Рішення № 78225248, 26.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1340/3903/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., за участі секретаря судового засідання Бабич Ю.Б. представника позивача ОСОБА_1, представника відповідачів ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “Нові Долиняни” до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити дії,-

встановив:

Приватне підприємство “Нові Долиняни” звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України, в якому з просить: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 704382/30907567 від 17.05.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1069 від 18.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних; визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 775273/30907567 від 11.06.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 508 від 09.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних; визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 775340/30907567 від 11.06.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 509 від 09.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №1069 від 18.03.2018 р, №508 від 09.03.2018 р, №509 від 09.03.2018 датою її подання в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим чинить перешкоди в господарській діяльності позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити.

Відповідач 1 - Головне управління ДФС у Львівській області у відзиві на позовну заяву зазначає, що п.201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операції постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних падати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних; платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності поданих накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення і реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податні накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації подать накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3статті 74 ПК України). Також, в рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних вказано, що причиною відмови у реєстрації податкових накладних є відсутні зареєстровані податкові накладні у постачальника ТОВ “Західенерготрейд” відсутня оплата, акти приймання передачі, специфікації не підтверджують суть операції. Таким чином, відповідач вважає, що ним правомірно було прийнято оскаржувані рішення, а тому просить відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечив, просить у його задоволенні відмовити.

Суд з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а також ті, які мають значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.

Судом встановлено, що між ПП “Нові Долиняни” (постачальник) та ТОВ “Сільпо-Буд” (покупець) укладено договір поставки №ВПС-11/12/17 від 11.11.2017 р , за яким продавець зобов’язується передати у власність покупцю продукцію (соєві боби) в кількості та за ціною, обумовленою у специфікації та видатковій накладній. Оплата за товар здійснюється за умовами зазначеними в специфікації за кожну поставлену партію товару. Поставка товару відбувається силами постачальника або із залученням перевізників.

На виконання умов договору поставки №ВПС-11/12/17 від 11.11.2017 року підприємством реалізовувався товар (соєві боби) ТОВ “Сільпо-Буд”, який попередньо був придбаний у ТОВ “Західенерготрейд” згідно договору купівлі-продажу №15/12/2017 від 15.12.2017 р та акту приймання-передачі товару від 31.12.2017 р, специфікації від 07.03.2018 року №БУН 07/03/18 до договору поставки №ВПС-11/12/17 від 11.12.2017 року, специфікації від 15.12.2017 року, відповідно до складених видаткових накладних №РН-535/12, №РН-536/12, №РН-537/12 , податкових накладних №535, №536, №537 від 16.12.2017 року, які зареєстровані в ЄДРПН та витягом з електронного кабінету позивача. На підставі укладеного із ТОВ “Сільпо-Буд” договору №ВПС-11/12/17 від 11.11.2017 року реалізовано соєві боби попередньо придбані у ТОВ “Західенерготрейд”, в зв’язку з чим позивачем виписано податкові накладні: 18.03.2018 р – реалізовано товар (соєві боби) ТОВ “Сільпо-Буд” в кількості 32.12 т на загальну вартість 384 893,83 грн; в т.ч. ПДВ 64 148,99 (видаткова накладна №1069/03 від 18.03.2018 р, податкова накладна №1069 від 18.03.2018 р); 09.03.2018 р – реалізовувався товар (соєві боби) ТОВ “Сільпо-Буд” в кількості 11,4 т на загальну вартість 1 307 501,35 грн, в т.ч. ПДВ 217 916,89 грн (видаткова накладна №509/03 від 09.03.2018 р, податкова накладна №509 від 09.03.2018 р).

Позивачем 29.03.2018 року через “Автоматизовану систему “Єдине вікно подання електронних документів” подано до ДФС України податкові накладні №1069 від 18.03.2017 р, №508, 509 від 09.03.2018 р для реєстрації в ЄРПН.

Як вбачається з наведених квитанцій про реєстрацію податкових накладних в них зазначено, що: «документ прийнято. реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам підп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

16.05.2018 р позивачем по податкових накладних №1069 від 18.03.2017 р, №508, 509 від 09.03.2018 р надіслано письмові пояснення, копії документів (податкові та видаткові накладні на придбання товару, договори купівлі-продажу та специфікації до договорів купівлі-продажу, сертифікати якості, договори на перевезення товару, договори оренди складських приміщень, сертифікати якості, товаро-транспортні накладні, акти приймання-передачі придбаного товару, акти приймання передачі приміщення).

В подальшому комісією ГУ ДФС у Львівській області були прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних № 1069 від 18.03.2018 року за № 704382/30907567 від 17.05.2018 р , №509 від 09.03.2018 р за №775340/30907567 від 11.06.2018 р, №508 від 09.03.2018 р за №775273/30907567 від 11.06.2018 р.

