Ухвала суду № 78222308, 30.11.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

30 листопада 2018 р. Справа № 120/4321/18-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Воробйова Інна Анатоліївна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1

до: уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича

про: визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Відповідно до частини шостої статті 160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.

В свою чергу, пунктом 2 частини п'ятої статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як видно із позовної заяви, вона підписана та подана представником позивача, відтак мають бути зазначені: ім'я (прізвище, ім'я та по батькові представника) місце його проживання чи перебування; поштовий індекс; реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак, в позовній заяві не вказано реєстраційного номеру облікової картки платника податків за наявності або номеру і серії паспорт представника позивача.

Окрім того, згідно частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. (Відповідна позиція викладена в рішені Верховного Суду від 25.04.18 р. (справа №802/1086/16-а)).

Згідно частин першої - другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, чинне законодавство обмежує право особи на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів певним строком. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Як видно із позовної заяви, позивач просить визнати протиправною бездіяльність щодо невключення до переліку вкладників , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язати включити. При цьому, як видно із матеріалів доданих до позову, ОСОБА_1 повідомлено про невключення до переліку вкладників в 2017 році. Однак, позов подано лише 27.11.2018 р., тобто із пропуском шестимісячного терміну звернення до суду.

В позовній заяві представник позивача просить визнати причини пропуску звернення до суду поважними, вказуючи, на те, що в лютому 2018 р. ОСОБА_1 подано позов до Вінницького міського суду Вінницької області, за наслідком розгляду якого 03.05.2018 р. провадження у справі закрито та роз'яснено право звернення з таким позовом до адміністративного суду в порядку визначеному КАС України. Оскільки позивач вважала, що в даному питанні її спір мав вирішуватись у порядку цивільного судочинства, чим викликано несвоєчасне звернення саме до адміністративного суду, вважає причини пропуску строку є поважними.

Оцінюючи дані дововоди представника, вказую на наступне.

Згідно з частиною другою статті 68 Конституції України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Цей припис тісно пов'язаний з положенням частини першої статті 57 Конституції України про гарантування кожному права знати свої права й обов'язки. Держава в свою чергу доводить до відома громадян закони, але громадяни, зі свого боку, повинні в першу чергу в своїх інтересах прагнути знати ці закони.

Таким чином, вказані положення частини другої статті 68 Конституції України фактично визначають, що незнання законів не тільки не звільняє особу від юридичної відповідальності, а й не може звільняти її від інших негативних наслідків (в тому числі від неможливості скористатися своїм правом на судовий захист).

Оцінюючи аргументи позивача щодо наявності поважних причин такого пропуску та про необхідність поновлення строку звернення до суду, слід вказати, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

З урахуванням зазначеного роблю висновок, що незнання позивачем законів, в тому числі процесуальних щодо підсудності справ не звільняє його від обов'язку дотримуватися встановлених процесуальним законодавством строків звернення до адміністративного суду.

Відтак, вказана у позові причина не може бути визнана судом поважною, оскільки не носить ознак об'єктивності та непереборності.

Більш того, провадження у справі №127/4613/18 закрито ухвалою суду від 03.05.2018 р., однак позивач звернувся до суду лише 27.11.2018 р., тобто із спливом 6 місяців. навіть після отримання даного судового рішення.

Інших обставин, які б фізично чи фактично перешкоджали позивачу звернутись до суду в в період з березня 2018 р. по листопад 2018 р. не надано та не наведено.

Відтак, доходжу висновку, що причини пропуску звернення до суду вказані у позві не є поважними.

Відповідно до частин першої-другої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Окремо є необхідним вказати, що позивач в позовній заяві визначає в якості "третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні Відповідача" - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, при цьому, не надавши обгрунтованого клопотання про необхідність залучення такої особи до участі у справі.

Так, згідно частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

Частиною четвертою даної норми визначено, що у заявах про залучення третіх осіб зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Отже, як видно із процитованих норм, позивач у разі необхідності, має подати відповідне клопотання обгрунтувавши та вказавши підстави необхідності для залучення третьої особи до участі у справі.

За правилами визначеними частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме: вказати реєстраційний номер облікової картки платника податків за наявності або номер і серію паспортапредставника позивача (Ю.Ю. Федик), подавши відповідну заяву з урахуванням вимог статті 160 КАС України, надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду вказавши інші підстави для поновлення строку та у разі необхідності обгрунтоване клопотання про залучення третьої особи.

3. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна