
154/3150/18
2/154/1163/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«29» листопада 2018 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючої: судді Пікули Н.В.
за участю секретаря: Мазій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимир-Волинського підприємства теплових мереж «Володимир-Волинськтеплокомуненерго» про розірвання договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Володимир-Волинського підприємства теплових мереж "Володимир-Волинськтеплокомуненерго" про розірвання договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що його матері, ОСОБА_2, на праві приватної власності належала квартира, що знаходиться за адресою: вул. Луцька, 223 під номером 16, в м. Володимир-Волинський Волинської області.
09.10.2002 року між ОСОБА_2 та підприємством теплових мереж «Володимир-Волинськтеплокомуненерго» було укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № Л-223-016.
У зв'язку з тим, що послуги з теплопостачання були неякісними, а тарифи надто високими, 07 липня 2004 року його мати звернулась до голови Володимир-Волинської міської ради із заявою про надання дозволу на встановлення індивідуального опалення, яка була направлена для вирішення по суті керівнику ПТМ « Володимир-Волинськтеплокомуненерго».
23.09.2004 року ПТМ «Володимир-Волинськтеплокомуненерго» було виготовлено технічні умови на від'єднання нагрівальних приладів опалення вказаної квартири від загально будинкової системи опалення будинку та на його основі у 2005 році проектно-конструкторським бюро «Алгоритм» виготовлений робочий проект влаштування системи автономного опалення даної квартири.
На основі технічних умов, виданих Володимир-Волинським УГГ № 1419 від 26.04.2005 року, приватним підприємством «Госпрозрахунковий центр науково-технічних послуг» виготовлений робочий проект газопостачання квартири.
Згідно договору дарування квартири від 01.04.2004 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно він набув право власності на квартиру №16, по вул. Луцькій, 223 в м. Володимир-Волинський Волинської області.
На даний час ним, як власником квартири, проведені усіх необхідні роботи по встановленню системи автономного опалення, про що 01.11.2018 року Володимир-Волинським управлінням газового господарства ПАТ «Волиньгаз» було складено Акт прийняття закінченого будівництвом об'єкта газопостачання в експлуатацію.
15.11.2018 року він звернувся до відповідача з проханням провести перерахунок та припинити нарахування за послуги теплопостачання у належній йому квартирі з 01.11.2018 року, тобто з часу встановлення автономного опалення. Однак 16.11.2018 року відповідачем надано письмову відповідь про відмову у задоволенні його звернення.
Вважає дану відмову необгрунтованою та такою, що порушує його права в зв'язку з чим змушений звернутись до суду.
Просить розірвати договір про надання послуг з централізованого опалення № Л-223-016, укладений 09.10.2012 року між ОСОБА_2 та підприємством теплових мереж "Володимир-Волинськтеплокомуненерго" та провести перерахунок нарахування за послуги теплопостачання з часу встановлення автономного опалення в житловій квартирі № 16, що знаходиться за адресою: вул. Луцька, 223 в м. Володимирі-Волинському Волинської області.
Ухвалою судді від 19.11.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Підготовче судове засідання призначено на 29.11.2018 року.
28.11.2018 року на адресу суду надійшов відзив підприємства теплових мереж "Володимир-Волинськтеплокомуненерго"в якому просять в задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою суду від 29.11.2018 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 29.11.2018 року.
Позивач в судове засідання не з’явився, подав суду письмову заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав повністю, просить суд розгляд справи проводити у його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилась. 29.11.2018 року від представника відповідача за довіреністю ОСОБА_3 надійшла письмова заява, згідно якої просить розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги не визнала.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в судове засідання не з'явились всі учасники справи у відповідності до вимог ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.11.2005 року № 9008718 власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1.
Дану квартиру він отримав в дар від своєї матері – ОСОБА_2.
Договором № Л-223-016 від 09.10.2012 року підтверджується, що Володимир-Волинське підприємство теплових мереж «Володимир-Волинськтеплокомуненерго» є постачальником послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у квартиру позивача.
За замовленням позивача ОСОБА_4 бюро «Алгоритм» розроблено робочий проект на влаштування системи автономного опалення квартири № 16, що знаходиться за адресою вул. Луцька, 223 в м. Володимир-Волинський.
Судом встановлено, що Володимир-Волинським управлінням по газопостачанню та газифікації ВАТ «Волиньгаз» було погоджено технічні умови на реконструкцію газопостачання АДРЕСА_2 з влаштуванням автономного опалення замість централізованого.
Також судом встановлено, що 01.11.2018 року Володимир-Волинським управлінням експлуатації газового господарства ПАТ «Волиньгаз» було складено акт прийняття закінченого будівництвом об'єкту газопостачання в експлуатацію.
З відповіді відповідача ПТМ "Володимир-Волинське теплокомуенерго" від 16.11.2018 року № 129 вбачається, що звернення позивача про надання дозволу на від'єднання від теплових мереж до задоволення не підлягає, оскільки відключення споживачів від централізованого опалення можливе у разі, якщо така можливість передбачена схемою теплопостачання міста, затвердженого органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання», системи опалення будинку є спільною власністю всіх власників приміщень у багатоквартирному будинку, а тому відключення від системи централізованого теплопостачання будинку окремими споживачами та видача технічних умов законодавством не передбачена.
Відповідно до ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, однак у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Закон України „Про житлово-комунальні послуги №1875-ІV від 24.06.2004 року визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов’язки.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до п. 6 ст. 26 вказаного Закону України у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.
Пункт 39 Правил користування тепловою енергією та пункт 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року, закріплюють право за споживачем відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення.
Також ч. 2 ст. 652 ЦК України визначає, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу заінтересованої особи.
Передбачено і ст. 907 ЦК України, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
З аналізу вищенаведеного вбачається, що умовами договору, а також наведеними правовими нормами передбачено право споживача відмовитись від надання послуг та розірвати договір.
Крім цього, у ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» № 2633-ІV від 02.06.2005 року визначено, що споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.
Питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків регулюється «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 № 1268) (далі – Правила), та «Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання», затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово – комунального господарства України від 22.11.2005 № 4 (із змінами, внесеними наказом Мінжитлокомунгоспу від 06.11.2007 № 169, який набув чинності з 09.12.2007) (далі – Порядок).
Згідно з п. 24, п. 26 Правил споживачі можуть відмовитися від отримання послуг із централізованого опалення й постачання гарячої води у випадку, коли технічну можливість такого відключення передбачено затвердженою органом місцевого самоврядування схемою теплопостачання, а також за інших умов, передбачених п. 26 вказаних Правил.
Із аналізу Правил вбачається, що відключення окремих житлових приміщень, у тому числі квартири, взагалі не передбачено. Правила містять лише порядок відключення житлових будинків як цілісного майнового комплексу. Відсутність норми, яка регламентує порядок та особливості відключення окремо взятого приміщення, квартири, дає можливість теплопостачальним організаціям уникати відповідальності в разі істотного порушення умов договору та ставить у безвихідне становище споживача.
Таким чином, в даному випадку порушуються права споживача ОСОБА_1, оскільки відбувається фактичне нав'язування послуг із теплопостачання та існування договірних відносин всупереч його волі. Проте жодним законом або нормативно-правовим актом України не передбачено обов'язку споживача примусово користуватися послугами з теплопостачання.
Водночас, із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що Володимир-Волинським УГГ було видано технічні умови на реконструкцію газопостачання та 01.11.2018 року складено акт прийняття закінченого будівництвом об'єкту газопостачання в експлуатацію АДРЕСА_3.
Оскільки видано технічні умови на реконструкцію газопостачання у дану квартиру та позивач з огляду вищеневедених правових норм має право вимоги про розірвання договору, тому оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими, доведеними і такими, що підлягають до задоволення.
Вимогу позивача щодо проведення перерахунку і припинення нарахування за послуги теплопостачання суд вважає зайвою, оскільки з моменту розірвання договору про надання послуг з централізованого опалення споживач звільняється від сплати зазначених послуг в його квартирі.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 265, 268, 273 Цивільно-процесуального кодексу України, на підставі ст. ст. 319, 652, 907 ЦК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Розірвати Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № Л-223-016 від 09 жовтня 2012 року, укладений між ОСОБА_5 та Володимир-Волинським підприємством теплових мереж «Володимир-Волинськтеплокомуненерго».
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .
Позивач: ОСОБА_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, Залізнична, 21, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.
Відповідач: Володимир-Волинське підприємство теплових мереж «Володимир-Волинськтеплокомуненерго», адреса: 44700, Волинська область, м. Володимир-Волинський, вул. Сагайдачного, 19, ЄДРПОУ 05384488.
Головуюча /-/ підпис
Згідно з оригіналом
Суддя Н.В. Пікула
Судове рішення № 78218510, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області) було прийнято 29.11.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 154/3150/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: