Рішення № 78220890, 23.11.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/4539/18

Провадження № 2/206/1296/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2018 Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря судового засідання Мороза К.Т.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» виробничий підрозділ «Дніпровське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_2, третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи в ньому понад шість місяців без поважних причин,-

ОСОБА_3 виклад позиції позивача.

На балансі позивача знаходиться гуртожиток, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Семафорна, будинок № 30. Єдиною підставою для вселення в гуртожиток є ордер, який видається позивачем. Так, відповідач, будучи працевлаштованим у позивача, був поселений на 1 ліжко-місце у вказаному гуртожитку та зареєстрований 20.10.2015. Однак, 02.03.2017 відповідач звільнився з роботи за власним бажанням, та з цього часу в гуртожитку не проживає. Виділена йому частина кімнати пустує, в належному стані ніким не утримується, плата за користування жилою площею і за комунальні послуги не сплачується, у кімнаті відсутні особисті речі відповідача. На підставі викладеного, а також керуючись ст. 72 ЖК УРСР, представник позивача просив визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

27.08.2018 відкрито провадження у цивільній справі.

16.10.2018 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

У судові засідання призначені 24.09.2018, 16.10.2018, 30.10.2018 та 23.11.2018 відповідач, повідомлений належним чином про дату та час судового засідання, не з'явився, в зв'язку із чим, за наявності підстав, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи. Під час розгляду справи судом заслухано представника позивача, допитано свідків, досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

23.11.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» утримує на своєму балансі гуртожиток, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Семафорна, будинок 30.

Відповідно до ордеру на жилу площу в гуртожитку № 38 ОСОБА_2, який працював у ВЧД – 3, набув право на зайняття жилої площі в гуртожитку за адресою: м. Дніпро, вул. Семафорна, будинок 30, розміром - ліжко-місце (а.с.7).

На підставі вищезазначеного ордеру, відповідач був зареєстрований за адресою вказаної жилої площі (а.с. 35).

Згідно актів, складених комісією із працівників гуртожитку, від 15.08.2017, 21.11.2017 та 29.05.2018 відповідач за місцем реєстрації не мешкає з моменту звільнення, тобто з 02.03.2017, особисті речі в кімнаті відсутні, місцезнаходження ОСОБА_2 невідоме (а.с. 24-26).

Свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердження факт не проживання відповідача за адресою: м. Дніпро, вул. Семафорна, будинок 30.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач з березня 2017 року за місцем реєстрації не проживає.

Відповідно до вимог статей 127, 128 ЖК УРСР, гуртожитки використовуються для тимчасового проживання осіб у період їх роботи або навчання.

Статтею 129 ЖК УРСР передбачено, що ордер є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку.

Згідно ст. 71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Статтею 72 ЖК УРСР передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Окрім того, відповідно до ст. 132 ЖК УРСР працівники підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.

Так, згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, а також ст. Протоколу № 1 до неї передбачають право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватись своїм майном, не допускаючи позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 71, 72, 129, 132 ЖК УСРС, ст.ст. 1-4, 10, 12, 13, 76-89, 95, 141, 258, 259, 264, 265, 280-283, п. 15, п.п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» виробничий підрозділ «Дніпровське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (адреса місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, 61; адреса для листування: 49124, м. Дніпро, вул. Магаданська, буд. 43, код ЄДРПОУ ВП 41149437) до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи в ньому понад шість місяців без поважних причин задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 (адреса реєстрації: 49124, м. Дніпро, вул. Семафорна, буд. 30, одне ліжко-місце, паспорт серія МР № 395689) таким, що втратив право користування житловим приміщенням - одним ліжко-місце, по вул. Семафорна, буд. 30, м. Дніпро.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» виробничий підрозділ «Дніпровське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 30.11.2018.

Головуючий суддя: К.С. Маштак