Рішення № 78214461, 12.11.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2018 Справа №914/820/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Айзенбарт А.І., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіакр-Львів», м.Львів

про відшкодування шкоди у розмірі 11 654,02 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 – представник (довіреність №8 від 18.01.2018р.)

від відповідача: не з’явився

Обставини розгляду справи. 26.04.2017 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», м.Київ до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіакр-Львів», м.Львів про відшкодування шкоди у розмірі 11 654,02 грн.

Ухвалою суду від 27.04.2017 (суддя Ділай У.І.) порушено провадження у справі та призначено її до розгляду.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.07.2017 у справі №914/820/17 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 рішення Господарського суду Львівської області від 27.04.2017 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 25.07.2018 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 03.07.2017 у справі №914/820/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Відповідно до проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа №914/820/17 була передана для розгляду судді Мазовіті А.Б.

Ухвалою від 17.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, засідання призначено на 09.10.2018.

05.10.2018 через канцелярію суду від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №37266/18 від 05.10.2018).

Ухвалою від 09.10.2018 суд відклав розгляд справи на 22.10.2018.

12.10.2018 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіакр-Львів» надійшов відзив на позовну заяву (вх. №38431/18 від 12.10.2018).

17.10.2018 через канцелярію суду від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» надійшла відповідь на відзив (вх. №39032/18 від 17.10.2018).

Ухвалою від 22.10.2018 суд відклав розгляд справи на 12.11.2018.

Стороні роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст. 42, 46 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_2 було пошкоджено автомобіль НОМЕР_1, який був застрахований згідно договору добровільного страхування у ПАТ «Страхова компанія «Країна», якою було виплачено страхове відшкодування у розмірі вартості відновлювального ремонту в сумі 29 748,00 грн. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ОСОБА_3 «СТДВ «Глобус», яка відшкодувала позивачу шкоду в розмірі 18 093,98 грн. Решта суми позивач просив стягнути з ТзОВ «Фіакр-Львів», на якому працював під час ДТП ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст. 1172 ЦК України.

У поданих через канцелярію суду письмових запереченнях відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що жодних доказів на підтвердження того, що ДТП було вчинено водієм ОСОБА_2 під час виконання своїх трудових обов’язку позивач не надав.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

24.07.2013 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингфінанс» (страхувальник) укладено договір №ТЗ 0009129 добровільного страхування наземного транспорту автомобіля НОМЕР_2.

27.04.2014 в м. Львові на вул. Шпитальна, 1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автобуса «БАЗ» ДНЗ ВС3296СЕ під керуванням ОСОБА_2 та застрахованого автомобіля НОМЕР_2. У результаті зіткнення обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Згідно з постановою Перемишлянського районного суду Львівської області від 22.05.2014 у адміністративній справі №449/554/14-п ДТП відбулось з вини ОСОБА_2, якого визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» на підставі проведеного огляду та рахунку на оплату №32 платіжним дорученням №2319 від 03.06.2014 виплатило ТзОВ «Лізингфінанс» страхове відшкодування вартості відновлювального ремонту в розмірі 29 748,00 грн.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «БАЗ» ДНЗ ВС3296СЕ ОСОБА_2 була застрахована у ОСОБА_3 «СТДВ «Глобус» на підставі полісу обов’язкового страхування АІ/0286809. ОСОБА_3 «СТДВ «Глобус» у межах страхової суми відшкодувало позивачу шкоду в розмірі 18 093,98 грн. із урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та франшизи.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» звернулося з претензією про відшкодування залишку завданої в результаті ДТП шкоди до ТзОВ «Фіакр-Львів», з яким, як стверджує позивач, ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах станом на момент вчинення ДТП. Відповідач вимогу позивача не задовольнив.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Статтею 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як встановлено судом, ПАТ «Страхова компанія «Країна» виплатила страхове відшкодування в розмірі 29 748,00 грн. у зв’язку з пошкодженням внаслідок ДТП автомобіля НОМЕР_2, застрахованого відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту №ТЗ 0009129 від 24.07.2013. Вказане ДТП відбулось внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2, який визнав свою вину, що встановлено постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 22.05.2014 року по адміністративній справі №449/554/14-п.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу ДНЗ ВС3296СЕ ОСОБА_2 була застрахована у ОСОБА_3 «СТДВ «Глобус» на підставі полісу обов’язкового страхування АІ/0286809.

