Рішення № 78222876, 27.11.2018, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/407/18-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2018 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Волощука В.В.

секретаря Федорчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, в залі судових засідань Олевського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Олевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В :

12 листопада 2018 року, ОСОБА_1, (далі по тексту Позивач), звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, та Олевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про зняття арешту з належної їй частки нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначала, що вона відповідно до договору купівлі-продажу від 23 листопада 1989 року є власником 26/100 частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що розташовані по вул.Свято Миколаївській, 42 в м.Олевську Житомирської області. На теперішній час Позивач, як власник зазначеної частини нерухомого майна вирішила розпорядитися своєю власністю, шляхом її продажу. Однак при зверненнів до Олевської державної нотаріальної контори Житомирської області з приводу продажу своєї частки нерухомого майна, Позивачу було відмовлено, на підставі інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 142026287 від 20.10.2018 року, оскільки з’ясовано, що на будинок № 42, вцілому, по вул.Свято Миколаївській в м.Олевську Житомирської області накладено арешт та заборону відчуження згідно з ухвалою Олевського районного суду Житомирської області від 11 вересня 2009 року у цивільній справі № 2-178/2009, за позовом ОСОБА_2, до ОСОБА_3, про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позивач зазначає, що у вказаній справі питання вирішене уже давно, проте при винесенні судового рішення суд не вирішив питання про скасування арешту на будинок. У справі № 2-178/2009, вона не є відповідачем, і не є боржником за відкритим виконавчим провадженням № 15303497, за яким стягувачем є ОСОБА_2, а боржником є ОСОБА_3, який не є власником будинку № 42, вцілому, по вул.Свято Миколаївській в м.Олевську Житомирської області. За таких обставин Позивач вважає, що вона безпідставно позбавлена права на розпорядження своєю часткою нерухомого майна.

В судове засідання Позивач не з’явилася, надавши до суду, у порядку ст.276 ЦПК України заяву щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та за її відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2, та ОСОБА_3, у судове засідання не з’явилися, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду даної цивільної справи, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток і ухвал суду, стосовно розгляду справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Клопотань щодо розгляду справи за їх участі до суду не надали. Відзивів на позовну заяву Позивача із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують їх відзиви до суду також не надали.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Олевський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області явку свого представника у судове засідання не забезпечили, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду даної цивільної справи, про що свідчить розписка про вручення судової повістки і ухвали суду стосовно розгляду справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Відзив на позов не подали.

В силу ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, слідує, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані у справі та досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги доведені, обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 вересня 2009 року Олевським районним судом Житомирської області постановлено ухвалу суду згідно до якої накладено арешт та заборону вчиняти певні дії щодо нерухомого майна, розташованого, зокрема по вул.Свято-Миколаївській, 42 в м.Олевську Житомирської області, у цивільній справі № 2-178/2009, за позовом ОСОБА_2, до ОСОБА_3, про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, (а.с.34).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 23 листопада 1989 року, Позивач є власником 26/100 частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що розташовані по вул.Свято Миколаївській, 42 в м.Олевську Житомирської області, (а.с.8-14).

Згідно виконавчого провадження № 15303497 від 22.10.2018 року Олевського районного відділу ДВС ГТУЮ у Житомирській області було накладено арешт та заборону вчиняти певні дії відносно, зокрема нерухомого майна - житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що розташовані по вул.Свято Миколаївській, 42 в м.Олевську Житомирської області, (а.с.19, 34).

Цивільна справа в рамках якої було здійснено арешт майна за позовом ОСОБА_2, до ОСОБА_3, про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди була розглянута 09.03.2010 року Олевським районним судом Житомирської області та у задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено за їх безпідставністю, (а.с.32-33).

А відтак, відпала потреба в накладені арешту на майно та заборони вчинення певних дій відносно частини, а саме: 26/100 частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що розташовані по вул.Свято Миколаївській, 42 в м.Олевську Житомирської області, які належать Позивачу, (а.с.8-15).

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст.1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст.ст 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Вимоги Позивача, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року, вказівки якої відповідно до ст.417 ЦПК України, (ст.360-7 ЦПК України в редакції від 2004 року) є обов’язковими для суду.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

На час розгляду даної справи Позивач має намір розпорядитися належним їй майном, а саме оформити договір купівлі-продажу, проте через наявність арешту позбавлена можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

Згідно із ч.2 ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладених на майно, порушується право Позивача на право володіння, користування та розпоряджання належним їй на прві власності нерухомим майном, внаслідок чого вона позбавлена змоги оформити договір купівлі-продажу своєї частки нерухомого майна, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений нею спосіб шляхом зняття арешту з майна та забори його відчуження.

На підставі викладеного та керуючись: ст.ст.8, 21, 41, 47, 55, 129 Конституції України, ст.ст.50, 59, 60 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст.16, 316-319, 321, 328, 391, 392 ЦК України, ст.ст.2, 4, 12-14, 18, 19, 76-81, 141, 211, 247, 259, 263-265, 272, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Олевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про зняття арешту з майна – задовольнити.

Зняти арешт з 26/100 (двадцять шість сотих) частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що розташовані по вул.Свято Миколаївській, 42 в м.Олевську Житомирської області, які належать ОСОБА_1 та скасувати заборону на його відчуження, накладені постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13 жовтня 2009 року ВП № 15303497 державного виконавця Олевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_4, зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13 лютого 2010 року, номер запису про обтяження: 9517725.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України.

Позивач:ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВМ № 575981, ІПН: НОМЕР_1, адреса місця реєстрації та проживання: 11001, м.Олевськ вул.Пушкіна, 41 Житомирської області.

Відповідач: ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта в матеріалах цивільної справи відсутні, місце проживання: 11510, АДРЕСА_1.

Відповідач: ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта в матеріалах цивільної справи відсутні, місце проживання: 11001, АДРЕСА_2.

Представник третьої особи: Олевський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Код ЄДРПОУ 34900942, адреса місцезнаходження: 11001, м.Олевськ вул.Володимирська, 5 Житомирської області.

Суддя: ОСОБА_5