Постанова № 7822239, 13.08.2009, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-а-498/2009

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2009 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді – Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Поляков А.І.,

за участю: позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради про визнання неправомірними дій та стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

14.04.2009 року ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради про визнання неправомірними дій та стягнення грошових коштів. (а.с. 2-3)

Позивач у позовній заяві, з урахуванням доповнень до позовної заяви, та у судовому засіданні посилалася на те, що вона є матір’ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та знаходиться на обліку у відповідача. 08.10.2008 року позивач звернулась до відповідача із заявою щодо надання роз’яснень з приводу відповідності розмірів виплачуваної їй допомоги чинному законодавству, у відповідь на яку відповідач зазначив, що допомога позивачу виплачується у встановлених законом розмірах, однак позивач не погоджується із такою позицією відповідача, вважає, що дії відповідача по виплаті їй допомоги порушують її конституційні права, оскільки допомога виплачується їй у розмірах, що не відповідають встановленим чинним законодавством, а тому позивач просила суд визнати не пропущеним річний строк звернення до суду за захистом порушеного права за 2007 та 2008 роки, визнати дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008-2009 роках неправомірними, зобов’язати відповідача призначити, нарахувати і виплатити позивачу заборгованість зі сплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у розмірі, що дорівнює прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років за період з дня призначення допомоги по 28.02.2009 року, зобов’язати відповідача призначити і виплачувати позивачу з 01.03.2009 року зазначену допомогу відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у розмірі, що дорівнює прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, зобов’язати відповідача призначити, нарахувати і виплатити позивачу допомогу при народженні дитини відповідно до ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. (а.с. 2-3, 16-20)

У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що позовні вимоги за 2007 рік не можуть бути задоволені, оскільки позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду, крім того, проводити виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у збільшених розмірах з у 2007 році відповідач не мав можливості; виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 році та 2009 році здійснювалася відповідачем згідно чинного законодавства.

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали даної адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач є матір’ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ці обставини підтверджуються копією свідоцтва про народження. (а.с. 9)

Судом також встановлено, що позивач є соціально не застрахованою в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особою, що підтверджується поясненнями представників сторін у судовому засіданні.

У судовому засіданні встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради та отримує допомогу при народженні дитини та з 19.11.2007 року – допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, ці обставини підтверджуються копією довідки про отримання допомоги та не заперечувалися представником відповідача у судовому засіданні. (а.с. 7, __)

У судовому засіданні також встановлено, що у вересні 2007 року позивач отримала допомогу при народженні дитини у розмірі 3 400,00 грн., а з жовтня 2007 року по вересень 2008 року – по 425,00 грн. щомісяця, що загалом складає 8 500,00 грн.; крім того з листопада 2007 року по вересень 2008 року позивач отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у наступних розмірах: за листопад 2007 року – 79,12 грн., за грудень 2007 року – 200,96 грн., за січень 2008 року – 200,96 грн., з лютого по березень 2008 року – по 212,58 грн. щомісяця, за квітень 2008 року – 219,58 грн. з травня по вересень 2008 року – по 130 грн. щомісяця, ці обставини підтверджуються копіями довідок про отримання допомоги. (а.с. 7, _)

Судом також встановлено, що 08.10.2008 року позивач звернулась до відповідача із заявою, у якій просила відповідача повідомити її про те, у яких розмірах їй повинна виплачуватися допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомога при народженні дитини, що підтверджується копією зазначеної заяви. (а.с. 6)

У судовому засіданні встановлено, що відповідач у відповідь на звернення позивача надав лист від 10.10.2008 року № 3119, у якому навів вимоги законодавства України, відповідно до яких позивачу здійснюється виплата зазначених видів допомоги, ці обставини підтверджуються копією вказаного листа. (а.с. 8)

Правовідносини, що виникли між сторонами урегульовані нормами Конституції України, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» .

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до преамбули Закону України від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» цей Закон відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Статтею 10 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції, що діяла на момент виникнення у позивача права на отримання допомоги при народженні дитини) о дноразова допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (усиновителю чи опікуну), не застрахованому в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції, що діяла на момент виникнення у позивача права на отримання допомоги при народженні дитини) д опомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога при народженні дитини відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції, що діяла на момент виникнення у позивача права на отримання такого виду допомоги) регламентовано, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в зазначеній редакції) д опомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до п. 3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в зазначеній редакції) розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум, зокрема, на дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 4 та 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Відповідно до ст. 119 Бюджетного кодексу України нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України. У разі нецільового використання бюджетних коштів, отриманих у вигляді субвенції, зазначені кошти підлягають обов'язковому поверненню до відповідного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідні посадові особи притягаються до відповідальності згідно з законом.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції від 28.12.2007 року, яка є чинною на момент постановлення рішення) д опомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, та вирішуючи вимоги позивача до відповідача про визнання дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008-2009 роках, а також допомоги при народженні дитини у розмірах нижчих, ніж прожитковий мінімум встановлений законом та суми кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно, неправомірними, та стягнення з відповідача недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років за період з дня призначення допомоги по 28.02.2009 року, та суми допомоги при народженні дитини, суд виходить з того, що завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, що безпосередньо передбачає наявність факту такого порушення прав, свобод та інтересів. Суд враховує, що у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача при виплаті позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у період з 01.01.2008 року по 28.02.2009 року, а також при виплаті допомоги при народженні дитини, оскільки виплата відповідачем належних позивачу сум допомоги здійснювалась відповідно до вимог чинного на той час законодавства України, в межах наданих відповідачу повноважень та у розмірах передбачених Законом, а тому суд приходить до висновку, що позивачу необхідно відмовити у задоволенні позову в цій частині.

Вирішуючи вимоги позивача до відповідача про визнання дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі нижчим, ніж прожитковий мінімум встановлений законом, неправомірними та стягнення з відповідача недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 19.11.2007 року по 31.12.2007 року, суд виходить з того, що щомісячна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, мають право на отримання такого виду допомоги. Тобто, фактично ця щомісячна допомога є формою реалізації конституційного права громадян, які за відповідних обставин мають право на її отримання, на соціальний захист, а тому суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача в цій частині, визнати дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 19 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року неправомірними та стягнути з відповідача у рахунок погашення недоплаченої соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 19 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 377,92 грн. ( за листопад 2007 року 108,88 грн. (470 грн. ( прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»)/30 днів х 12 днів (з 19.11.2007 року по 30.11.2007 року) – 79,12 грн. (сума допомоги фактично сплачена) + за грудень 2007 року 269,04 грн. (470 грн. ( прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік») – 200,96 грн. (сума допомоги фактично сплачена).

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вирішуючи вимоги позивача до відповідача про призначення і виплату позивачу з 01.03.2009 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у розмірі, що дорівнює прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, суд виходить з того, що завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, що безпосередньо передбачає наявність факту такого порушення прав, свобод та інтересів. Крім того, рішення судів відповідно ст. 124 Конституції України підлягають обов’язковому виконанню, рішення суду повинно бути законним, обґрунтованим та зрозумілим для сторін, які мають його виконувати, а тому зобов’язання відповідача здійснювати відповідні дії на майбутнє за відсутності факту порушення з боку відповідача прав, свобод та інтересів позивача, а також за наявності відповідного нормативного регулювання зазначених правовідносин на день винесення рішення, є неможливим, у зв’язку з чим суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову в цій частині.

При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом як на підставу відмови у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Під час прийняття постанови, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 161 КАС України, суд вирішує, чи є фактичні дані, що стосуються пропущення строку звернення до суду, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

В силу ч. 2 ст. 100 КАС України якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Враховуючи, що вимоги позивача ґрунтуються на нормах Конституції України, що гарантують забезпечення соціальних виплат певним категоріям громадян, в тому числі й позивачу, яка має правовий статус, визначений Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а її право на отримання щомісячної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регламентовано та захищено імперативними нормами Конституції України та Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а також беручи до уваги, що відповідач у позасудовому порядку донарахування та виплату належних позивачу до сплати сум допомоги не здійснює, чим порушує права позивача на отримання таких виплат, та наявність кореспондуючого обов’язку держави щодо здійснення таких виплат, суд вважає за можливе визнати причини пропуску позивачем строків звернення до суду з таким адміністративним позовом поважними.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 2 ст. 19, ст.ст. 22, 46, 124, Конституції України, ч.ч. 4, 5 ст. 51, ст. 119 Бюджетного кодексу України, ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 , ст.ст. 10, 12, 13, 15, п. 3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», абз. 2 ч. 2 ст. 56, ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.ст. 2, 9, 11, 12, 71, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради про визнання неправомірними дій та стягнення грошових коштів – задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради щодо відмови у перерахунку та виплаті соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 19 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року - неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського, 39/41, код ЄДРПОУ 03192454) на користь ОСОБА_1 (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, б. 13/15, кв. 37) у рахунок погашення недоплаченої соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 19 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 377 (триста сімдесят сім) грн. 92 коп. відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

ОСОБА_1 у задоволенні іншої частини позову - відмовити .

Постанову суду може бути оскаржено у Апеляційний Адміністративний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення постанови шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до Апеляційного Адміністративного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, також апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного Адміністративного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення постанови суду, без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ф.Ф. Маймур