Рішення № 78222889, 29.11.2018, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1450/18

Провадження № 2/288/740/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2, представник позивача: ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі – позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області (далі – відповідач) про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом, в якому вказує, що 13 вересня 2014 року в селі Василівка, Попільнянського району, Житомирської області померла її баба ОСОБА_5, яка все своє майно заповіла їй.

До складу спадщини входить будинок з надвірними будівлями та все майно, яке належало померлій за законом на день її смерті.

Право власності на будинок № 7 по вулиці Першотравневій в селі Василівка, Попільнянського району, Житомирської області, що належав ОСОБА_5, яка померла 13 вересня 2014 року, визнано за позивачем рішенням Попільнянського районного суду від 16 березня 2017 року.

До складу спадкового майна, що перейшло позивачу в порядку спадкування, не було включено три земельні ділянки.

Померла ОСОБА_5 отримала у приватну власність земельні ділянки площею 1,2361 га, площею 2,1169 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Василівської сільської ради Попільнянського району Житомирської області та площею 0,5929 га, цільове призначення для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, що розташована в селі Василівка по вулиці 1-го Травня, Попільнянського району, Житомирської області.

Проте оформити спадкові права та отримати свідоцтво про право власності на вищевказану спадщину позивач не може, оскільки втратила оригінали державних актів на вказані земельні ділянки.

Позивач просить визнати за нею, в порядку спадкування за заповітом право власності на земельні ділянки площею 1,2361 га, кадастровий номер: 1824780900:01:000:0100 та площею 2,1169 га, кадастровий номер: 1824780900:03:000:0030, що розташовані на території Василівської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області та площею 0,5929 га, розташована по вулиці 1-го Травня, село Василівка, Попільнянського району, Житомирської області.

Представник позивача в підготовче судове засідання не з’явився, надав до суду заяву в якій просив справу розглядати без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради Попільнянського району Житомирської області в підготовче судове засідання не з’явився, надав до суду заяву в якій просив справу розглядати без участі представника сільської ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії І-ТП № 240658, виданого 15 вересня 2014 року Виконавчим комітетом Василівської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_5 померла 13 вересня 2014 року, про що складено відповідний актовий запис № 6.

Відповідно до заповіту посвідченого 18 грудня 2006 року секретарем виконавчого комітету Василівської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_5 заповіла все своє майно внучці ОСОБА_2.

Згідно рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 16 березня 2017 року визнано за ОСОБА_2, в порядку спадкування за заповітом, право власності на будинок № 7 (А), житловою площею 49,3 квадратних метрів, загальною площею 58,6 квадратних метрів, що знаходиться в селі Василівка, Попільнянського району, Житомирської області по вулиці Першотравнева і належала ОСОБА_5, яка померла 13 вересня 2014 року.

Як вбачається з Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 008025, ЖТ № 024352 виданих 19 червня 2003 року та серії ЖТ № 151659 виданого 09 грудня 2003 року Попільнянською РДА Житомирської області, на підставі розпорядження голови Попільнянської РДА від 28.12.2002 року № 466 та рішення виконавчого комітету Василівської сільської ради від 02.06.1997 року № 10, ОСОБА_5 є власником земельних ділянок площею 1,2361 га, площею 2,1169 га, цільове призначення яких для ведення особистого селянського господарства, які розташовані в селі Василівка, Василівська сільська рада та площею 0,5929 га, цільове призначення для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, земельна ділянка розташована в селі Василівка по вулиці 1 Травня, Василівської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області.

Нормами статті 125 Земельного Кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації, цих прав, а відповідно до статті 126 цього ж Кодексу, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно до статті 131 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Статтею 140 Земельного Кодексу України передбачено підстави припинення права власності на земельну ділянку, серед яких відповідно до п. б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця.

Відповідно до пункту а частини третьої статті 152 Земельного Кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

У відповідності до частини 1 статті 1225 Цивільного Кодексу України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Теж саме зазначає п. 10) Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування».

Статтями 1216, 1218 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Таким чином, цивільні права та обов'язки спадкодавця, у тому числі право власності на річ, можуть переходити у спадщину.

Згідно статті 1233 Цивільного Кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до частини 5 статті 1268 Цивільного Кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцям з часу її відкриття.

Як вбачається з статті 1297 Цивільного Кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, зібрані у справі докази, їх належна оцінка та враховуючи вимоги ч.3 ст. 200 ЦПК України, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачем, права власності на вищевказані земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом.

Керуючись статтями 87, 120, 125, 126, 131, 140, 152 Земельного Кодексу України; статтями 1216, 1218, 1223, 1225, 1233, 1265, 1268, 1297 Цивільного Кодексу України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 200, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_6 Валентинівни, представник позивача: ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом, право власності на земельні ділянки площею 1,2361 га, кадастровий номер: 1824780900:01:000:0100 та площею 2,1169 га, кадастровий номер: 1824780900:03:000:0030, що розташовані на території Василівської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області та площею 0,5929 га, що розташована по вулиці 1-го Травня, село Василівка, Попільнянського району, Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального Кодексу України в редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_7