Рішення № 78225493, 27.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/3996/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2018 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Гулкевича В.О.,

представника відповідача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Львівської обласної громадської організації “Львівтрансзахист” до Управління транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради про визнання незаконним і скасування наказу, зобов’язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

Львівська обласна громадська організація “Львівтрансзахист” (далі – ЛОГО “Львівтрансзахист”, позивач) звернулася до суду з позовом до Управління транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (далі – Управління транспорту, відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради №23 від 01.08.2018 “Про затвердження персонального складу конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування”;

- зобов’язати Управління транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради прийняти рішення, яким затвердити новий персональний склад конкурсного комітету з визначення автомобільного перевізника на міському автобусному маршруті загального користування з дотриманням вимог.

Ухвалою суду від 01.10.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання у справі.

13.11.2018 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказом Управління транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради №23 від 01.08.2018 затверджено новий персональний склад конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування. Позивач наголошує, що вказаний наказ відповідача №23 від 01.08.2018 не було опубліковано, у зв’язку з чим, позивача позбавлено права на участь у складі конкурсного комітету для визначення переможців, які будуть здійснювати перевезення. Також позивач зазначив, що оскаржений наказ прийнято з порушенням вимог порядку проведення конкурсу, адже відповідно до п. 23 Порядку до складу конкурсного комітету входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Укртрансбезпеки, Національної поліції, територіального органу з надання сервісних послуг МВС та громадських організацій. При цьому кількість представників громадських організацій, діяльність яких пов’язана з автомобільним транспортом, повинна становити не менше, як 50 загальної кількості представників громадських організацій.

В судове засідання представник позивача не прибув. 27.11.2018 скерував клопотання за вх. № 4382, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд проводити розгляд справи та ухвалювати у ній рішення за відсутності представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила. Надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України “Про автомобільний транспорт” встановлено, що організація проведення конкурсу на визначення умов перевезень покладається на органи виконавчої влади та місцевого самоврядування. Персональний склад конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування затверджується організатором у відповідності до п.п.22-24 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 року № 1081. Представник відповідача наголосив, що вказаним Порядком не встановлено обов’язку організатора щодо отримання пропозицій від громадських організацій стосовно включення їх представників до складу конкурсного комітету з визначення автомобільного перевізника на міських автобусних маршрутах загального користування. З огляду на викладене, на думку представника відповідача, підстав для визнання протиправним та скасування наказу Управління транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради №23 від 01.08.2018 немає. Щодо вимоги позивача зобов’язати Управління транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради прийняти рішення, яким затвердити новий персональний склад конкурсного комітету з визначення автомобільного перевізника на міському автобусному маршруті загального користування з дотриманням вимог, представник зазначила наступне. Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території. Таким чином, суд наділений повноваженнями зобов’язати відповідний виконавчий орган розглянути ті, чи інші питання, а не зобов’язати вчинити дії, які належать до повноважень органів місцевого самоврядування. Враховуючи наведене, представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що наказом Управління транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради № 23 від 01.08.2018 “Про затвердження персонального складу конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування”, затверджено персональний склад конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників заміських автобусних маршрутах загального користування згідно з додатком № 1.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд при вирішенні адміністративної справи виходив з наступного.

Спірні правовідносини регулюють Конституція України, Закони України “Про місцеве самоврядування в України”, “Про автомобільний транспорт”, постанова Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 року № 1081 “Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування” зі змінами та доповненнями.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Згідно з ст. 11 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Визначення умов перевезень та проведення конкурсу передбачено ст. 44 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Так, відповідно до ч. 1 вказаної статті, організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

До обов'язкових умов конкурсу на перевезення пасажирів належать: визначена органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування обґрунтована структура парку автобусів, що працюватимуть на маршруті загального користування, за пасажиромісткістю, класом, технічними та екологічними показниками.

Вказаною статтею також передбачено те, що для підготовки та проведення конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування утворюють конкурсний комітет, до складу якого входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та територіальних органів Національної поліції, а також громадських організацій у сфері автомобільного транспорту.

До конкурсного комітету не можуть входити представники суб'єктів господарювання - автомобільних перевізників, які є учасниками конкурсу або які діють на ринку перевезень пасажирів і можуть впливати на прийняття рішень комітету.

Для організації забезпечення і підготовки матеріалів для проведення засідань конкурсного комітету органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування на конкурсних умовах за договором залучають підприємство (організацію), що має фахівців та досвід роботи не менше трьох років з питань організації пасажирських перевезень. Конкурс проводиться із залученням представників відповідних органів виконавчої влади, а також представників громадських організацій. Залучене для проведення засідань конкурсного комітету підприємство (організація) готує матеріали щодо умов конкурсу, паспортів автобусних маршрутів, аналізу одержаних пропозицій та їх оцінки, договорів з переможцями конкурсу та інші матеріали.

Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081 затверджено Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (далі – Порядок № 1081).

Цей Порядок визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі області (внутрішньообласний маршрут), автобусному маршруті, що не виходить за межі території району (внутрішньорайонний маршрут), автобусному маршруті, що проходить у межах населеного пункту (міський маршрут), та автобусному маршруті, що проходить у межах об’єднаної територіальної громади (далі - конкурс), а також процедуру визначення автомобільного перевізника для роботи на міжміському і приміському автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласний маршрут).

Відповідно до п. 22 вказаного Порядку № 1081 персональний склад конкурсного комітету затверджується організатором, який призначає голову, його заступника та секретаря.

Секретар конкурсного комітету призначається організатором з числа представників організатора або робочого органу і включається до складу конкурсного комітету без права голосу.

Згідно з п. 23 Порядку до складу конкурсного комітету входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Укртрансбезпеки, Національної поліції, територіального органу з надання сервісних послуг МВС та громадських організацій. При цьому кількість представників громадських організацій, діяльність яких пов'язана з автомобільним транспортом, повинна становити не менш як 50 відсотків загальної кількості представників громадських організацій.

До складу конкурсного комітету не можуть входити представники суб'єктів господарювання - автомобільних перевізників, які є перевізниками-претендентами або які провадять діяльність на ринку перевезень пасажирів, а також представляють інтереси окремих автомобільних перевізників.

Чисельність складу конкурсного комітету визначається організатором за поданням наведених у пункті 23 цього Порядку органів та організацій.

Із складу конкурсного комітету 50 відсотків - представники органів виконавчої влади та (або) органів місцевого самоврядування, решта - представники громадських організацій.

Відповідно до п. 25 Порядку № 1081 до участі в засіданні конкурсного комітету, на якому визначається автомобільний перевізник для роботи на міжміському та приміському автобусних маршрутах, які не виходять за межі території району, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні держадміністрації запрошують представників відповідної районної держадміністрації.

Згідно п. 26 організатор та робочий орган можуть для здійснення своїх повноважень залучати відповідних фахівців та експертів за їх згодою.

Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вказаними нормами законодавства не передбачено обов’язку організатора, у даному випадку Управління транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради отримувати пропозиції від громадських організацій стосовно включення їх представників до складу конкурсного комітету з визначення автомобільного перевізника на міських автобусних маршрутах загального користування.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність порушення прав позивача, яке на його думку полягало у неопублікуванні відповідачем оскарженого наказу, що призвело до необізнаності позивача про його існування.

Суд також критично ставиться до тверджень позивача щодо порушення його права бути представником в складі конкурсного комітету відповідно до наказу № 23 від 01.08.2018 року, адже як вбачається з матеріалів справи позивача було включено до склад конкурсного комітету у 2017 році на підставі наказу № 4 від 17.02.2017.

Також суд зазначає, що затвердження персонального складу конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування було проведено відповідачем з дотриманням вимог, визначених в Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081.

Підсумовуючи наведене, суд не вбачає жодних підстав для визнання наказу Управління транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради № 23 від 01.08.2018 “Про затвердження персонального складу конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування” протиправним та його скасування.

Тому суд дійшов висновку відмовити позивачу у задоволенні вказаної вимоги.

Стосовно позовної вимоги зобов'язати Управління транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради прийняти рішення, яким затвердити новий персональний склад конкурсного комітету з визначення автомобільного перевізника на міському автобусному маршруті загального користування з дотриманням вимог, суд зазначає наступне.

Реалізація органами державної влади та органами місцевого самоврядування своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень чи орган місцевого самоврядування може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження – це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Як уже зазначалося, ст. 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території.

Таким чином, суд не наділений повноваженнями зобов’язати відповідний виконавчий орган вчинити дії, які належать до повноважень органів місцевого самоврядування.

Крім того, враховуючи відмову у скасуванні наказу Управління транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради №23 від 01.08.2018, жодних правових підстав для зобов’язання відповідача прийняти рішення, яким затвердити новий персональний склад конкурсного комітету з визначення автомобільного перевізника на міському автобусному маршруті загального користування немає.

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем при винесенні наказу №23 від 01.08.2018 були дотримані в повному обсязі, відтак жодних підстав для його скасування немає.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 вказаного Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач доводи позивача щодо протиправності наказу №23 від 01.08.2018 спростував.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, тому в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.12.2018.

Суддя В.М. Сакалош