Рішення № 78214980, 22.11.2018, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 листопада 2018 року м. ТернопільСправа № 921/318/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

при секретарі судового засідання Шміло І.О.

розглянув справу

за позовом: Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Арес-Вест Констракшин Компані", юридична адреса: вул. Ялтинська, буд. 6, Дарницький район, м. Київ, 02099; адреса для листування: пл. Д.Галицького, 13/23, м. Львів, в особі Тернопільської філії ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Арес-Вест Констракшин Компані", вул. Тернопільська, 7, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область

про стягнення заборгованості в сумі 88 845, 54 грн

За участі представників сторін:

позивача: ОСОБА_2 - представник, довіреність №06-4/1215 від 19.09.2018;

відповідача: не з"явився.

Учаснику судового процесу оголошено склад суду.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд", відповідно до вимог статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України.

Суть справи:

14.08.2018 Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Арес-Вест Констракшин Компані" в особі Тернопільської філії ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Арес-Вест Констракшин Компані" про стягнення 88 845,45 грн заборгованості, з яких: 71 183,14 грн борг, 4 319,72 грн інфляційні нарахування, 1 417,00 грн 3% річні, 11 925,59 грн пеня.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до п.2.3. Договору субпідряду № 25 від 07.07.2017 до договору № 2 КТ від 07.03.2017 на виконання робіт з "Поточного ремонту автомобільної дороги місцевого значення С201602 Джурин - Попівці км 0+000-7+000" Субпідрядник взяв на себе зобов"язання перед Підрядником оплатити кошти у розмірі 1% від вартості виконаних робіт. Позивач стверджує, що внаслідок невиконання взятих на себе згідно з п. 2. 3 Договору субпідряду зобов’язань з оплати 1% компенсаційних витрат, у відповідача виникла заборгованість на суму 88 845,45 грн.

Ухвалою суду від 15.08.2018 відкрито провадження у справі №921/318/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.09.2018.

Протокольними ухвалами від 13.09.2018 та від 04.10.2018 відкладалися підготовчі засідання відповідно на 04.10.2018 та на 25.10.2018, про що повідомлено учасників справи, відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України.

Відповідно до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підготовче провадження має бути проведено протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше, ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Протокольною ухвалою від 04.10.2018 продовжено строк проведення підготовчого провадження по справі № 921/318/18 на 30 днів.

ОСОБА_3 з пунктом 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Протокольною ухвалою від 25.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/318/18 до судового розгляду по суті на 22.11.2018.

Представник позивача у судове засідання, що відбулось 22.11.2018 прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, письмових поясненнях №06-2/2096 від 17.10.2018 (вх. №19179) та пояснень наданих у судовому засіданні, просить суд позов задоволити.

Представник відповідача у судові засідання не з'являвся, причин неявки суду не повідомляв, відзиву на позов не подав, жодних клопотань не заявив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак своїми процесуальними правами відповідач не скористався.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про відкриття провадження у справі №921/318/18 від 15.08.2018, протокольні ухвали про повідомлення сторін про відкладення підготовчого засідання від 13.09.2018 та від 04.10.2018 та ухвала про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті від 25.10.2018, надсилались судом на адресу відповідача, яка вказана позивачем у позовній заяві та у витягах з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (сформованих на запит суду станом на 15.08.2018), рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення (містяться в матеріалах справи).

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

ОСОБА_3 з частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

ОСОБА_3 із частиною 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, відповідач не позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду щодо даної справи у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Тому, застосовуючи принципи змагальності, диспозитивності та пропорційності господарського судочинства, що закріплені в п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 13-15 ГПК України, та беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у ній матеріалами.

Оглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, доводи представника позивача, повно та об'єктивно оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено:

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

07.07.2017 між Службою автомобільних доріг у Тернопільській області (як, Замовником), Дочірнім підприємством "Тернопільський облавтодор" (як, Підрядник) та Тернопільською філією ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Арес-Вест Констракшин Компані" (як, Субпідрядник) укладено договір субпідряду №25 до договору №2КТ від 07.03.2017, відповідно до умов якого Підрядник доручає Субпідряднику виконати роботи з "Поточного середнього ремонту автомобільної дороги місцевого значення С201602 Джурин – Попівці км 0+000-7+000", а Субпідрядник зобов"язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик надати вищевказані послуги, за рахунок митних платежів та в обумовлений цим договором термін. Замовник зобов"язується прийняти надані згідно із цим договором та чинним законодавством України послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість (п.1.1. Договору субпідряду ).

