Рішення № 78225586, 29.11.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2018 р. № 1440/2316/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54003 про:стягнення податкового боргу в сумі 27 597,82 грн.,

Головне управління ДФС у Миколаївській області (надалі – Управління або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі – ФОП ОСОБА_1 або відповідач) податкового боргу в сумі 27 597,82 грн.

В обґрунтування позову Управління вказало, що відповідач, в порушення норм Податкового кодексу України, не сплатив в установлені строки узгоджені суми податкових зобов’язань.

Ухвала про відкриття провадження у справі, що суд направив відповідачу за адресою, яка, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є його місцем проживання, повернулася до суду без вручення з адресату з відміткою «Укрпошти» - «за закінченням встановленого строку зберігання» (ар. с. 26-28).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності фізичної особи-підприємця - учасника справи за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

30.10.2018 представник позивача подала клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (ар. с. 29).

На підставі пункту 1 частини третьої, частини дев’ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_1 є платником податків. Згідно з розрахунком податкового боргу, наданого позивачем, за відповідачем рахується борг по сплаті єдиного податку з фізичних осіб, який виник на підставі поданих відповідачем податкових декларацій (ар. с. 14-21). Відповідач подав податкові декларації за 2014 рік та за 2015 рік 29.09.2015.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму грошового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларацій, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого податкового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Позивачем було направлено відповідачу податкову вимогу № 52-17 від 05.05.2016 на суму 56 847,53 грн., яка була повернута без вручення адресату (ар. с. 13). Відповідно до абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Станом на час розгляду справи за відповідачем рахується податковий борг в сумі 27 597,82 грн.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків – фізичної особи.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення податкового боргу станом на час розгляду справи не надав.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 12, 19, 77, 205, 241-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) до фізична особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54003, РНОКПП НОМЕР_1) задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54055, РНОКПП НОМЕР_1) на користь держави податковий борг в сумі 27 597,82 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна