Рішення № 78220069, 23.11.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3201/18

2/0203/1240/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2018 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Дикаленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування заявлених позовних вимог посилалась на те, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.09.2016 року вона є власником 25/200 часток квартири №17,16,15,14 у будинку №17 по вул.Шмідта у м.Дніпрі. У вказаній квартирі також зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Відповідачка фактично ніколи не вселялась до цієї квартири та ніколи не проживала за цією адресою, у зв’язку з цим втратила право користування квартирою, внаслідок відсутності без поважних причин понад один рік. Оскільки наявність реєстрації останньої в квартирі змушує до сплати надмірних комунальних послуг, які нараховуються на неї, та перешкоджає позивачці розпоряджатись квартирою на власний розсуд, чим порушуються її права власника, остання просила суд відповідно до ст.405 ЦК України та ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визнати відповідачку такою, що втратила право користування квартирою та зняти останню з реєстраційного обліку.

В наданій заяві позивачка просила провести розгляд справи без її участі, зазначивши про підтримання позову.

Відповідачка в судове засідання повторно не з’явилась, не повідомивши суд про причини своєї неявки. Відзив на позов не надавала та клопотань по справі не заявляла.

Третя особа в наданій до суду заяві просила проводити розгляд справи без участі її представника та прийняти рішення на розсуд суду та відповідно до діючого законодавства.

З урахуванням повторної неявки відповідачки, поданих позивачкою та третьою особою заяв, відповідно до положень ч.3 ст.211, ч.4 ст.223, ч.2 ст.247 ЦПК України, судом було ухвалено про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши викладені в позовній заяві доводи, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачка відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.09.2016 року №5-418 є власником 25/200 часток квартири №17,16,15,14 у будинку №17 по вул.Шмідта у м.Дніпрі, що підтверджується відповідними копіями свідоцтва про право на спадщину за законом та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно довідки відділу обліку проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур від 11.09.2018 року вбачається, що у вказаній квартирі значаться зареєстрованими три особи – ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2

Згідно акту від 11.09.2018 року мешканців будинку, засвідченого підписами сусідів, у зазначеній вище квартирі з моменту її приватизації ОСОБА_2 не мешкала та фактично не проживає по теперішній час.

Відповідно до ч.1 ст.156 ЖК України, члени сім’ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщення нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Частиною1 ст.810 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Відповідно до ч.1 ст.811 ЦК України договір найму житла укладається у письмовій формі.

Згідно ч.ч.1,2 ст.406 ЦК України сервітут припиняється у разі: 1) поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений сервітут, і власника майна, обтяженого сервітутом; 2) відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут; 3) спливу строку, на який було встановлено сервітут; 4) припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту; 5) невикористання сервітуту протягом трьох років підряд; 6) смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут.

Сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.

За змістом ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

А відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачка не є членом сім’ї позивачки, остання є власником 25/200 часток квартири №17,16,15,14 у будинку №17 по вул.Шмідта у м.Дніпрі; згоду на вселення та реєстрацію відповідачки в належній їй квартирі не надавала, договорів найму з відповідачкою не укладала та остання в квартирі не проживає, витрати на утримання майна не несе, суд приходить до висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання відповідачки такою, що втратила право користування квартирою.

Разом з тим, в задоволенні позовних вимог про зняття відповідачки з реєстрації в квартирі суд вважає за необхідне відмовити, як заявлених передчасно, оскільки матеріали справи не містять даних щодо порушення або не визнання прав позивачки та наявності спору з іншими особами в цій частині, враховуючи, що визнання судом відповідачки такою, що втратила право користування житловим приміщення, в силу закону, а саме ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», є підставою для подальшого зняття відповідачки з реєстрації.

У відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивачки слід стягнути судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.156 ЖК України, ст.ст.16,319,321,383,391,406,810,811 ЦК України, ст.ст.2,4,5,10,11,12,76-80,141,211,223,247,258,259,263-268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку – задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житловим приміщенням – квартирою №17 в будинку №17 по вул.Шмідта в м.Дніпрі

В частині позовних вимог про зняття з реєстрації в задоволенні позову відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_2 (49000, м.Дніпро, вул.Шмідта,17/17) на користь ОСОБА_1 (49000, м.Дніпро, вул.Шмідта,17/17, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28 листопада 2018 року.

Суддя С.Ю.Казак