Ухвала суду № 78225134, 30.11.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7274/18

Провадження № 1-кп/461/544/18

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

30.11.2018 м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого - судді Радченка В.Є.

при секретарі - Сидорак М.

за участю:

прокурора Германовича Н.Б.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

при розгляді у підготовчому судовому засіданні кримінального провадження № 12018140050003519 за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України–

В С Т А Н О В И В:

Кримінальне провадження підсудне Галицькому районному суду м. Львова.

Підстав для його закриття, повернення, зупинення, направлення до іншого суду - немає.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України і підстави для його повернення прокурору – відсутні.

Слідчим суддею під час досудового розслідування не постановлялась ухвала про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні. Підстав для здійснення судового розгляду кримінального провадження в закритому судовому засіданні – немає. Кримінальне провадження підлягає розгляду у відкритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження.

Клопотань про витребування певних речей чи документів від учасників судового провадження не надійшло.

Учасники судового провадження висловили думку про можливість призначення судового розгляду даного кримінального провадження.

Підстав для судового розгляду кримінального провадження судом присяжних чи колегіально судом у складі трьох професійних суддів – не вбачається.

Обвинуваченим під час досудового розслідування обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк застосування до 07.10.2018 р. відносно ОСОБА_1 та до 10.10.2018 р. відносно ОСОБА_2 Тобто, на час проведення підготовчого судового засідання строк застосування домашнього арешту відносно обвинувачених закінчився. Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про обрання обвинуваченим домашнього арешту на 60 діб.

Учасники кримінального провадження не заперечували проти обрання обвинуваченим домашнього арешту. При цьому захисник обвинуваченого ОСОБА_1 просив не застосовувати відносно останнього цілодобовий арешт.

Суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Положенням статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

На думку сторони обвинувачення, на даний час продовжують існувати ризики щодо переховування обвинувачених від суду та незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.

Разом із цим, надаючи оцінку можливості обвинувачених переховуватися від суду, суд враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», зокрема те, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.

Керуючись наведеним, суд враховує дані про особу кожного з обвинувачених, соціальний статус, наявність міцних соціальних та сімейних зв'язків, а також їх репутацію та майновий стан.

Сукупність зазначених даних, за обставин недоведення прокурором в судовому засіданні будь-яких обставин, які б вказували на наявність реальних або можливих намірів ухилення обвинувачених від суду або реальних намірів вдатися до таких дій, приводить до висновку про безпідставність існування такого ризику.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 1 та 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення буде перевірена судом під час судового засідання. Кримінальне правопорушення, в якому обвинувачються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до ст. 12 КК України є тяжким. Проте, вони є не судимими, мають міцні соціальні зв`язки. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту бу застосуваний до 07.10.2018 р. відносно ОСОБА_1 та до 10.10.2018 р. відносно ОСОБА_2 Тобто, на час проведення підготовчого судового засідання строк застосування домашнього арешту відносно обвинувачених закінчився. За цей час вони не ухилялись від органів досудового розслідування чи суду, не впливали один на одного, на потерпілих чи на свідків, не перешкоджали іншим чином кримінальному провадженню.Таким чином ризик їх ухилення від органів досудового розслідування чи суду, ризик переховування обвинувачених від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, ризик впливу обвинувачених один на одного, на потерпілих чи на свідків, ризик перешкоджання іншим чином кримінальному провадженню прокурором не доведений.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відсутні правові підстави для обрання обвинуваченим запобіжного заходу, а дане кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.

Керуючись ст.ст.315,316 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України призначити до відкритого судового розгляду головуючим суддею одноособово в залі судового засідання Галицького районного суду м. Львова на 16 годин 30 хвилин 10 грудня 2018 року.

Для судового розгляду даного кримінального провадження викликати на вказаний вище час та дату учасників судового провадження.

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про застосування до обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Радченко В.Є.