На вимогу позивача ОСОБА_3 «СТДВ «Глобус» відшкодувало йому в порядку регресу шкоду в розмірі 18 093,98 грн. із урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та за мінусом франшизи.

Згідно ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Позивач звернувся до суду із позовом до ТзОВ «Фіакр-Львів» про відшкодування частини розміру виплаченого відшкодування, що перевищує розмір страхового відшкодування виплаченого ОСОБА_3 «СТДВ «Глобус» на підставі полісу АІ/0286809, оскільки ОСОБА_2 станом на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з ТзОВ «Фіакр-Львів», а відтак, у позивача виникло право вимоги відшкодування шкоди до товариства за шкоду, завдану його працівником.

На виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 08.06.2017 Державною фіскальною службою України було надано інформацію за вих. 10367/5/99-99-08-02-02-16 від 19.06.2017. Із вказаної інформації вбачається, що ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_3) перебував у трудових відносинах з ТзОВ «Фіакр-Львів» (ідентифікаційний код 03114848) з 22.03.2014 по 20.06.2014.

До матеріалів справи долучено копію виписки з наказу ТзОВ «Фіакр-Львів» №52-к від 21.03.2014, згідно якого ОСОБА_2 з 22.03.2014 прийнято на роботу водієм засобів маршруту №41 автобуса «Еталон» ВС3296ЕЕ по першому класу з основним місцем праці, повною індивідуальною матеріальною відповідальністю, погодинно-преміальною оплатою праці, місячним іспитовим терміном, з проходженням стажування в відділі безпеки руху підприємства.

Також до матеріалів справи було долучено протокол про адміністративне правопорушення, до якого додано схему ДТП та два пояснення, зокрема, пояснення ОСОБА_2 У поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що працює водієм ТзОВ «Фіакр-Львів», 27.04.2014 в момент ДТП рухався автобусом «Еталон» ВС3296СЕ по маршруту.

Згідно інформації, відображеної в мережі Інтернет на веб-сайті Львівської міської ради (https://www.city-adm.lviv.ua/portal/catalog/transport/marshrutni-taksi/6008), ТзОВ «Фіакр-Львів» надає послуги з перевезення пасажирів на маршрутах №13, 17, 18, 22, 24, 30, 34, 39, 41, 43.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіакр-Львів» (ідентифікаційний код 03114848) зареєстровано 28.04.1995, основним видом економічної діяльності згідно КВЕД зазначено 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення.

Слід також зазначити, що відповідач у листі за вих. №303 від 14.08.2018 зазначив про те, що автобус «БАЗ» ДНЗ ВС3296СЕ перебув у володінні ТзОВ «Фіакр-Львів» на підставі договору оренди.

З урахуванням наведеного, на момент вчинення ДТП ОСОБА_2 був працівником відповідача та виконував покладені на нього трудові обов’язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 600,00 грн. Також позивачем було сплачено за подання апеляційної скарги 1 760,00 грн. та за подання касаційної скарги 3 200 грн. 00 коп.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи, в тому числі витрати за подання апеляційної та касаційної скарг відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 16, 22, 1166, 1172, 1187, 1191, 1194 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіакр-Львів», м. Львів, вул. Федьковича, буд. 34-Б (ідентифікаційний код 03114848) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», м. Київ, вул. Електриків, 29А (ідентифікаційний код 20842474) 11 654,02 грн. в порядку відшкодування шкоди, 1 600,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 1 760,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, 3 200,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 12.11.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 16.11.2018.

Суддя Мазовіта А.Б.