Підставою відмови у реєстрації податкових накладних комісією ГУ ДФС у Львівській області зазначено: по рішенню від 17.05.2018 р №704382/30907567 прийняте по податковій накладній №1069 від 18.03.2018 р “ненадання інформації щодо оплати по ТОВ “Західенерготрейд”, акти прийому-передачі, надані Специфікації до договору не підтверджують суть операції”; по рішенню від 11.06.2018 р №775340/30907567 прийняте по податковій накладній №509 від 09.03.2018 р ”ненадання копій документів. Додаткова інформація: згідно ЄДРПН відсутнє придбання соєвих бобів у постачальника ТОВ “Західенерготрейд”; по рішенню від 11.06.2018 р №775273/30907567 прийняте по податковій накладній №508 від 09.03.2018 р “ненадання копій документів. Додаткова інформація: згідно ЄДРПН відсутнє придбання соєвих бобів у постачальника ТОВ “Західенерготрейд”.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1. статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1. статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 ПК України).

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом ОСОБА_3 України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.16. статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом ОСОБА_3 України.

Відповідно до п.12 Постанови КМУ від 21.02.2018р. №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Як вбачається зі змісту квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючим органом було сформовано висновок про відповідність податкової накладної вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Суд зауважує, що у вказаних Квитанціях запропоновано Позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії ризиковості визначені та затверджені Державною фіскальною службою у листі № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018р.

Так, пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості визначає, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований)за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб’єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України(далі Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Суд звертає увагу, що фіскальний орган не вказує якому саме конкретно критерію ризиковості з пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості не відповідає платник податку.

Перелік документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, вказано в п. 14 Постанови КМУ від 21.02.2018р. №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

п.15 Постанови КМУ від 21.02.2018р. №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних вказує, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", «Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Аналіз вказаних норм свідчить, що контролюючий орган після надходження податкової накладної / розрахунку коригування до ДФС для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в автоматизованому режимі здійснює їх розшифрування та проводить відповідну перевірку, зокрема щодо відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям ризиковості здійснення операцій (п.2 Критеріїв ризиковості платника податків, затвердженого листом Державної фіскальної служби № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018р.)

Суд приходить до висновку, що при перевірці податкової накладної /розрахунку коригування контролюючий орган може прийняти рішення про відповідність такої вимогам п.2 Критеріїв ризиковості платника податків, затвердженого листом Державної фіскальної служби № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018р., але аж ніяк не пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків, затвердженого листом Державної фіскальної служби № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018р., оскільки такі стосуються перевірці платника податків загалом. Окрім того є обов'язковим вказати в квитанції розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, чого контролюючим органом зроблено не було.

Натомість, зі змісту Квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних №1069 від 18.03.2017 р, №508, 509 від 09.03.2018 р вбачається, що відповідач не вказав на конкретний вид критерію, передбаченого пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків, затвердженого листом Державної фіскальної служби № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018р.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем у порядку, визначеному в Постанові КМУ від 21.02.2018р. №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, надіслано до відповідача повідомлення щодо подачі документів , а саме (пояснення, податкові та видаткові накладні на придбання товару, договори купівлі-продажу та специфікації до договорів купівлі-продажу, сертифікати якості, договори на перевезення товару, договори оренди складських приміщень, сертифікати якості, товаро-транспортні накладні, акти приймання-передачі придбаного товару, акти приймання передачі приміщення) про підтвердження реальності здійснення операцій по зупинених податкових накладних.

Таким чином, суд вважає, що надання платником податків вищенаведених документів свідчить про виконання ним вимоги контролюючого органу щодо надання копій необхідних документів, зокрема, про підтвердження фактів купівлі і реалізації товару.

Дані обставини свідчать про те, що рішення про зупинення реєстрації податкових накладних не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії суб’єкта владних повноважень, що перешкоджає платнику податків своєчасно та в повній мірі виконати свої обов’язки та скористатись своїми правами, передбаченими чинним податковим законодавством, яким врегульовано порядок реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як передбачено п.21 вищенаведеного Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Судом встановлено, що позивачем були надані документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, всупереч цьому, контролюючий орган прийняв оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

У відповідності до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому суд наголошує, що в силу ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету ОСОБА_3 Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Відтак, суд вважає, що дії відповідача стосовно прийняття оскаржуваних рішень, в яких не наведені мотиви їх ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету ОСОБА_3 Європи 77 (31) від 28.09.1977 року, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Також у пункті 110 рішення від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

В той же час, Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не вказано які саме документи не були надані Позивачем та не доведено правомірності оскаржуваних рішень. Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 243 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 1762,00 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд –

вирішив:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 704382/30907567 від 17.05.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1069 від 18.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 775273/30907567 від 11.06.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 508 від 09.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 775340/30907567 від 11.06.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 509 від 09.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №1069 від 18.03.2018 р, №508 від 09.03.2018 р, №509 від 09.03.2018 датою її подання в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, ідентифікаційний код 39462700) на користь Приватного підприємства “Нові Долиняни” (79034, м. Львів, вул. Луганська,3; ідентифікаційний номер 30907567) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) гривня.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код 39292197) на користь Приватного підприємства “Нові Долиняни” (79034, м. Львів, вул. Луганська,3; ідентифікаційний номер 30907567) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) гривня.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 30 листопада 2018 року.

Суддя Гулкевич І.З.