Рішення № 78221469, 30.11.2018, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/12159/16-ц

Категорія 38

2/295/924/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

під головуванням судді Чішман Л.М.

за участю секретаря судового засідання Білінської Л.С.

представника позивача адвоката ОСОБА_1

представника третьої особи без самостійних вимог адвоката ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Житомирської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право власності на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 В обґрунтування вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла її мати ОСОБА_7 Після смерті останньої залишилось майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Оскільки вона є єдиною, хто прийняла спадщину після смерті мами, просила визнати за собою право власності на 1/2 частину даного житлового будинку. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 22 жовтня 2016 року провадження у даній цивільній справі було відкрите. 01 грудня 2017 року в судовому засіданні задоволено клопотання представника позивача про витребування спадкових справ, заведених після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 - батька позивача та після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 - матері позивача. Також судом до участі у справі була залучена третя особа без самостійних вимог ОСОБА_6. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 17 серпня 2017 року витребувано інвентаризаційну справу на спірний житловий будинок, з Управління державної міграційної служби України - документування паспортом України померлих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 по формі А, у третього особи ОСОБА_6 - домову книгу про кількість зареєстрованих осіб на момент смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_7 19 лютого 2018 року представником третьої особи адвокатом ОСОБА_2 подано заяву про застосування позовної давності (а.с.111) та заперечення проти позову, в яких просить відмовити у задоволенні позову (а.с.112). Богунським районним судом м. Житомира задоволена заява позивача від 31 травня 2018 року про допит свідка ОСОБА_9 (а.с.123).

26 вересня 2018 року Богунським районним судом м. Житомира залучено у якості третьої особи ОСОБА_10 28.09.2018 року позивач подала до суду уточнену позовну заяву, де статус третьої особи ОСОБА_10 був змінений на відповідача замість Житомирської міської ради. В судове засідання 30 .11. 2018 року учасники справи не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Позивач та представник позивача просили позов задовольнити, не заперечували проти розгляду справи у їх відсутність. Відповідач ОСОБА_10 подала до суду заяву про визнання у повному обсязі позовних вимог, просила їх задовольнити, не заперечувала проти розгляду справи у її відсутність, подала в якості додатку заяву про відмову у прийнятті спадщини після смерті ОСОБА_7. Відповідач ОСОБА_4 подав до суду заяву про визнання у повному обсязі позовних вимог, просив їх задовольнити, не заперечував проти розгляду справи у його відсутність. Від представника відповідача - Житомирської міської ради Сищук Н.М. надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги не визнала (а.с.34). На підставі ч.3 ст.211 ЦПК України, якою передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін. Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку. Судом встановлено, що мати позивача -ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 30 червня 2016 року (повторно) (а.с.7). ІНФОРМАЦІЯ_5 помер батько позивача- ОСОБА_14, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 24 травня 2016 року (а.с.5) Померлі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебували у шлюбі з 18.09.1958 р., що підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про іншого з подружжя (а.с.6). Згідно матеріалів інвентарної справи № 9338 об"єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 станом на 31.12.2012 року зареєстрований за ОСОБА_8, про що 31.10.1968 року зроблено відповідний запис в реєстровій книзі № 38( а.с. 9). Відповідно до ст.ст. 22, 28 Кодексу про шлюб та сім"ю України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном, частки є рівними. За таких обставин житловий будинок у АДРЕСА_3 є спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_7, останній належав їм у рівних частках. Позивач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідачі ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 є дітьми померлої ОСОБА_7, та померлого ОСОБА_8 підтверджується відповідними свідоцтвами про їх народження (а.с.12, 13, 48), показами свідка ОСОБА_9, нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_15.( а.с.146). Позивач звернулася до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_13 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належало ОСОБА_7, а саме на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Однак, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12 вересня 2016 року позивачу було відмовлено у видачі відповідного свідоцтва через те, що остання не надала на дану частину будинку правовстановлюючих документів (а.с.10). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Позивач просить визнати право власності на спадкове майно в 1/2 частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 - матері позивача відкрилася спадщина на ? частину житлового будинку уза адресою м. АДРЕСА_8. Спадкоємцями майна померлої були чоловік ОСОБА_8 та діти померлої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 , які згідно показів свідка ОСОБА_9 проживали разом з батьками та були неповнолітніми на момент смерті матері. Згідно з ст.529 ЦК УРСР 1963 року, яка підлягає застосуванню при спадкуванні після смерті ОСОБА_7, спадкоємцями першої черги за законом є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Ст.549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Таким чином, позивач прийняла спадщину після смерті матері, оскільки вступила в управління спадковим майном. Згідно з ч.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень. У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину. ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 склав заповіт, відповідно до якого все своє майно заповів другій дружини, ОСОБА_6 - третя особа у справі. Спадкове майно, яке охоплюється заповітом ОСОБА_8, складається з ? частини спірного житлового будинку, яким померлий володів на права спільної сумісної власності та 1/8 частини того ж будинку, яку він успадкував після своєї дружини разом із своїми дітьми. Суд не приймає визнання позову відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_10, оскільки останні після смерті матері ОСОБА_7 прийняли спадщину, кожен з них по 1/8 частині спірного будинку, шляхом вступу в управління спадковим майном, і не відмовилися від нього у встановлений законом строк та порядку. Вимога представника третьої особи про застосування строків позовної давності не заслуговує на увагу, оскільки правовідносини є триваючими, крім того третя особа не наділення правами щодо заявлення вимог про застосування строків позовної давності. Враховуючи, що позивач по справі у рівних частках з відповідачами успадкувала лише частину майна, яке залишилося після смерті її матері і розмір даної частки складає 1/8 частину спірного житлового будинку, суд приходить до висновку про задоволення позову лише в цій частині.

Керуючись ст.ст. ст.529, 549 ЦК УРСР 1963 року, ст.ст.5, 12, 13, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_10, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_6 про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити частково. Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/8 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 порядку спадкування, після смерті матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити. Стягнути за ОСОБА_4 та ОСОБА_10 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 68,88 грн. з кожного. Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3, АДРЕСА_6, ІПН НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_4, АДРЕСА_5, ІПН НОМЕР_2

Відповідач: ОСОБА_10, місце проживання: м. Житомир, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3.

Третя особа: ОСОБА_6, АДРЕСА_7, ІПН НОМЕР_3.

Повний текст рішення складено 30 жовтня 2018 року

Суддя Л.М.Чішман