ОСОБА_3 пунктів 2.1., 2.2. Договору субпідряду, вартість робіт становить 8 999 501, 00 грн з врахуванням ПДВ. Визначення вартості робіт проводиться згідно ДСТУ БД. 1.1.-1.2013, СОУ 42.1-37641918- 050:2012, СОУ 42.1-37641918-085:2012 "Правила визначення вартості робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування" та підтверджується відповідним кошторисом, який є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.3. Договору субпідряду сторони домовились, що розрахунки за виконані роботи по цьому договору здійснюються шляхом перерахування Замовником відповідних коштів на рахунок Субпідрядника. Субпідрядник оплачує Підряднику кошти у розмірі 1 % від вартості виконаних робіт. Дана сума зараховується Підряднику, як компенсаційні витрати, пов"язані з виконанням послуг Генпідряду.

Відповідно до пункту 2.4. Договору субпідряду, Замовник здійснює розрахунки за виконані роботи Субпідрядником протягом 3-х днів з моменту підписання Сторонами "Актів приймання виконаних підрядних робіт" (форма №КБ-2в) та "Довідок про вартість виконаних підрядних робіт" (форма № КБ 3) за рахунок бюджетних коштів.

Субпідрядник виконує роботи з моменту підписання договору до 31.12.2017 ( п.3.1. Договору субпідряду).

Пунктами 4.1., 4.2., 4.3. Договору субпідряду визначено, що прийняття виконаних робіт здійснюється відповідно до вимог нормативних актів, які їх регламентують. Прийнятгя-передача закінчених робіт здійснюється Підрядником, Замовником від Субпідрядника на основі трьохсторонніх "Актів приймання виконаних підрядних робіт" відповідно до діючих норм та правил. Акти виконаних робіт готує Субпідрядник, підписує та надає їх Підряднику, Замовнику. Роботи вважаються виконанні, коли вони прийнятті Замовником.

Як визначено пунктами 6.1., 6.2. Договору субпідряду , у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов"язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором, Субпідрядник за несвоєчасне або неналежне виконання своїх зобов"язань за договором сплачує Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період на який нараховується пеня, від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов"язання за кожний день прострочення (пп.6.2.4.).

Строком дії Договору є час, протягом якого Сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов"язки відповідно до Договору. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов"язань Сторонами ( п.п. 8.1., 8.2. Договору субпідряду).

10.08.2017 сторонами підписано Додатову угоду №1 до договору субпідряду №25 від 07.07.2017, якою дійшли згоди, зокрема внести зміни в п.3.1. розділу 3 "Строки виконання робіт" Договору субпідряду №25 від 07.07.2017 та викласти в наступній редакції: " Субпідрядник виконує роботи з моменту підписання договору до 30.09.2017".

25.09.2017 сторонами підписано Додатову угоду №2 до договору субпідряду №25 від 07.07.2017, якою доповнили реквізити Субпідрядника.

Також, 02.10.2017 сторонами підписано Додатову угоду №3 до договору субпідряду №25 від 07.07.2017, якою внесено зміни в реквізити Підрядника.

Вказані Договір та додаткові угоди підписані сторонами та скріплені відтисками печатків юридичних осіб.

На виконання умов Договору субпідряду, Субпідрядник виконав, а Замовник прийняв роботи з "Поточного середнього ремонту автомобільної дороги місцевого значення С201602 Джурин – Попівці км 0+000-7+000", про що свідчать акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року на суму 2 100 000,00 грн, акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 2 550 694,00 грн та акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 2 467 619,00 грн, підписані відповідно 25.09.2017, 21.12.2017 та 21.12.2017 сторонами та завірені печатками юридичних осіб (знаходяться в матеріалах справи).

Також, про виконання умов Договору субпідряду свідчать довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2017 року на суму 2 100 000,00 грн, за грудень 2017 року на суму 2 550 694,00 грн та за грудень 2017 року на суму 2 467 619,00 грн; відомості ресурсів до Актів №1, №2, №3; Договірна ціна ; Зведений кошторис розрахунку вартості об"єкта будівництва; Локальний кошторис на будівельні роботи та Відомості ресурсів до локального кошторису .

Як стверджує позивач, на виконання умов Договору субпідряду, Замовником - Службою автомобільних доріг у Тернопільській області здійснено повністю оплату за виконані роботи Субпідрядником, перерахувавши на рахунок останнього, кошти у розмірі 7 118 313,00 грн, про що свідчать платіжні доручення №14 від 25.09.2017, №19 від 21.12.2017 та №20 від 26.12.2017.

Крім того, 02.10.2017 та 22.12.2017 між позивачем - Дочірнім підприємством "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та відповідачем - Тернопільською філією ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Арес-Вест Констракшин Компані" підписано Акти здачі – приймання робіт ( на надання послуг) на суму 21 000, 00 грн (послуги генпідряду 1 % до акту виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 2 100 000,00 грн) та на суму 50 183,14 грн (послуги генпідряду 1 % до актів виконаних робіт за грудень 2017 року за №2 на суму 2 550 694,00 грн та №3 на суму 2 467 619,00 грн).

Однак, Субпідрядник взяті на себе згідно з умовами Договору субпідряду зобов'язання в частині сплати Підряднику коштів у розмірі 1 % від вартості виконаних робіт, яка зараховується Підряднику, як компенсаційні витрати, пов"язані з виконанням послуг Генпідряду не виконано, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 71 183, 14 грн станом на день подання позову.

З метою досудового врегулювання спору, 03.04.2018 позивач направив відповідачу вимогу № 06-3/471 про оплату заборгованості на суму 71 183,14 грн, в якій просив оплатити в добровільному порядку на протязі 3 днів до 07.04.2018, на підставі статті 530 Цивільного кодексу України.

У відповіді № 18 від 21.05.2018 на вимогу, відповідач зазначив, що у зв"язку із фінансовими труднощами просить продовжити строк виконання зобов"язання для погашення заборгованості у розмірі 71 183,14 грн до 31.08.2018. Оплату гарантує.

Проте, матеріали справи свідчать, що досягти згоди щодо сплати існуючої заборгованості в добровільному порядку сторонам Договору субпідряду не вдалося, що слугувало підставою для звернення Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з позовом до Господарського суду Тернопільської області про примусове стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Арес-Вест Констракшин Компані" в особі Тернопільської філії ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Арес-Вест Констракшин Компані" 88 845,45 грн заборгованості, з яких: 71 183,14 грн боргу, 4 319,72 грн інфляційних нарахувань, 1417,00 грн 3% річних та 11 925,59 грн пені.

Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

Частинами 1, 3, 5 статті 29 ГПК України передбачено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред’являтися також за їх місцезнаходженням. Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

За змістом статті 58 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа у порядку, визначеному законом. Відкриття суб"єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації. Відомості про відокремлені підрозділи суб’єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.

ОСОБА_3 з підпунктом 20 пункту 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема: дані про відокремлені підрозділи юридичної особи: ідентифікаційний код відокремленого підрозділу; найменування відокремленого підрозділу; місцезнаходження відокремленого підрозділу; види діяльності відокремленого підрозділу; відомості про керівника відокремленого підрозділу: прізвище, ім’я, по батькові, посада, дата народження, дата призначення та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи;

відомості про членів керівних органів: прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку - для відокремленого підрозділу громадського формування; відомості про належність відокремленого підрозділу юридичної особи, що припиняється шляхом злиття, приєднання, поділу або перетворення, до юридичної особи - правонаступника; інформація для здійснення зв’язку з відокремленим підрозділом: телефон та адреса електронної пошти.

Отже, обов’язковим за законом є як внесення відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи (назва), так і його місцезнаходження.

ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцем знаходження Тернопільської філії ТОВ "ОСОБА_4 Констракшин Компані" є Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. Тернопільська, 7.

Відповідно до договору субпідряду №25 від 07.07.2017 до договору №2КТ від 07.03.2017 місцем виконання робіт з Поточного середнього ремонту є автомобільні дороги місцевого значення С201602 Джурин-Попівці км 0+000-7+000 (Тернопільська область).

Таким чином, враховуючи зазначене, суд вважає, що позовна заява підсудна Господарському суду Тернопільської області, на підставі частини 5 статті 29 ГПК України.

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (стаття 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських зобов’язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, цивільні права та обов'язки виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

Як слідує із матеріалів справи, на виконання умов договору субпідряду №25 від 07.07.2017 до договору №2КТ від 07.03.2017, Підрядник доручив Субпідряднику виконати роботи з "Поточного середнього ремонту автомобільної дороги місцевого значення С201602 Джурин – Попівці км 0+000-7+000", а Субпідрядник зобов"язався у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик надати вищевказані послуги, за рахунок митних платежів та в обумовлений цим договором термін. Замовник зобов"язався прийняти надані згідно із цим договором та чинним законодавством України послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість (п.1.1. Договору субпідряду ).

Правовідносини, що склалися між сторонами, випливають із договору, який по своїй правовій природі є договором підряду, укладення та виконання якого регулюється нормами Цивільного кодексу України.

ОСОБА_3 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (стаття 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 844 Цивільного кодексу України, ціна у договорі може бути визначені у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Як визначено статтею 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов"язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підрядку, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

ОСОБА_3 статті 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

ОСОБА_3 пунктів 2.1., 2.2. Договору субпідряду, вартість робіт становить 8 999 501, 00 грн з врахуванням ПДВ. Визначення вартості робіт проводиться згідно ДСТУ БД. 1.1.-1.2013, СОУ 42.1-37641918- 050:2012, СОУ 42.1-37641918-085:2012 "Правила визначення вартості робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування" та підтверджується відповідним кошторисом, який є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.3. Договору субпідряду сторони домовились, що розрахунки за виконані роботи по цьому договору здійснюються шляхом перерахування Замовником відповідних коштів на рахунок Субпідрядника. Субпідрядник оплачує Підряднику кошти у розмірі 1 % від вартості виконаних робіт. Дана сума зараховується Підряднику, як компенсаційні витрати, пов"язані з виконанням послуг Генпідряду.

Відповідно до пункту 2.4. Договору субпідряду, Замовник здійснює розрахунки за виконані роботи Субпідрядником протягом 3-х днів з моменту підписання Сторонами "Актів приймання виконаних підрядних робіт" (форма №КБ-2в) та "Довідок про вартість виконаних підрядних робіт" (форма № КБ 3) за рахунок бюджетних коштів.

Пунктами 4.1., 4.2., 4.3. Договору субпідряду визначено, що прийняття виконаних робіт здійснюється відповідно до вимог нормативних актів, які їх регламентують. Прийнятгя-передача закінчених робіт здійснюється Підрядником, Замовником від Субпідрядника на основі трьохсторонніх "Актів приймання виконаних підрядних робіт" відповідно до діючих норм та правил. Акти виконаних робіт готує Субпідрядник, підписує та надає їх Підряднику, Замовнику. Роботи вважаються виконанні, коли вони прийнятті Замовником.

Фактом виконання Субпідрядником умов Договору субпідряду та прийняття Замовником роботи з "Поточного середнього ремонту автомобільної дороги місцевого значення С201602 Джурин – Попівці км 0+000-7+000", підтверджується актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року на суму 2 100 000,00 грн, актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 2 550 694,00 грн та актом №3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 2 467 619,00 грн, підписані відповідно 25.09.2017. 21.12.2017 та 21.12.2017 сторонами та завірені печатками юридичних осіб (знаходяться в матеріалах справи).

Також, виконання умов Договору субпідряду підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2017 року на суму 2 100 000,00 грн, за грудень 2017 року на суму 2 550 694,00 грн та за грудень 2017 року на суму 2 467 619,00 грн; відомостями ресурсів до Актів №1, №2, №3; Договірною ціною ; Зведеним кошторисом розрахунку вартості об"єкта будівництва; Локальним кошторисом на будівельні роботи та Відомостями ресурсів до локального кошторису (містяться в матеріалах справи).

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору субпідряду, Замовником - Службою автомобільних доріг у Тернопільській обласі здійснено повністю оплату за виконані роботи Субпідрядником, перерахувавши на рахунок Субпідрядника, кошти у розмірі 7 118 313,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №14 від 25.09.2017, №19 від 21.12.2017 та №20 від 26.12.2017.

Так, 02.10.2017 та 22.12.2017 між позивачем - Дочірнім підприємством "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та відповідачем - Тернопільською філією ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Арес-Вест Констракшин Компані" підписано Акти здачі – приймання робіт ( на надання послуг) на суму 21 000, 00 грн (послуги генпідряду 1 % до акту виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 2 100 000,00 грн) та на суму 50 183,14 грн (послуги генпідряду 1 % до актів виконаних робіт за грудень 2017 року за №2 на суму 2 550 694,00 грн та №3 на суму 2 467 619,00 грн).

Жодних зауважень чи застережень на час підписання актів щодо якості, повноти та обсягу виконаних робіт, відображення у них недостовірних даних чи відступу позивача від досягнутих домовленостей у відповідача не було. Доказів, які б засвідчували протилежне, учасниками цього спору суду не надано.

Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України та з метою досудового врегулювання спору, 03.04.2018 позивач направив відповідачу вимогу № 06-3/471 про оплату заборгованості на суму 71 183,14 грн, в якій просив оплатити в добровільному порядку на протязі 3 днів до 07.04.2018.

У відповіді № 18 від 21.05.2018 на вимогу, відповідач зазначив, що у зв"язку із фінансовими труднощами просить продовжити строк виконання зобов"язання для погашення заборгованості у розмірі 71 183,14 грн до 31.08.2018. Оплату гарантували.

Як визначено статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості - з сплати коштів у розмірі 1 % від вартості виконаних робіт, яка зараховується Підряднику, як компенсаційні витрати, пов"язані з виконанням послуг Генпідряду в сумі 71 183, 14 грн, внаслідок неналежного виконання Субпідрядником умов укладеного між сторонами Договору субпідряду №25 від 07.07.2017.

Судом встановлено, що Субпідрядником порушено пункт 2.3. Договору субпідряду, не сплачено кошти у розмірі 1% від вартості виконаних робіт, як компенсаційні витрати, пов"язані з виконанням послуг Генпідряду та станом на день звернення до суду з позовом (14.08.2018) заборгованість Субпідрядника перед Підрядником становить 71 183,14 грн.

Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 71 183,14 грн заборгованості, а саме - коштів у розмірі 1% від вартості виконаних робіт, як компенсаційні витрати, пов"язані з виконанням послуг Генпідряду є правомірними, документально підтвердженими доказами та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому згідно статті 15 Цивільного кодексу України порушене право Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Арес-Вест Констракшин Компані" в особі Тернопільської філії ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Арес-Вест Констракшин Компані" вказаної суми боргу.

ОСОБА_3 з частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем строків оплати коштів у розмірі 1% від вартості виконаних робіт, як компенсаційні витрати, пов"язані з виконанням послуг Генпідряду, у зв’язку з чим позивачем нараховано пеню у розмірі 11 925,59 грн за період з 01.02.2018 по 31.07.2018.

Як визначено пунктами 6.1., 6.2. Договору субпідряду , у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов"язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором, зокрема, Субпідрядник за несвоєчасне або неналежне виконання своїх зобов"язан за договором сплачує Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період на який нараховується пеня, від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов"язання за кожний день прострочення (пп.6.2.4.).

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 стаття 550 Цивільного кодексу України).

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються з приписами, встановленими Господарським кодексом України.

ОСОБА_3 з частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є господарські санкції, до яких віднесено пеню.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

ОСОБА_3 з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Даним приписом (частиною 6 статті 232 ГК України) передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже, щодо періоду за який нарахована пеня, а саме з 01.02.2018 по 31.07.2018 , суд зазначає, що позивачем вірно застосовано положення ч.6 ст.232 ГК України.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

ОСОБА_3 статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Правовідносини, що виникли по спірному договору, є грошовим зобов'язанням і, зважаючи на їх юридичну природу, до них застосовується стаття 625 ЦК України.

Також, позивачем, з огляду на порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, в порядку статті 625 ЦК України, заявлено вимоги про стягнення 4 319,72 грн інфляційних нарахувань та 1 417,00 грн 3% річних.

За статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Господарський суд, враховуючи положення названих норм законодавства, умови договору та матеріали справи, оцінивши поданий позивачем розрахунок, а також, здійснивши власний арифметичний їх перерахунок, дійшов висновку про обґрунтованість, підставність нарахування та заявлення до стягнення 11 925, 59 грн пені, 4 319,72 грн інфляційних нарахувань та 1 417,00 грн 3% річних.

ОСОБА_3 із частин 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ОСОБА_3 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення в примусовому порядку з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Арес-Вест Констракшин Компані" в особі Тернопільської філії ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Арес-Вест Констракшин Компані" - 88 845,45 грн заборгованості, з яких: 71 183,14 грн борг, 4 319,72 грн інфляційні нарахування, 1417,00 грн 3% річних, 11 925,59 грн пеня, підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, належним чином доведені та по суті не оспорені відповідачем.

Пунктом 9 статті 129 ГПК України, передбачено, що у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю.

В силу приписів статті 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статями 73, 74 76-79, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Арес-Вест Констракшин Компані" (юридична адреса: вул. Ялтинська, буд. 6, Дарницький район, м. Київ, 02099; адреса для листування: пл. Д.Галицького, 13/23 , м. Львів, ідентифікаційний номер 41252847) в особі Тернопільської філії ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Арес-Вест Констракшин Компані" (вул. Тернопільська, 7, смт. Козова, Тернопільська область, ідентифікаційний номер 41344940) на користь Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" ( вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль. ідентифікаційний номер 31995099) – 71 183 (сімдесят одну тисячу сто вісімдесят три) грн. 14 коп. боргу, 11 925 (одинадцять тисяч дев"ятсот двадцять п"ять) грн 59 коп. пені, 1417 (одну тисячу чотириста сімнадцять) грн. 00 коп. 3% річних, 4 319 (чотири тисячі триста дев"ятнадцять) грн 72 коп. інфляційних нарахувань та 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. в повернення сплаченого судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 30.11.2018

Суддя Н.М. Бурда