Рішення № 78226449, 29.11.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1940/1380/18

29 листопада 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Дерех Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2018 р. до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1Г.) до Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі – відповідач, Тернопільське ОУ ПФУ Тернопільської області) про визнання незаконним рішення та дій Тернопільського ОУ ПФУ Тернопільської області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 р. в сумі 10740,00 грн., зобов’язання Тернопільського ОУ ПФУ Тернопільської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виплачувати з 01.01.2018 р. пенсію в сумі 13108,94 грн., доплативши недоотримані суми пенсії.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивачу з 30.03.2016 р. призначено пенсію за віком як працюючому пенсіонеру відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 10992,64 грн., яка в травні 2016 р. перерахована до розміру 10999,45 грн. Однак, до 31.12.2017 р. виплата пенсії позивачу проводилася у розмірі 10740,00 грн., тобто не більше 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, відповідно до положень частини третьої статті 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Виплату пенсії у такому розмірі позивач вважає протиправною, а тому звернувся до відповідача із заявою від 24.05.2018 р. про перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 р. у розмірі 13108,94 грн. Листом від 08.06.2018 р. №235/О-11 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії. Таку відмову позивач вважає протиправною, у зв’язку з чим звернувся з позовом до суду.

Ухвалою судді від 06.08.2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання на 04.09.2018 р.

У строк, встановлений судом, відповідачем подано відзив на позовну заяву від 28.08.2018 р., у якому відповідач зазначив, що відповідно до статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення та реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI тимчасово по 31.12.2017 р. максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" не може перевищувати 10740,00 грн. 01.10.2017 р. внаслідок перерахунку розмір пенсії позивача зменшився, у зв’язку з чим на виконання пункту 4 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", з метою збереження попереднього розміру пенсії у розмірі 10740,00 грн. позивачу встановлено доплату у сумі 1015,77 грн. Враховуючи викладене, відповідач заперечує проти виплати позивачу пенсії у розмірі 13108,94 грн. та зазначає, що такий розмір пенсії є необгрунтованим, пенсії у такому розмірі позивач ніколи не отримував.

У судовому засіданні, призначеному на 04.09.2018р., оголошено перерву до 01.10.2018р.

У судове засідання, призначене на 01.10.2018 р., представник позивача не прибув. Ухвалою суду, постановлено у судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати продовжено процесуальний строк розгляду справи на 1 місяць, та у зв’язку з неприбуттям представника позивача у судовому засіданні оголошено перерву до 05.11.2018 р.

Ухвалою від 05.11.2018 р. розгляд справи, призначений на 05.11.2018 р., відкладено на 29.11.2018 р. у зв’язку з неприбуттям представника відповідача у судове засідання.

У судове засідання 29.11.2018 р. представники позивача та відповідача не прибули.

Представник позивача подав клопотання від 29.11.2018 р. про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження. Позов підтримав у повному обсязі.

Представником відповідача подано да суду клопотання від 29.11.2018 р. про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження. Проти позову заперечує.

У відповідності до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 30.03.2016 р. призначено пенсію за віком як працюючому пенсіонеру у розмірі 10992,64 грн.

Судом також встановлено, що з врахуванням статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 р. №3668-VI, якою тимчасово по 31.12.2017 р. обмежено максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, фактично позивачу виплачувалася пенсія у розмірі 10740,00 грн.

З 30.03.2016 р. позивачу фактично виплачувалася пенсія у розмірі 10740,00 грн., а саме:

- 10924,27 грн. - розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до статті 27 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" за формулою, де взято до уваги коефіцієнт страхового стажу із врахуванням величини оцінки вартості одного року страхового стажу 1,35%,

- 75,18 грн. – доплата за 7 років понаднормового стажу роботи,

- 259,45 грн. – розмір, що перевищує максимальний розмір пенсії відповідно до Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Розпорядженням №816631 від 02.05.2018 р. позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.10.2017 р., відповідно до якого:

- 9334,16 грн. – розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до статті 27 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" за формулою, де взято до уваги коефіцієнт страхового стажу із врахуванням величини оцінки вартості одного року страхового стажу 1%.

- 75,18 грн. – доплата за 7 років понаднормового стажу роботи,

- 1330,66 грн. – доплата до старого розміру пенсії з 01.10.2017 р.

24.05.2018 р. позивач звернувся з заявою до Тернопільського ОУ ПФУ Тернопільської області про перерахунок пенсії з 01.01.2018 р. у розмірі 13108,94 грн.

Листом від 08.06.2018 р. №235/О-11 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії із 01.01.2018 р. у розмірі 13108,94 грн., оскільки пенсія позивача, призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", обмежена максимальним розміром 10740,00 грн. відповідно до статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 р. №3668-VI тимчасово до 31.12.2017 р. У жовтні 2017 р. проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 р. №2148-VIII. Однак внаслідок такого перерахунку розмір пенсії позивача зменшився, а тому з врахуванням пункту 4 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", пенсія позивачу і надалі виплачувалася в раніше встановленому розмірі 10740,00 грн., для чого позивачу встановлено доплату до розміру пенсії у сумі 1330,66 грн. В подальшому 01.04.2018 р. позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", дораховано страховий стаж та із врахуванням встановленої доплати 1007,48 грн. позивачу з 01.04.2018 р. призначено пенсію у розмірі 10740,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 р. (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії за віком, далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Коефіцієнт страхового стажу – величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно із частиною першою статті 25 Закону №1058-ІV коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:

- Кс= (См*Вс)/100%*12;

- Кс - коефіцієнт страхового стажу;

- См - сума місяців страхового стажу;

- Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).

Частиною 3 статті 27 Закону №1058-ІV визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 гривень.

Судом встановлено, що позивачу з 30.03.2016 р. призначена пенсія за формулою відповідно до статті 25 Закону №1058-ІV у розмірі 10992,64 грн., в подальшому перерахована до розміру 10999,45 грн. У жовтні 2017 р. проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 р. №2148-VIII. Однак внаслідок такого перерахунку розмір пенсії позивача зменшився. Відповідно до пункту 4 Прикінцевих Положень Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Тому до призначеної позивачу пенсії в сумі 10740,00 грн. встановлено доплату до старого розміру в сумі 1015,77 грн.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VIII (далі - Закон №2148-VIII), який набрав чинності 11.10.2017 р., розділ XV "Прикінцеві положення" Закону №1058 доповнено п.4-3 наступного змісту: пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Згідно з пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №2148, у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Крім того, аналогічні положення містяться в пункті 4 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058.

Тому, в разі якщо після перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 відповідно до п.4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058 її розмір зменшився, то відповідач був зобов'язаний виплачувати позивачу пенсію в розмірі, що був встановлений до 01.10.2017.

Так, у відзиві на позовну заяву від 17.07.2018 на позовну заяву відповідач, посилаючись на пункт 4 розділу ХV Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2148, обґрунтовує доплату до розміру пенсії позивача до 01.10.2017 в сумі 1015,77 грн. тим, що до здійснення перерахунку пенсія виплачувалася позивачу в розмірі 10740 грн.

При цьому, суд зазначає, що розмір фактичної пенсійної виплати позивача, визначений з урахуванням обмеження її максимального розміру відповідно до частини третьої статті 27 Закону №1058, не є тотожним загальному розміру пенсії позивача, розрахованому згідно з формулою, наведеною у частині першої статті 27 Закону №1058.

Тобто позиція позивача з приводу того, що "раніше встановлений розмір" пенсії позивача становив 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність є хибною, оскільки цей розмір є за своєю суттю сумою яка підлягала виплаті позивачу (з урахуванням інших обмежень, в т.ч. податку на пенсію працюючим пенсіонерам), натомість, "раніше встановлений розмір" пенсії позивача становить 9334,16 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 №2246-VIII, з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено в розмірі 1373 грн.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що враховуючи вимоги пункту 4 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058 та пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №2148 відповідач з 01.01.2018 виплачував позивачу пенсію в розмірі, не меншому розмірі, ніж була йому встановлена до перерахунку з 01.10.2017 р., встановивши при цьому оплату до встановленого розміру пенсії з 01.10.2017 р. у розмірі 1015,77 грн., а з 01.04.2018 р. у розмірі 1330,66 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що дії відповідача щодо виплати пенсії у раніше встановленому розмірі із врахуванням обмеження максимального розміру пенсії у розмірі 10740,00 грн. є правомірними, такими діями жодним чином не порушено права позивача. Більше того, не зважаючи на зменшення розміру пенсії позивача внаслідок перерахунку, позивачу встановлювалися доплати до пенсії.

Згідно з частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії та рішення суб’єкта владних повноважень при перерахунку пенсії позивача відповідають вимогам частини другої статті 2 КАС України, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

У випадку відмови у позові, згідно вимог ст. 139 КАС України, сплачений судовий збір позивачем не повертається.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Руська, 17, м. Тернопіль, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 40377598) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 листопада 2018 року.

Копію судового рішення надіслати учасникам справи.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.