Ухвала суду № 78225161, 29.11.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7950/18

Провадження № 1-кс/461/10466/18

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.11.2018 м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова Радченко В.Є.

при секретарі Сидорак М.А.,

за участі:

слідчого – Сеньківа Н.

розглянувши погоджене з прокурором клопотання слідчоговідділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12018140000000206 про примусове відбирання біологічних зразків у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, -

ВСТАНОВИВ:

28.112018 року до суду надійшло погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області ОСОБА_3 клопотання слідчоговідділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12018140000000206 про примусове відбирання біологічних зразків у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме:відбитків пальців та долонь обох рук, та букального епітелію.

Клопотання обґрунтоване тим, що невстановлені органом досудового розслідування особи за попередньою змовою групою осіб, організували на території м.Львова незаконне виробництво та збут наркотичного засобу метадону, а також таблеток «SUBUTEX», які містять в собі наркотичний засіб бупренорфін. 02.10.2018 р у слідче управління ГУНП у Львівській області з Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України надійшли матеріали виконання доручення, зокрема рапорт старшого оперуповноваженого в ОВС відділу оперативних розробок у Західному регіоні (м.Львів) Управління оперативних розробок та негласної роботи Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України майора поліції ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, спільно з іншими особами, організували на території м.Львова та Львівської області транспортування та збут наркотичного засобу метадону та таблеток «SUBUTEX», які містять в собі наркотичний засіб бупренорфін, та з метою конспірації транспортує наркотичні засоби на автомобілі марки «SEATAlhambra» на іноземній реєстрації з номерним знаком LC35657 та на автомобілі НОМЕР_1.

20 жовтня 2018 року на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова Лялюка Є.Д. проведено обшук автомобіляНОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у ході якого виявлено та вилучено чотири блістера з двадцяти семи таблетками«SUBUTEX», які містять в собі наркотичний засіб бупренорфін.

22 жовтня 2018 року слідчим суддею Галицького районного суду м.Львова Радченко В.Є. призначено комплексну молекулярно – генетичну, дактилоскопічну експертизи та експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів у вказаному кримінальному провадженні.

З метою встановлення належності слідів відбитків пальців рук та клітин з ядрами на зовнішніх поверхнях блістерів з надписом «SUBUTEX», у органу досудового розслідування виникла необхідність у відібранні у ОСОБА_2 біологічних зразків - букального епітелію та відбитків пальців рук для проведення вищевказаної експертизи.

У зв’язку із вище викладеним прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області, молодшим радником юстиції ОСОБА_3 було прийнято рішення про відібрання взірців букального епітелію у свідка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, котрий перевіряється на причетність до вищевказаного злочину, про що 26.10.2018, відповідно до ст. ст. 36, 110, 241,245 КПК України, винесено відповідну постанову, яку цього ж дня оголошено ОСОБА_2 ОСОБА_2 ознайомився з вказаною постановою, однак від добровільного надання взірців для проведення експертизи відмовився, що було засвідчено його заявою.

Слідчий зазначає, що в ході проведення досудового розслідування виникла необхідність у відбиранні у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, біологічних зразків та відбитків пальців рук примусово. Вказане надасть можливість, в подальшому використати зразки для проведення комплексної молекулярно – генетичної, дактилоскопічної експертизи та встановлення належності відбитків пальців рук на поверхнях блістерів з надписом «SUBUTEX».

Слідчий у судовому засіданні просив задовольнити подане клопотання. Надав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні.

ОСОБА_2 в судове засідання не прибув. Повідомлявся про дату, час та місце розгляду клопотання.

Заслухавши думку слідчого, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до витягу з кримінального провадження №12018140000000206 від 12.04.2018 р. внесено відомості у ЄРДР про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.2 ст.307 КК України.

В клопотанні зазначено, що рапортом старшого оперуповноваженого в ОВС відділу оперативних розробок у Західному регіоні (м.Львів) Управління оперативних розробок та негласної роботи Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України майора поліції ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, спільно з іншими особами, організував на території м.Львова та Львівської області транспортування та збут наркотичного засобу метадону та таблеток «SUBUTEX», які містять в собі наркотичний засіб бупренорфін, та з метою конспірації транспортує наркотичні засоби на автомобілі марки «SEATAlhambra» на іноземній реєстрації з номерним знаком LC35657 та на автомобілі НОМЕР_1.

За практикою Європейського суду з прав людини фізична недоторканість особи охоплюється поняттям «приватне життя», що охороняється статтею 8 Конвенції (рішення від 26 березня 1985 року у справі «Х та Y проти Нідерландів») і стосується найбільш інтимних аспектів приватного життя, а обов’язкове медичне втручання, навіть незначне, становить втручання у це право.

Забезпечення дотримання права на повагу до гідності та обмеження втручання у приватне життя є одним з визначальних засад правової держави, якою є Україна, що закріплюється та гарантується як міжнародно-правовими актами (ст.ст.5, 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року) так і нормами національного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Разом з цим, ч. 1 ст. 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до вимог ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 245 КПК України у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом. Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160 - 166 цього Кодексу). Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160 - 166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.

Беручи до уваги, що відомості про папілярні візерунки слідів пальців рук та долонь є біологічними зразками, а відтак є персональними даними фізичної особи, що знаходяться у її володінні, то слідчий просить надати йому право на доступ до охоронюваної законом таємниці та примусове відібрання таких даних (п.8 ч.1 ст.162 КПК України).

Обов'язковою передумовою надання права тимчасового доступу до відомостей, що містять охоронювану законом таємницю, є можливість використання як доказів таких відомостей та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих відомостей (ч.6 ст.163 КПК України).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертав увагу на недопущення застосування до особи примусових заходів задля отримання від неї даних, які можуть бути використані як підстава для висунення обвинувачення такій особі. Право не свідчити проти себе передбачає, зокрема, що у кримінальній справі сторона обвинувачення, намагаючись довести вину обвинуваченого, не може використовувати докази, здобуті всупереч волі обвинуваченого за допомогою методів примусу чи тиску (справа «Яллох проти Німеччини», рішення від 11.07.2006р.; «Функе проти Франції», рішення від 25.02.1993р.; «Джей.Бі. проти Швейцарії», рішення від 03.05.2001р.).

Викладені в даних справах висновки ЄСПЛ не означають того, що відібрання біологічних зразків в примусовому порядку в будь-якому разі суперечить Конвенції. Натомість, коли ж біологічні зразки в особи вилучаються з метою встановлення причетності її до вчинення злочину, і обумовлені відсутністю інших доказів для обґрунтованості висунення підозри, то примусове їх надання суперечитиме положенням ст.6 Конвенції. До того ж в такому випадку порушуються і засади, закріплені ст.63 Конституції України та ст.18 КПК України.

Ст. 18 КПК України передбачено, що жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права. Жодна особа не може бути примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні її близькими родичами чи членами її сім'ї кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Визначений ст. 18 КПК України, ст. 63 Конституції України принцип свободи від самовикриття не слід тлумачити буквально, у контексті заборони примусу виключно щодо дачі пояснень, показань відносно себе та близьких родичів. Ця гарантія поширюється і на право ненадання відомостей у будь-який інший спосіб, що може прямо чи побічно, безпосередньо чи опосередковано бути використано проти інтересів особи.

Відповідно до статті 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Біологічні зразки у ОСОБА_2 слідчий бажає вилучити з метою отримання доказів у вчиненні останнім кримінального правопорушення, оскільки у рапорті старшого оперуповноваженого в ОВС відділу оперативних розробок у Західному регіоні (м.Львів) Управління оперативних розробок та негласної роботи Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України майора поліції ОСОБА_4 зазначено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, спільно з іншими особами, організував на території м.Львова та Львівської області транспортування та збут наркотичного засобу метадону та таблеток «SUBUTEX», які містять в собі наркотичний засіб бупренорфін, та з метою конспірації транспортує наркотичні засоби на автомобілі марки «SEATAlhambra» на іноземній реєстрації з номерним знаком LC35657 та на автомобілі НОМЕР_1.

Слідчий суддя зазначає, що примусове надання відбитків пальців та долонь обох рук, та букального епітелію ОСОБА_2 суперечитиме положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже право не свідчити проти себе та близьких родичів має будь-яка особа. Враховуючи прецедентну практику Європейського Суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Яллох проти Германії» (№ 5481/00), слідчий суддя наголошує, що біологічні зразки у особи можуть бути отримані поза її згодою лише тоді, коли метою відібрання таких зразків не є отримання доказів обвинувачення особи, яка надає такі зразки.

Слідчий в даному клопотанні просить слідчого суддю надати дозвіл на примусове відбирання біологічних зразків у ОСОБА_2, а саме відбитків пальців та долонь обох рук, та букального епітелію для проведення комплексної молекулярно – генетичної, дактилоскопічної експертизи та встановлення належності відбитків пальців рук на поверхнях блістерів з надписом «SUBUTEX». Слідчий зазначає, що експертиза проводитиметься з метою встановлення належності відбитків пальців рук ОСОБА_2 на виявлених та вилучених поверхнях блістерів і сприятиме отриманню належних доказів. Проте, надання дозволу на примусове відбирання біологічних зразків у ОСОБА_2 з метою отримання доказів та проведення дактилоскопічної експертизи порушуватиме кримінальний процесуальний принцип свободи від самовикриття.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання слідчого про примусове відбирання біологічних зразків у ОСОБА_2

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.160-166, 241, 245 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчоговідділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12018140000000206 про примусове відбирання біологічних зразків у ОСОБА_2- відмовити.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Радченко В.Є.