Рішення № 78225422, 30.11.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2018 р. № 1440/2345/18 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54025

до відповідача:Військової частини А2062, вул. В. Морська, 14, м. Миколаїв, 54015

про:визнання протиправними та скасування наказів від 02.08.2018 № 633, від 07.08.2018 № 80-РС, від 27.08.2018 № 199, поновлення на посаді та виплату грошового забезпечення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Військової частини А2062 про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини А2062 (з адміністративно-господарської діяльності) від 02.08.2018 року № 633 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення – звільнення з військової служби через службову невідповідність; скасування наказу командира військової частини А2062 (по стройовій частині) від 07.08.2018 року № 80-РС в частині звільнення ОСОБА_1 з військової служби відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» в запас за пп. «д» (через службову невідповідність); скасування наказу командира військової частини А2062 (по стройовій частині) від 27.08.2018 року № 199 в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 27.08.2018 року; поновлення на військовій службі у військовій частині А2062 на посаді стрілець-помічник гранатометника І-го відділення 4-го взводу охорони роти охорони військової частини А2062 та включити ОСОБА_1 до списків військової частини А2062 та всіх видів забезпечення з 28.08.2018 року; зобов’язання виплатити грошове забезпечення з 28.08.2018 року за весь час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що дисциплінарне стягнення – звільнення зі служби є неспівмірним допущеному порушенню несення військової служби. Про наявність застосованих до неї 02.02.2018, 04.05.2018, 25.05.2018 дисциплінарних стягнень відповідач не повідомив, тому позивач їх не оскаржувала.

Відповідач надав відзив на позов, просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач має 3 непогашених дисциплінарних стягнення, про які позивача повідомляли під підпис, тому звільнення зі служби до позивача застосовано правомірно.

Позивач 26.11.2018 надала суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Позивачем 29.06.2017 укладено з військовою частиною А1804 контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового складу строком на три роки.

Наказом командира військової частини А2062 (по особовому складу) від 08.12.2017 року № 175 РС позивача переведено для проходження служби у військову частину А2062.

Наказом командира військової частини А2062 (по стройовій частині) від 07.08.2018 року № 80-РС позивача звільнено з військової служби відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» в запас за пп. «д» (через службову невідповідність).

Відповідно до наказу від 07.08.2018 року № 80-РС, підставою звільнення є наказ командира військової частини А2062 (з адміністративно-господарської діяльності) від 02.08.2018 року № 633 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення – звільнення з військової служби через службову невідповідність.

Виданню наказу від 02.08.2018 року № 633 передувало службове розслідування стосовно виконання службових обов’язків в стані алкогольного сп’яніння матросом ОСОБА_1 30.07.2018.

Наказом командира військової частини А2062 (по стройовій частині) від 27.08.2018 року № 19 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 27.08.2018 року.

Так, відповідно до Акту службового розслідування від 01.08.2018 (за вх. № 4552 від 01.08.2018 року), військовослужбовцями медичного пункту військової частини А2062 о 07:30 год. 30.07.2018 було виявлено матроса ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп’яніння під час виконання нею обов’язків військової служби, у зв’язку з чим остання була доставлена до Миколаївського обласного наркологічного диспансеру з метою проведення огляду на стан сп’яніння.

Відповідно до Виписки з медичної карти амбулаторного хворого, виданої Миколаївським обласним наркологічним диспансером № 1869 від 30.07.2018, у ОСОБА_1 30.07.2018 о 11:30 год. на Alkotest було виявлено 0,92 %о проміле.

В пояснювальній ОСОБА_1 підтвердила, що вживала алкогольні напої 29.07.2018 року (а.с. 57).

Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 (начальник відділу персоналу) пояснив, що позивач зловживає спиртними напоями. Через зазначену підставу розірвано попередній контракт з позивачем про проходження військової служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов’язок», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.

Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» № 551 від 24.03.1999 року (з наступними змінами та доповненнями, далі - Дисциплінарний статут ЗСУ).

Так, за приписами ст.ст. 1, 2 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Відповідно до вимог статей 83-86 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Відповідно до пп. «д» п. 5 ч. 2 ст.26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах: під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації): через службову невідповідність.

Відповідач у відзиві зазначає, що на момент прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за виконання обов’язків військової служби в стані алкогольного сп’яніння 30.07.2018, позивач вже мала три незнятих дисциплінарних стягнення, накладенню яких передували службові розслідування.

Відповідно до акту службового розслідування за вх. № 576 від 31.01.2018 було встановлено, що позивач була відсутня на військовій службі без поважних причин 25.01.2018 року та 26.01.2018 року, за що наказом командира військової частини А2062 (з адміністративно-господарської діяльності) від 02.02.2018 № 61 на неї було накладено дисциплінарне стягнення – «догана».

Згідно акту службового розслідування за вх. № 2602 від 04.05.2018 було встановлено, що позивач була відсутня на службі без поважних причин 18.04.2018 та 19.04.2018 року, за що наказом командира військової частини А2062 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.05.2018 № 315 на неї було накладено дисциплінарне стягнення – «сувора догана».

Актом службового розслідування за вх. № 3090 від 25.05.2018 року було встановлено, що позивач 11.05.2018 була відсутня на службі з поважних причин, своїми діями порушила визначений ст. 254 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України порядок звернення до медичного закладу, за що наказом командира військової частини А2062 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.05.2018 № 413 на неї було накладено дисциплінарне стягнення – «догана».

З наказами від 02.02.2018 № 61, від 04.05.2018 № 315, від 25.05.2018 № 413 позивача ознайомлено своєчасно, про що свідчать її підписи.

Доказів зняття дисциплінарних стягнень чи їх оскарження позивач суду не надала.

Відповідно до ст. 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ, за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача трьох незнятих дисциплінарних стягнень, її перебування на службі в стані алкогольного сп’яніння 30.07.2018 року, з урахуванням ст. 5, 86 Дисциплінарного статуту ЗСУ, командиром військової частини А2062 правомірно прийнято наказ про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивач всупереч ст. 77 КАС України не довела суду протиправність наказу про звільнення з військової служби, тому позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54025, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Військової частини А2062 (вул. В. Морська, 14, м. Миколаїв, 54015, ідентифікаційний код 26614194) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко