Рішення № 78225158, 27.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/5006/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2018 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Гулкевича В.О.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом Державного підприємства “Дослідне господарство “Львівське” Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України” до Головного управління Держпраці у Львівській області про скасування постанов та приписів, -

в с т а н о в и в :

Державне підприємство “Дослідне господарство “Львівське” Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України” (далі – ДП “Дослідне господарство “Львівське” Інституту садівництва НААН України”) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛВ749/462/НД/ФС-1 від 21.08.2018, винесену Головним управлінням Держпраці у Львівській області;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛВ749/462/НД/ФС-2 від 21.08.2018, винесену Головним управлінням Держпраці у Львівській області;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 558/463/АВ/ФС від 03.07.2018, винесену Головним управлінням Держпраці у Львівській області;

- визнати протиправним та скасувати Припис про усунення виявлених порушень № ЛВ749/462/АВ-П від 31.07.2018, який винесений Головним управлінням Держпраці у Львівській області;

- визнати протиправним та скасувати Припис про усунення виявлених порушень № ЛВ558/463/АВ-П від 12.06.2018, який винесений Головним управлінням Держпраці у Львівській області.

Ухвалою від 29.10.2018 суддя відкрив провадження у справі та вирішив проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 27.11.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в оскаржених постановах відповідачем встановлено порушення ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України. Таким чином, позивач наголошує, що об’єктивна сторона даного порушення на яку посилається відповідач у постановах однакова, що свідчить про те, що оскаржені постанови про накладення штрафу охоплюють одне і те ж саме правопорушення. На думку позивача зазначений факт є грубим порушенням прав позивача. Крім того, відповідач зазначив про порушення під час перевірки, адже направлення на проведення перевірки № 1516 від 23.07.2018 року ГУ Держпраці у Львівській області не відповідає вимогам законодавства, а саме не вказано типу заходу (плановий чи позаплановий), та не зазначено підстави для проведення перевірки. Також позивач зазначив, що відповідач порушив його право на надання заперечень до акта перевірки, адже не дочекавшись заперечень разом із актами від 12.06.2018 та 31.07.2018 виніс оскаржені приписи про усунення порушень. Враховуючи вказані порушення піл час проведення перевірки та оформлення її результатів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, з підстав, зазначених у позовній заяві підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив. Подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне. Під час проведення інспекційних відвідувань ДП “Дослідне господарство “Львівське” інституту садівництва НААН України” , було встановлено порушення вимог ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України “Про оплату праці”, що було зафіксовано в актах інспекційних відвідувань від 12.06.2018 та від 31.07.2018, а саме: заробітна плата не виплачувалася в робочі дні у строки, передбачені колективних договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим та представництво трудовим колективом органом. У зв’язку з цим, було винесено дві постанови про накладення штрафу №ЛВ558/463/АВ/ФС від 03.07.2018 та №ЛВ 749/462/НД/АВФС – 2 від 21.08.2018. Тобто, накладення штрафу відбулося за різні часові періоди і хибно трактується позивачем, як двічі притягнення до відповідальності за одне правопорушення. Крім того, порушення строків виплати заробітної плати стосується різних працівників. Щодо оскаржених приписів, представник зазначив, що акт інспекційного відвідування від 12.06.2018 № ЛВ558/463/АВ був підписаний без зауважень директором ДП “Дослідне господарство “Львівське” Інституту садівництва НААН України” ОСОБА_3 ОСОБА_3 примірник акта директор отримав 12.06.2018 про що свідчить його підпис. Таким чином, оскільки не було зауважень, відповідно до п. 24 Порядку № 295, 12.06.2018 було винесено припис № ЛВ 558/463/АВ – П про усунення виявлених порушень. Аналогічною була ситуація щодо акта від 31.07.2018 № ЛВ 749/462/НД/АВ, який був підписаний директором ДП “Дослідне господарство “Львівське” Інституту садівництва НААН України” ОСОБА_3 без жодних зауважень та заперечень. Враховуючи відсутність зауважень, відповідно до п. 24 Порядку № 295, 31.07.2018 було винесено припис №ЛВ749/462/НД/АВ – П про усунення виявлених порушень. Враховуючи наведене, представник відповідача вважає позовні вимог безпідставними та просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю, виходячи з наступного.

Суд встановив, що позивач ДП “Дослідне господарство “Львівське” інституту садівництва НААН України” зареєстроване як юридична особа код ЄДРПОУ 00496923, місцезнаходження: 80455, Львівська область, Кам’янка – Бузький район, с. Неслухів, вул. Наукова, 2А.

На підставі наказу Управління №1282 – П від 08.06.2018 та направлення №1172 від 08.06.2018 головним державним інспектором проведене інспекційне відвідування ДП “Дослідне господарство “Львівське” інституту садівництва НААН України” з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно – правових актів.

За результатами проведення інспекційного відвідування відповідач склав акт №ЛВ558/463/АВ від 12.06.2018 та виніс припис про усунення виявлених порушень №ЛВ558/463/АВ-П від 12.06.2018.

За результатами перевірки додержання законодавства про працю відповідач виніс постанову про накладення штрафу від 03.07.2018 № 558/463/АВ/ФС.

Відповідно до направлення № 1516 від 23.07.2018 про проведення інспекційного відвідування та на підставі наказу від 23.07.2018 № 1668, 24.07.2018 інспектором складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування і вимогу про надання документів.

31.07.2018 складено акт інспекційного відвідування № ЛВ749/462/НД/АВ, яким зафіксовано порушення законодавства про працю, а саме вимог ч. 1 ст. 38 КЗпП України, ч. 4 ст. 24 Закону України “Про оплату праці”, ст. 21 Закону України “Про відпустки”, п. 1 ч. 2 ст. 32 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

31.07.2018 винесено припис № ЛВ 749/462/АВ – П про усунення виявлених порушень.

21.08.2018 заступником начальника ГУ Держпраці у Львівській області винесено постанову №ЛВ749/462/НД/АВ/ФС – 2 про накладення штрафу на ДП “Дослідне господарство “Львівське” Інституту садівництва НААН України” за порушення вимог ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України “Про оплату праці”, ч. 4 ст. 115 КЗпП України, ст. 21 Закону України “Про відпустки” на підставі абзацу 3 частини 2 ст. 265 КЗпП України та постанову № ЛВ 749/462/НД/АВ/ФС – 1 про накладення штрафу на ДП “Дослідне господарство “Львівське” інституту садівництва НААН України” за порушення вимог ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України “Про оплату праці”, ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

При вирішенні спору суд виходив з такого.

Відповідно до ст.43 Конституції України держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Указом Президента України від 06.04.2011 № 386/2011 затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань праці.

Відповідно до п.п.1, 2 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 386/2011 (далі - Положення №386), Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України (далі - Міністерство), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Пунктом 7 вказаного Положення Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначається постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання реалізації ст.259 Кодексу законів про працю України та ст.34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 26.04.2017 №295, якою, зокрема, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295).

Відповідно до п.2 вказаного Порядку державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

У підп.6 п.5 Порядку №295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією ПФ України та її територіальних органів про невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності.

Порядок прийняття постанов про накладення штрафних санкцій, передбачених ст.265 КЗпП України, регламентований Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до абз.4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Отже, підставою для накладення штрафів є виявлені під час перевірки суб'єкта господарювання порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, зафіксовані в акті перевірки.

Відповідно до п.27 Порядку № 295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому вказаним Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з частинами 7 та 8 статті 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Суд встановив, на підставі наказу №1282 – П від 08.06.2018 та направлення №1172 від 08.06.2018 головним державним інспектором проведено інспекційне відвідування ДП “Дослідне господарство “Львівське” Інституту садівництва НААН України” з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно – правових актів.

За результатами проведення інспекційного відвідування відповідач склав акт №ЛВ558/463/АВ від 12.06.2018 та виніс припис про усунення виявлених порушень №ЛВ558/463/АВ-П від 12.06.2018.

Суд також встановив, що відповідно до направлення № 1516 від 23.07.2018 про проведення інспекційного відвідування та на підставі наказу від 23.07.2018 № 1668, 24.07.2018 інспектором складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування і вимогу про надання документів.

Однак, 31.07.2018 складено акт інспекційного відвідування № ЛВ 749/462/НД/АВ, яким зафіксовано порушення законодавства про працю, а саме вимог ч. 1 ст. 38 КЗпП України, ч. 4 ст. 24 Закону України “Про оплату праці”, ст. 21 Закону України “Про відпустки”, п. 1 ч. 2 ст. 32 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” про що 31.07.2018 винесено припис № ЛВ 749/462/АВ – П.

Щодо доводів позивача про те, що відповідач при винесенні приписів порушив право позивача на надання заперечень до акта перевірки, та склав припис в один і той самий день, що і акт перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 20 – 21 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об’єкта відвідування.

Якщо об’єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід’ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об’єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Суд встановив, що жодних зауважень до актів інспекційного відвідування від 12.06.2018 № ЛВ558/463/АВ та від 31.07.2018 № ЛВ 749/462/НД/АВ у директора ДП “Дослідне господарство “Львівське” інституту садівництва НААН України” ОСОБА_3 не було, у зв’язку з чим він підписав вказані акти без зауважень.

Таким чином, жодних застережень у відповідача для винесення приписів про усунення виявлених порушень не було.

Відповідно до п. 24 вказаного Порядку № 295, припис вноситься об’єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

У зв’язку з наведеним, відповідач виніс приписи про усунення порушень у строк, передбачений п. 24 Порядку № 295, а саме 12.06.2018 було винесено припис № ЛВ 558/463/АВ – П та 31.07.2018 було винесено припис № ЛВ 749/462/НД/АВ – П.

Згідно з п.29 Порядку № 295 заходи до притягнення об’єкта інспектування до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Позивач при обґрунтуванні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу покликався на те, що відповідачем винесено оскарженні рішення за аналогічні порушення, тобто позивач згідно вказаних постанов повинен нести відповідальність за одне і те саме порушення.

З цього приводу суд зазначає, що постанова про накладення штрафу від 03.07.2018 № 558/463/АВ/ФС винесена за порушення позивачем вимог ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України “Про оплату праці”.

Суд встановив, що вказана постанова винесена за період 2017 року по квітень 2018, оскільки на момент складення акта інспекційного відвідування від 12.06.2018 року, перевірка охоплювала саме цей період.

Щодо постанови від 21.08.2018 № ЛВ № 749/462/НД/АВ/ФС – 2 про накладення штрафу на позивача за порушення вимог ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України “Про оплату праці”, ч. 4 ст. 115 КЗпП України, ст. 21 Закону України “Про відпустки” на підставі абзацу 3 частини 2 ст. 265 КЗпП України, заступником начальника ГУ Держпраці у Львівській області накладено на позивача штраф за період травень 2018 року, оскільки на момент складення акта інспекційного відвідування від 31.07.2018 року, період перевірки охоплював саме цей період.

Щодо постанови про накладення штрафу від 21.08.2018 року № ЛВ 749/462/НД/АВ/ФС – 1 про накладення штрафу за порушення вимог ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України “Про оплату праці”, ч. 1 ст. 38 КЗпП України, період перевірки, а відтак і період за який на позивача накладено штраф за порушення законодавства охоплює період червень – липень 2018 року.

Таким чином, суд встановив, що оскаржені постанови про накладення на позивача фінансових санкцій охоплюють різні часові періоди.

Крім того, в постановах № ЛВ558/463/АВ/ФСЧ від 03.07.2018, та № ЛВ №749/462/НД/АВ/ФС – 2 від 21.08.2018 року, порушення строків виплати заробітної плати за весь час щорічної відпустки більше як на один місяць стосується різних працівників та різних підстав.

Також суд зазначає, що посилання позивача на ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” на яку позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, за сферою дії не поширюється на заходи державного контролю за дотриманням вимог законодавства про працю.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі № 697/2073/17.

Як уже зазначалося, відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підпунктом 1 п. 5 вказаного Порядку, інспекційні відвідування проводяться за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

Судом встановлено, що підставами для проведення перевірки ДП “Дослідне господарство “Львівське” Інституту садівництва НААН України” були звернення працівників від 14.05.2018 № С – 517 та від 23.06.2018 № С – 693.

Таким чином, суд відхиляє твердження позивача щодо відсутності підстав для проведення перевірки.

Підсумовуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що оскаржені позивачем постанови про накладення штрафу № ЛВ749/462/НД/ФС-1 від 21.08.2018, № ЛВ749/462/НД/ФС-2 від 21.08.2018 та № 558/463/АВ/ФС від 03.07.2018, а також приписи про усунення виявлених порушень № ЛВ749/462/АВ-П від 31.07.2018 та № ЛВ558/463/АВ-П від 12.06.2018 винесені у відповідності до вимог законодавства, відтак є правомірними та скасуванню не підлягають.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, тому в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено та підписано 30 листопада 2018 року.

Суддя В.М. Сакалош