при призначенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачу виходило із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762,00 грн.

Відтак, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області у перерахунку позивачу довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2018 р. по 01.08.2018 р., виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762,00 грн, є протиправною.

Поряд із цим, суд звертає увагу на ст. 9 Конституції України, згідно якої чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Частиною 1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” №3477-IV від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх висновках нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів". "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права. "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт.

У даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання у більшому розмірі з 01.01.2018 р. передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними. Таким чином, на них поширюється режим "існуючого майна".

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 р. № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Отже, законне сподівання на те, що положення певного нормативно-правового акта будуть застосовані до тих чи інших правовідносин, не може перебувати поза зв'язком з дією такого нормативно-правового акта в часі.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що невиплата позивачеві щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 р., у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та за практикою Європейського Суду з прав людини, становить втручання у право позивача на мирне володіння майном.

Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на вищезазначене, враховуючи принцип правової визначеності, а також враховуючи, що судом встановлено протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у перерахунку позивачу довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2018 р. по 01.08.2018 р., суд приходить до висновку про задоволення позову повністю та зобов'язує відповідача провести перерахунок, призначеного позивачу довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2018 р. по 01.08.2018 р. включно, розраховане із прожиткового мінімуму працездатних осіб 1762,00 грн, а всього - 31716,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у перерахунку позивачу довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2018 р. по 01.08.2018 р.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем за звернення до суду з позовом сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1138219743.1 від 19.09.2018 р. (а.с. 15).

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 704,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 139, 243, 245, 246 та 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у перерахунку ОСОБА_1 Ремусу Федоровичу довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2018 р. по 01.08.2018 р. включно.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вулиця Оренбурзька, 7-А, місто Чернівці, код ЄДРПОУ 40329345) провести перерахунок, призначеного ОСОБА_1 Ремусу Федоровичу (1-й провулок Л. Толстого, 9, місто Хотин, Чернівецька область, РНОКПП НОМЕР_1) довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2018 р. по 01.08.2018 р. включно, розраховане із прожиткового мінімуму працездатних осіб 1762,00 грн, а всього - 31716,00 грн.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 Ремуса Федоровича (1-й провулок Л. Толстого, 9, місто Хотин, Чернівецька область, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вулиця Оренбурзька, 7-А, місто Чернівці, код ЄДРПОУ 40329345) судові витрати - судовий збір в сумі 704,80 грн.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.К. Левицький