Постанова № 78221088, 28.11.2018, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Тернівський районний суд міста ОСОБА_1

Дніпропетровської області

справа № 215/5456/18

номер провадження 3/215/1760/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2, розглянувши матеріал, який надійшов від полку патрульної поліції в місті ОСОБА_1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія БД № 209481 від 19.11.2018р., 19 листопада 2018 року о 10 год. 40 хв. водій ОСОБА_3, керував автомобілем ІЖ 21251, н.з. 27887 АВ, по вул. Грицевця в м. Кривому Розі з ознаками наркотичного сп’яніння, а саме: поведінка не відповідає обстановці, жвавість рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків.

Зазначеними діями ОСОБА_3 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Провадження у справах про адміністративне правопорушення, згідно ст. 7 КУпАП, повинно здійснюватися на основі суворого додержання законності.

Як убачається з протоколу серії БД № 209481 від 19.11.2018р., 19 листопада 2018 року о 10 год. 40 хв. водій ОСОБА_3, керував автомобілем ІЖ 21251, н.з. 27887 АВ, по вул. Грицевця в м. Кривому Розі з ознаками наркотичного сп’яніння, а саме: поведінка не відповідає обстановці, жвавість рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Однак в матеріалах справи відсутні конкретні правові докази про відсторонення водія ОСОБА_3 від керування транспортним засобом та які б свідчили про наявність у інспектора правових підстав вважати, що водій перебуває в стані сп'яніння та складання протоколу за ч. 3 ст. 130 КУпАП, хоча виконання вимог ст. 266 КУпАП це не право інспектора, а обов'язок.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Дії ОСОБА_3 за протоколом про адміністративне правопорушення кваліфіковано за ч. 3 ст. 130 КУпАП, диспозицією якої визначено настання відповідальності за вчинення особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Разом з тим, матеріали справи не містять інформації щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 та ч. 2 ст.130 КУпАП, оскільки не приєднано відповідних постанов судді, в зв`язку з чим відсутня можливість вирішити питання про ступінь вини правопорушника та накладення адміністративного стягнення.

Адмінпрактика, яка долучена до матеріалів справи не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. 251 КУпАП, адже з неї не вбачається чи набрала законної сили постанова суду, чи вона оскаржена, скасована судом вищої інстанції.

Крім того, відповідальність за ст.130 КУпАП наступає в наслідок порушення вимог Правил дорожнього руху.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

У п.27 Постанови Пленуму від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.

Виходячи з аналізу змісту ст.130 КУпАП, відмова особи від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння повинна бути в нерозривному зв'язку з керуванням транспортним засобом в такому стані.

Проте, з долученого до матеріалів справи відео з нагрудної камери працівника поліції, не вбачається, що ОСОБА_3 керував автомобілем ІЖ 21251, н.з. 27887 АВ.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. №14 визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст.256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Зважаючи на викладене, суддя позбавлений можливості оцінити та повно і об’єктивно дослідити всі обставини справи, у зв’язку з чим матеріал про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності підлягає поверненню для усунення порушень, допущених при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 221, 245, 251, 252, 256, 278, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний матеріал 215/5456/18 (провадження №3/215/1760/18) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 130 КУпАП, повернути до полку патрульної поліції в місті ОСОБА_1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП - для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: