Рішення № 78225069, 28.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/4582/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2018 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді – Коморний О.І.,

секретар судового засідання Редкевич О.Р.

з участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області, зобов’язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 з вимогами :

- визнати неправомірними дії Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Львівській області, щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України “Про міліцію” (в редакції від 13.02.2015 р.).

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 18.09.2018р. № 28903/7/99-99-04-04-02-17, щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України “Про міліцію” (в редакції від 13.02.2015 р.).

- зобов'язати Державну фіскальну службу України та Головне управління ДФС у Львівській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до ст.23 Закону України “Про міліцію” (в редакції від 13.02.2015 р.) в розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач з 1996 року по 2017 рік працював а органах податкової міліції України. Після звільнення зі служби йому встановили 3-ю групу інвалідності у зв’язку з захворюванням пов’язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ та втрату професійної працездатності (50%). Позивач вважає, що має право на призначення і отримання одноразової грошової допомоги, у зв’язку з встановленням 3-ї групи інвалідності та втратою працездатності. Однак, на думку позивача, відповідач ДФС України протиправно повернув без розгляду заяву позивача та відмовив йому в нарахуванні і виплаті одноразової грошової допомоги, у зв’язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» в редакції від 13.02.2015, виходячи з 150-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності. Просить суд задовольнити позов повністю.

Ухвалою суду від 09.10.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач, ГУ ДФС у Львівській області, подав до суду відзив на позовну заяву вх. № 34108 від 26.10.2018 року, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що норми Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 850 та постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції» від 12.05.2007 року № 707 не поширюються на працівників податкової міліції, а тому відсутні правові підстави для виплати одноразової грошової допомоги по інвалідності працівникам податкової міліції, звільненим зі служби, за вказаними нормами закону. Просить суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідач, ДФС України, подав до суду відзив на позовну заяву вх. № 34109 від 26.10.2018 року , в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що 07.11.2015 втратив чинність Закон України «Про міліцію», а тому приймати заяви та готувати висновки про призначення одноразової грошової допомоги, у зв’язку з встановленням інвалідності колишнім працівникам податкової міліції, після вказаної дати є неможливо. Просить суд відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 09.11.2018 року відмовлено в клопотанні відповідачів про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено справу за правилами спрощеного позовного провадження в судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідачів заперечив проти позову просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд дослідивши матеріали справи, та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності,

встановив:

Позивач, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив службу в органах податкової міліції України з 31 грудня 1996 року, та наказом ГУ ДФС у Львівській області від 28.04.2017 №113-0 позивача звільнено з органів податкової міліції в запас Збройних Сил України за п. 64 «Б» (через хворобу). (а.с.15)

Відповідно до висновку Львівського обласного центру МСЕК №1 від 26.07.2018 позивачу встановлено 3-у групу інвалідності, у зв’язку з захворюванням, пов’язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ. (а.с.16)

Згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності від 04.07.2018 року № 002947 ступінь втрати професійної працездатності позивача становить 50%. (а.с.17)

21.08.2018 позивач звернувся до ГУ ДФС у Львівській області з заявою про призначення одноразової грошової допомоги, у зв’язку з встановленням 3-ї групи інвалідності пов’язаної з проходженням служби в податковій міліції та втратою працездатності. (а.с.14)

Відповідно до рішення ДФС України від 18.09.2018 року № 28903/7/99-99-04-04-02-17 «Про повернення матеріалів» заява позивача повернута йому без розгляду. В обґрунтуванні зазначено, що розрахунок та виплата одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції здійснюється відповідно до порядку № 707 затвердженого 07.05.2007 року постановою Кабінету Міністрів України та статті 20-23 Закону України від 20.12.1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію», що втратив чинність. Порядком № 850 затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 21.10.2015 року, після набрання законної сили Закону України «Про Національну поліцію», виплата одноразової грошової допомоги на працівників податкової міліції не поширюється. Позивачу роз’яснено, що розгляд матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції буде відновлено після внесення відповідних змін до Податкового кодексу України. (а.с.13)

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся за захистом свої прав до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі.

Суд згідно з ч. 4 ст. 9 КАС України вживає визначені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, в тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази суду надають відповідно до ч. 3 ст.77 КАС України учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Статтею 356 Податкового кодексу України передбачено, що держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбаченого статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію».

Частиною 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення вказаного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

07.11.2015 втратив чинність Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-ХІІ та набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIІI.

Пунктом 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Отже, передбачені в Законі України «Про міліцію» гарантії соціального та правового захисту для працівників міліції продовжують поширювати свою дію на працівників податкової міліції та реалізуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Проаналізувавши наведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що за колишніми працівниками міліції, а також податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов’язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію».

Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» Кабінет Міністрів України постановою №707 від 12.05.2007 року затвердив «Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції» (далі - Порядок №707). Вказаним порядком було врегульовано порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівників міліції та податкової міліції.

На даний час Порядок №707 є діючим, однак регулює зазначені вище правовідносини лише щодо працівників податкової міліції.

Діючою на момент виникнення спірних правовідносин редакцією Порядку №707 установлено, що допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов, затверджених цією постановою працівникам міліції та податкової міліції, які набули право на отримання одноразової грошової допомоги до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 року №208-VIII, яким внесено зміни до статті 23 Закону України «Про міліцію» та викладено цю статтю в новій редакції.

У зв’язку з внесенням змін до статті 23 Закону України «Про міліцію», Кабінетом Міністрів України Постановою №850 від 21.10.2015 року затверджено «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» (далі - Порядок №850).

Таким чином, порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівнику міліції визначається Порядком №850, а працівнику податкової міліції, який набув право на отримання одноразової грошової допомоги до 13.02.2015 року - Порядком №707.

Відповідно до Порядку №707 для виплати грошової допомоги в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи установлення групи інвалідності працівник міліції, податкової міліції подає органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби за місцем проходження служби: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги згідно з додатком; довідку медико-соціальної експертної комісії щодо визначення ступеня втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) та (або) установлення групи інвалідності; довідку про грошове забезпечення; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я та по батькові, видачу документа та місце реєстрації (довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про місце реєстрації або місце перебування заявника); копію ідентифікаційного номера.

Для виплати грошової допомоги обов’язково подається довідка від страхової компанії про проведену або не проведену раніше виплату.

Орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті).

МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати.

Виплата грошової допомоги працівнику міліції, податкової міліції проводиться шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку, або через касу органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у разі його загибелі (смерті) членам його сім’ї, а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям.

Грошова допомога виплачується не пізніше двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі.

Відповідно до Порядку №707 та Податкового кодексу України, ДФС України розроблено Методичні рекомендації щодо порядку прийому, оформлення документів для виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника податкової міліції, які затверджені Наказом №735 від 29.11.2013 року з подальшими змінами і доповненнями (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з пунктом 4.6 Методичних рекомендацій, висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4.1-4.4 цих Методичних рекомендацій, довідкою про грошове забезпечення, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, актом розслідування нещасного випадку, поранення або про нещасний випадок невиробничого характеру, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті) регіональний підрозділ подає до ДФС у семиденний строк з дня реєстрації документів.

Департамент персоналу за погодженням з департаментами правової роботи, інфраструктури, фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, а також Головного управління власної безпеки у десятиденний строк приймає рішення щодо достатності підстав і документів для виплати грошової допомоги та подає погоджений висновок на затвердження першому заступнику (заступнику) Голови ДФС, відповідальному за керівництво податковою міліцією згідно з розподілом обов'язків. Після затвердження один екземпляр висновку разом із документами, зазначеними у пунктах 4.14.4 Методичних рекомендацій, повертається органу, у якому проходив службу працівник податкової міліції, для проведення виплати.

Разом з цим Департамент персоналу надає Департаменту фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку пропозиції щодо внесення змін до затвердженого кошторису органів, у яких проходив службу працівник податкової міліції, із затвердженням суми, що підлягає виплаті. Департамент фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку на підставі пропозицій готує у триденний термін звернення до Міністерства фінансів України щодо внесення відповідних змін до кошторисних призначень (пункт 4.7 Методичних рекомендацій).

Згідно з пунктом 4.9 Методичних рекомендацій, підготовлені не в повному обсязі або оформлені неналежним чином документи підлягають поверненню до територіальних органів ДФС на доопрацювання.

Отже, Законом України «Про міліцію» встановлені загальні підстави та розмір одноразової грошової допомоги, що підлягає виплаті працівнику міліції чи податкової міліції у зв’язку з встановленням інвалідності, тоді як механізм підготовки та розгляду документів для призначення такої допомоги працівнику податкової міліції передбачений Порядком № 707, а працівнику міліції - Порядком №850.

За наслідками розгляду документів працівника податкової міліції щодо виплати одноразової грошової допомоги податковий орган приймає відповідне рішення. За умови достатності підстав та документів для виплати одноразової грошової допомоги, висновок про призначення такої допомоги затверджується першим заступником Голови ДФС України та подається до регіонального підрозділу ДФС України, в якому проходив службу працівник податкової міліції, для проведення виплати. За відсутності передбачених законодавством підстав для виплати одноразової грошової допомоги податковий орган приймає рішення про відмову у виплаті такої допомоги працівнику податкової міліції. При цьому повернення матеріалів без розгляду можливе лише у випадку неналежного оформлення документів.

02.07.2015 року прийнято Закон України «Про національну поліцію» №580-VІІІ, який набрав чинності 07.11.2015 року. Пунктом 5 розділу ХІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №580-VІІІ визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію». В той же час, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 року № 900- VІІІ, який набрав чинності 29.12.2015 року, доповнено п.15 розділу ХІ Закону України «Про національну поліцію» №580-VІІІ абзацом третім такого змісту: право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про національну поліцію».

Системний аналіз вказаних норм права дає підстави суду стверджувати, що питання виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника податкової міліції законодавчо врегульоване та здійснюється у відповідності до ст.23 Закону України «Про міліцію» і затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 12.05.2007 року №707 «Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції».

Суд встановив, що позивач проходив службу в органах податкової міліції.

28.04.2017 року позивача звільнено з податкової міліції в запас на підставі пункту 64 «б» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (через хворобу).

Після звільнення з органів податкової міліції позивачу встановлена 3-я група інвалідності, у зв’язку з захворюванням, пов’язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується висновком Львівського обласного центру МСЕК №1 від 26.07.2018 року, довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності від 26.07.2018 № 002947.

Згідно з рішенням ДФС України від 18.09.2018 року № 28903/7/99-99-04-04-02-17 «Про повернення матеріалів» заява позивача від 21.08.2018 повернута йому без розгляду.

Таким чином, внаслідок помилкового застосування норм законодавства, порушено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному Законом України «Про міліцію», тому суд дійшов висновку, що для відновлення порушених прав ОСОБА_3, адміністративний позов належить задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 704,80 грн згідно з квитанцією № 5 від 04.10.2018 року, в сумі 704,80 грн згідно з квитанцією № 4 від 04.10.2018 року, в сумі 2761,50 грн згідно з квитанцією № 3 від 04.10.2018 року, такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Львівській області пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 19, 20, 241-246, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Львівській області, щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України “Про міліцію” (в редакції від 13.02.2015 р.).

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України (пл. Львівська 8, м.Київ-53, 04053; ЄДРПОУ 39292197) від 18.09.2018 р. № 28903/7/99-99-04-04-02-17, щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_3 (вул. Котляревського, 20, с. Погар, Сколівський район, Львівська область, 82640; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України “Про міліцію” (в редакції від 13.02.2015 р.).

4. Зобов'язати Державну фіскальну службу України (пл. Львівська 8, м.Київ-53, 04053; ЄДРПОУ 39292197) та Головне управління ДФС у Львівській області (вул. Стрийська 35, м. Львів, 79003; ЄДРПОУ 39462700) здійснити нарахування і виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до ст. 23 Закону України “Про міліцію” (в редакції від 13.02.2015 р.) в розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

5. Стягнути на користь ОСОБА_3 (вул. Котляревського, 20, с. Погар, Сколівський район, Львівська область, 82640; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з Головного управління ДФС у Львівській області (вул. Стрийська 35, м. Львів, 79003; ЄДРПОУ 39462700), за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

6. Стягнути на користь ОСОБА_3 (вул. Котляревського, 20, с. Погар, Сколівський район, Львівська область, 82640; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з Державної фіскальної служби України (пл. Львівська 8, м.Київ-53, 04053; ЄДРПОУ 39292197), за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 3466 (три тисячі чотириста шістдесят шість) грн. 30 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складений 30.11.2018р.

Суддя Коморний О.І.