Рішення № 78225822, 23.11.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2/359/2426/2018

Справа №359/6786/18

РІШЕННЯ

Іменем України

23 листопада 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про зняття арешту з нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Наприкінці серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 12 вересня 2017 року ним була придбана земельна ділянка з кадастровим номером 3210500000:13:027:0014 площею 0,1 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: провул. Севастьяна, 14 в м. Бориспіль Київської області. Будь-яких обмежень та обтяжень права власності на земельну ділянку на момент укладення договору купівлі-продажу не існувало, що підтверджувалось витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо попереднього власника земельної ділянки ОСОБА_2 У подальшому, маючи намір продати земельну ділянку, при спілкуванні з потенційним покупцем 16 лютого 2018 року ОСОБА_1 дізнався про те, що на земельну ділянку було накладено арешт ще 08 вересня 2017 року. Даний арешт накладено Бориспільським міськрайонним ВДВС ГТУЮ у Київській області, згідно постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер ВП 20242516. При цьому, особою майно та права якої обтяжуються є ОСОБА_3, який не має будь-якого відношення до спірної земельної ділянки. Тому ОСОБА_1 вважає, що арешт, накладений на земельну ділянку, яка належить йому на праві власності порушує його право на володіння, користування та розпорядження майном. У зв’язку з цим, ОСОБА_1 просить зняти арешт з земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:13:027:0014 площею 0,1 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: провул. Севастьяна, 14 в м. Бориспіль Київської області, який було накладено на підставі постанови про арешт майна та заборони на його відчуження серія та номер ВП 20242515, виданої Бориспільським міськрайонним ВДВС ГТУЮ у Київській області, від 08 вересня 2017 року, індексний номер 36987001.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_4 не з’явився. Надав до суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутність, позов підтримує та просить суд його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 також не з’явився у судове засідання. Проте, надав заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність, вказав, що заперечує проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:13:027:0014 площею 0,1 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: провул. Севастьяна, 14 в м. Бориспіль Київської області. Дана обставина підтверджується копією договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12 вересня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 (а.с.9-11) та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.13-15).

Згідно актуальної інформації про державну реєстрацію обтяжень вбачається, що 08 вересня 2017 року постановою Бориспільського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області про арешт майна та заборону його відчуження у межах виконавчого провадження №20242516 накладено арешт на майно ОСОБА_3, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:13:027:0014 площею 0,1 га, яка знаходиться за адресою: провул. Севастьяна, 14 в м. Бориспіль Київської області (а.с.14).

Тобто на належне позивачу нерухоме майно був накладений арешт в рамках виконавчого провадження №20242516.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження №20242516 встановлено, що на підставі договору іпотеки №4329 від 06 вересня 2007 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, передано в іпотеку нерухоме майно – земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:13:027:0014 площею 0,1 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: провул. Севастьяна, 14 в м. Бориспіль Київської області (а.с.35-38).

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 березня 2010 року звернуто стягнення на об’єкт нерухомого майна, що є предметом іпотеки за договором іпотеки №4329 від 06 вересня 2007 року, посвідчений 06 вересня 2007 року приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за №241, а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 3210500000:13:027:0014, загальною площею 0,100 га, що знаходиться за адресою: провул. Севастьяна, 14 в м. Бориспіль Київської області, та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 для задоволення вимог ПАТ «УкрСиббанк», що виникли на підставі кредитного договору №11209745000 від 06 вересня 2007 року у розмірі 95407,56 доларів США, за офіційним курсом НБУ станом на 23 листопада 2009 року становить 762306,49 гривень (а.с.58).

Постановою ст. державного виконавця ВДВС Бориспільського МРУЮ від серпня 2010 року накладено арешт та заборону відчуження на зазначену земельну ділянку, яка належить ОСОБА_3 (а.с.43).

В подальшому, ст. державним виконавцем Бориспільського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (а.с.56).

30 серпня 2017 року на підставі постанови головного державного виконавця Бориспільського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_5 було знято арешт з спірної земельної ділянки у зв’язку з погашенням боржником ОСОБА_3 боргу у повному обсязі (а.с.63).

06 вересня 2017 року ОСОБА_3 відчужив належну йому на праві власності земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:13:027:0014 площею 0,1 га, яка знаходиться за адресою: провул. Севастьяна, 14 в м. Бориспіль Київської області на користь ОСОБА_2 Дана обставина підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.6-7).

Незважаючи на те, що ОСОБА_3 відчужив земельну ділянку на користь ОСОБА_2, в.о. начальника Бориспільського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області за результатами перевірки рішень та дій державного виконавця під час виконання ВП №20242516 постановив скасувати постанову від 30 серпня 2017 року про зняття арешту з майна (а.с.65).

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08 вересня 2017 року здійснено державну реєстрацію обтяження – арешт нерухомого майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:13:027:0014 площею 0,1 га, яка знаходиться за адресою: провул. Севастьяна, 14 в м. Бориспіль Київської області (а.с.66).

З доводів позивача, викладених у позовній заяві, встановлено, що він звертався до Бориспільського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області із заявою про зняття арешту, накладеного на земельну ділянку. Проте, йому було роз’яснено, що зняти даний арешт можливо лише у судовому порядку, оскільки допущено помилку і при внесенні відомостей до реєстру посадова особа не перевірила актуальність даних щодо власника земельної ділянки.

У відповідності до ч.1 та ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Арешт може бути знятий також за рішенням суду.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що на час винесення постанови про арешт майна та заборону його відчуження від 08 вересня 2017 року, ОСОБА_1 не був власником вказаної земельної ділянки, оскільки набув право власності на неї на підставі договору купівлі-продажу від 12 вересня 2017 року.

Разом з цим, зі змісту постанови про арешт майна та заборону його відчуження вбачається, що державним виконавцем накладено арешт на майно боржника ОСОБА_3 Тоді як на час винесення даної постанови ОСОБА_3 не був власником спірного нерухомого майна.

На даний час, нерухоме майно, на яке накладено арешт безперечно є власністю ОСОБА_1, тому його право власності на майно підлягає захисту в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно з ч.4 ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 та ч.1 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають, зокрема право власності. У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.

Як роз’яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.5 постанови від 07 лютого 2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.328 ЦК України). Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Проте, якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (ст.334 ЦК України) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (ст.5 ЦК України).

З огляду на викладене, ОСОБА_1 правомірно набув право власності на земельну ділянкуз кадастровим номером 3210500000:13:027:0014 площею 0,1 га, яка знаходиться за адресою: провул. Севастьяна, 14 в м. Бориспіль Київської області. Будь-яких доказів щодо спростування правомірності набуття ним права власності на земельну ділянку матеріали справи не містять.

Відповідно до положення ст.317 та ст.319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У відповідності до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Вказані обставини дають суду підстави зробити висновок про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно позивача, а тому, ці права підлягають захисту, шляхом звільнення зазначеної земельної ділянки з-під арешту.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.317, 319, 321, ч.4 ст.334, п.1 ч.1 ст.346, ст.391 ЦК України, п.1 ч.1 ст.4 та ч.1 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ч.1 та ч.2 ст.56, ч.1 та ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зняти арешт з земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:13:027:0014 площею 0,1 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: провул. Севастьяна, 14 в м. Бориспіль Київської області, накладений відповідно до постанови Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 08 вересня 2017 року в межах виконавчого провадження №20242516 (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 36987001, номер запису про обтяження 22244207).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 листопада2018 року.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський