Рішення № 78222969, 29.11.2018, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/4242/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

з секретарем Павленко Л. В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_3 до Словечанської сільської ради про скасування рішення 12 сесії 21 скликання Городецької сільської ради Овруцького району Житомирської області від 12.01.1994 , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовною заявою та просить визнати незаконним та скасувати рішення 12 сесії 21 скликання Городецької сільської ради Овруцького району Житомирської області від 12.01.1994 в частині передачі ОСОБА_4 земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0, 25 га та для ведення особистого підсобного господарства площею 0, 25 га, які знаходяться за адресою: вул. Центральна, 21 в с. Сирниця Овруцького району Житомирської області, мотивуючи тим, що вказаним рішенням земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0, 25 га та для ведення особистого підсобного господарства площею 0, 25 га, які знаходяться за адресою: вул. Центральна, 21 в с. Сирниця Овруцького району Житомирської області були передані ОСОБА_2 – її колишньому чоловіку, з яким вони не проживають з 2005 року. Він був виписаний з її будинку та змінив місце проживання, а 15.02.2011 між ними було розірвано шлюб. Будинок №21 по вул. Центральній в с. Сирниця Овруцького району Житомирської області належить їй. Вона в ньому проживає з 24.03.1988 по даний час та є головою домогосподарства. Наявність рішення 12 сесії 21 скликання Городецької сільської ради Овруцького району Житомирської області від 12.01.1994 в частині, що вона оспорює, порушує її права, так як позбавляє можливості оформити документально право власності на земельну ділянку, на якій розташований її житловий будинок, володіти, користуватися та розпоряджатися нею в повній мірі.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала.

Відповідач – ОСОБА_2 позовні вимоги визнав. Щодо задоволення позову не заперечує, зазначивши, що будинок №21 по вул. Центральній в с. Сирниця Овруцького району Житомирської області належить позивачу, який вона отримала у спадок. Він давно не проживає з позивачем. У нього інша сім’я і він не претендує на земельні ділянки, які йому були передані зазначеним рішенням під час спільного проживання з позивачем.

Представник відповідача – Словечанської сільської ради в судове засідання не з’явився, але надали заяву, в якій просять розглядати справу без участі їх представника, зазначивши, що позовні вимоги визнають.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Вислухавши пояснення сторін і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В свою чергу, в ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» законодавець закріпив, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 125 ЗК України (чинного на даний час) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Копія витягу із рішення 12 сесії 21 скликання Городецької сільської ради Овруцького району Житомирської області від 12.01.1994 свідчить, що відповідачу - ОСОБА_2 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд і 0,25 га для ведення особистого підсобного господарства на підставі Декрету КМУ від 26.12.1992 «Про приватизацію земельних ділянок».

Відповідно до ч.3 вказаного Декрету право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, серед яких і передача громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Згідно ст.22 ЗК України N 561-XII від 18.12.1990 ( чинний на час виникнення спірних правовідносин) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідачем ОСОБА_2 державний акт отримано не було.

Довідки Словечанської сільської ради №836 та №837 від 21.09.2018, а також № 778 від 10.08.2018 підтверджують, що позивач дійсно є головою домогосподарства №21 по вул. Центральній в с. Сирниця Овруцького району Житомирської області і проживає в ньому з 24.03.1988 по даний час. ОСОБА_2 виписався з вказаного господарства 02.08.2005 і з того часу фактично не проживає.

В п. ґ ч. 18 постанови №7 від 16.04.2004 із змінами «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. Після 31 грудня 2001 р. в таких випадках право власності на земельну ділянку або її частини могло переходити відповідно до статті 120 ЗК 2001 року на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, укладених відповідно відчужувачем або набувачем.

До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 р., згідно зі статтею 377 ЦК, а з часу внесення змін до статті 120 ЗК Законом України від 27 квітня 2007 р. N 997-V ( 997-16 ) - і згідно зі статтею 120 ЗК, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.

Як встановлено в судовому засіданні позивач дійсно є головою домогосподарства №21 по вул. Центральній в с. Сирниця Овруцького району Житомирської області і наявність рішення, що є предметом позову, перешкоджає їй реалізувати своє право власності.

Відповідно до ч. ст.116 ЗК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Таким чином, аналізуючи надані докази на підтвердження фактів та спірних правовідносин, норми діючого законодавства, що їх регулюють, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову щодо визнання незаконним та скасування рішення 12 сесії 21 скликання Городецької сільської ради Овруцького району Житомирської області від 12.01.1994 в частині передачі ОСОБА_4 земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0, 25 га та для ведення особистого підсобного господарства площею 0, 25 га, які знаходяться за адресою: вул. Центральна, 21 в с. Сирниця Овруцького району Житомирської області.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп. в доход держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 200, 206, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати рішення 12 сесії 21 скликання Городецької сільської ради Овруцького району Житомирської області від 12.01.1994 в частині передачі ОСОБА_4 земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0, 25 га та для ведення особистого підсобного господарства площею 0, 25 га, які знаходяться за адресою: вул. Центральна, 21 в с. Сирниця Овруцького району Житомирської області.

На рішення суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: ОСОБА_5 Повне рішення виготовлено 30.11.2018.