Рішення № 78213813, 30.11.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.11.2018

Справа № 910/12091/18

За позовом Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобуд компані»

про стягнення 2274,94 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення суми боргу за послуги генпідряду за договором на виконання робіт №717/КБ від 01.10.2015 у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань ці послуги оплатити.

Відповідач проти позову заперечує з наведених у відзиві підстав, та зокрема, оскільки заперечує обставину надання послуг та вказує на відсутність належного документального підтвердження їх надання. Натомість, як на доказ протилежного (що надання послуг документально не підтверджується) посилається на висновок експерта.

Позивач у відповіді на відзив відхиляє доводи останнього, та зокрема, зазначає, що сторони були вільними в укладенні договору на викладених у ньому умовах, свідомо передбачили оплату послуг генпідряду та відсутність вимог до їх документального оформлення, і що Договір в цілому та його умова про оплату послуг генпідряду не оскаржувалась та є чинною, тому підлягає оплаті. Висновок експерта Позивачем як доказ відхиляється.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив знову наголосив, що послуги генпідряду не надавалися та не документувалися.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Так, з метою виконання робіт, обумовлених Договором №136 від 15.11.2012 (з урахуванням додаткової угоди №4 від 30.12.2014), Позивачем, як підрядником по договору №136 від 15.11.2012, було залучено Відповідача, як субпідрядника, на підставі договору на виконання робіт №717/КБ від 01.10.2015 (далі – Договір); у даному Договорі Позивач зазначений Замовником виконання робіт.

Згідно з п. 4.5 Договору Розділу IV «Проведення розрахунків за виконані роботи», субпідрядник (Відповідач) сплачує замовнику (Позивачу) за послуги генпідряду 4,6% від вартості виконаних робіт, згідно актів приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3) за звітний місяць. Замовник має право утримати 4,6% від вартості виконаних робіт, згідно наданих актів приймання робіт за звітний місяць за рахунок коштів, що підлягають сплаті за виконані роботи.

Відповідач не надав суду доказів того, що цей пункт Договору визнано недійсним, змінено за згодою сторін чи в судовому порядку.

Залученими до матеріалів справи актом приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3) за листопад 2015 року від 24.11.2015 сторони підтвердили, що Відповідачем у межах Договору було виконано, а Позивачем прийнято робіт на суму 49455,17 грн. Зауваження у акті та довідці відсутні.

Роботи були оплачені повністю в сумі 49455,17 грн. згідно платіжного доручення від 04.12.2015 №393575.

Спір між сторонами з приводу якості, обсягів, строків виконання та/або вартості робіт відсутній.

При перерахуванні оплати в сумі 49455,17 грн. Позивач не скористався наданим йому п. 4.5 Договору правом утримати 4,6% від вартості виконаних робіт, згідно наданих актів приймання робіт за звітний місяць за рахунок коштів, що підлягають сплаті за виконані роботи. Вимогу Позивача (копія вимоги і належні докази направлення залучені до справи) про сплату протягом 7ми календарних днів (ст. 530 ЦК України) заборгованості в сумі 2274,94 грн. згідно з п. 4.5 Договору Відповідачем залишено без задоволення.

Предметом спору є стягнення Позивачем з Відповідача на підставі п. 4.5 Договору за послуги генпідряджу 4,6% від вартості виконаних робіт в сумі 2274,94 грн., а Відповідач проти стягнення заперечує, оскільки послуги генпідряду йому не надавались.

Так, за своєю правовою природою Договір є договором підряду; сторонами це не оспорюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Як було встановлено вище судом, у п. 4.5 Договору сторони погодили обов’язок Відповідача сплатити Позивачу за послуги генпідряду 4,6% від вартості виконаних робіт, згідно актів приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3) за звітний місяць, і згідно акта приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт за листопад 2015 року від 24.11.2015 на суму 49455,17 грн., оплачених згідно платіжного доручення від 04.12.2015 №393575, сума генпідряду у розмірі 4,6% становить 2274,94 грн.

Оскільки Позивач не скористався своїм правом на утримання 4,6% від вартості виконаних робіт про їх оплаті, то мав право вимагати проведення такого розрахунку від Відповідача відповідно до ст. 530 ЦК України, що і зробив відповідним листом-вимогою, задоволення у встановлений вимогою 7ми денний строк не отримав.

Відхиляючи заперечення Відповідача проти позову, що послуги генпідряду Позивачем Відповідачу не надавались, а тому відсутні підстави сплачувати їх вартість, суд зазначає, що дійсно, умовами Договору не визначено конкретного переліку послуг генпідряду, їх характеристик, не встановлено обов’язку Позивача вчиняти будь-які інші дії крім тих, що безпосередньо обумовлюють можливість Відповідача виконати роботи за договором.

Водночас, суттю вказаного договору є, зокрема, отримання виконавцем робіт (Відповідачем) прибутку (оплати) за виконані роботи.

Можливість виконавця робіт отримати винагороду (плату за виконані роботи) була реалізована при укладені між сторонами Договору, та Відповідач фактично отримав прибуток (оплату) після виконання ним належним чином робіт, передбачених умовами Договору.

Системний аналіз Договору, його правова природа, яка в тому числі передбачає можливість виконавця робіт отримати винагороду від Позивача (генпідрядника) та те, що Відповідач, як субпідрядник, був залучений до виконання робіт за Договором №4 на виконання ремонтних робіт від 25.10.2012 (укладеним між Позивачем та КП «Спецжитлофонд») Позивачем, як генпідрядником, дають підстави для висновку, що в розумінні п. 4.5 Договору «послуги генпідряду» зводяться до залучення субпідрядника (Відповідача) до виконання робіт на об’єкті будівництва шляхом укладення відповідного договору та наданні субпідряднику можливості отримати прибуток за виконані роботи.

І укладаючи Договір Відповідач був обізнаний про наявність у ньому умови, викладеної у п. 4.5 Договору, яка не суперечить цивільному законодавству.

Так, п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства визначено свобода договору. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Отже, сторонами було погоджено, що підрядник сплачує замовнику за послуги генпідряду 4,6% від вартості виконаних робіт згідно з актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).

При цьому, станом на дату укладення такого Договору у Відповідача не виникало жодних заперечень з приводу такої умови, суті послуг генпідряду, а також відсутності у Договорі інших умов, які б врегульовували взаємовідносини в цій частині (порядок прийому-передачі таких послуг), та останнім укладено такий договір, в тому числі погоджено умову, викладену у п. 4.5 цього Договору.

Відповідно до статті 193 ГК України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Усупереч твердженням Відповідача ані форми вказаних вище акта та довідки (форми КБ-2в та КБ-3), ані умови Договору не зобов’язують сторін включати туди послуги генпідряду. Натомість, в обов’язковому порядку вписуються виконані Відповідачем (а не Позивачем) роботи і послуги, використані ним же матеріали тощо.

Також, ані законом, ані Договором не передбачено обов’язку сторін оформлювати надання послуг генпідряду шляхом складення акта та довідки (форми КБ-2в та КБ-3) або іншим чином, шляхом обміну листами, складанням акта надання-прийняття послуг тощо.

До істотних умов договору підряду Главою 61 ЦК України також не віднесено обов’язкове передбачення його умовами оформлення послуг генпідряду шляхом складення акта приймання-передавання цих послуг або іншим чином.

Відтак, оскільки сторонами не передбачалось жодних умов з приводу надання та прийняття послуг генпідряду та Відповідачем погоджено Договір саме у такій редакції, і в той час Відповідачем не зазначається, що він не одержав того, на що розраховував при укладенні Договору, суд приходить до висновку, що посилання Відповідача на неодержання послуг, суті яких та порядку прийняття сторонами не погоджувалось, фактично мають на меті лише ухилення від сплати коштів на користь Позивача за вказаним Договором. А відсутність документального оформлення не звільняє від обов’язку їх оплатити.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача, що йому не були надані послуги генпідряду, оплата яких передбачена умовами п. 4.5 Договору.

Посилання Відповідача на неоформлення Позивачем у бухгалтерському обліку та звітності обставини надання послуг генпідряду судом відхиляється, оскільки не є предметом спору питання належного чи неналежного ведення бухгалтерському обліку та звітності Позивачем, а питання – як оформлювати надання послуг у бухгалтерських документах відноситься до внутрішніх питань господарської діяльності Позивача, за яку (належну чи неналежну господарську діяльність) він несе відповідальність згідно чинного законодавства.

Щодо того, що у Відповідача за відсутності первинних бухгалтерських документів відсутні підстави перераховувати кошти, то суд зазначає, що у даному випадку підставою перерахування є умови Договору, за якими Відповідач взяв на себе такий обов’язок прямо встановлений у п. 4.5 Договору – сплатити 4,6% від вартості виконаних робіт за звітний місяць.

Посилання Відповідача у відзиві на листи міністерств і комітетів судом відхиляються, оскільки дані листи не носять нормативного характеру законів або підзаконних актів. Посилання Відповідача на Положення про взаємовідносини організацій - генеральних підрядників з субпідрядними організаціями, затверджене Науково-технічною радою Державного Комітету України у справах містобудування і архітектури (протокол від 14 грудня 1994 р. N 4) судом відхилено у зв’язку з втратою ним чинності.

Наведена у відзиві відсилка на правову позицію Верховного Суду України відповідачем також наведена не коректно, оскільки постанова у справі №21-4266а15 від 15.12.2015 не є кінцевим процесуальним документом, винесеним з підстав неоднакового застосування норм матеріального або процесуального права судами, натомість даною постановою справу направлено на новий розгляд.

Що стосується наданого Відповідачем висновку експерта №110/18 за результатами проведення судово-економічної експертизи від 08.10.2018, в якому судовим експертом зазначено, що надання Позивачем послуг генпідряду Відповідачу за Договором документально не підтверджується, то суд, керуючись ст.ст. 86, 104 ГПК України, відхиляє вказаний висновок експерта, як доказ, з огляду на те, що сторонами у Договорі не передбачалось документального підтвердження надання таких послуг, в той час як сам факт укладення Договору з наявною у ньому умовою п. 4.5 та одержання Відповідачем прибутку свідчать про те, що Відповідачем одержано те, на що він сподівався при укладенні Договору.

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 2274,94 грн. Відповідачем суду не надано.

Частинами 1 та 2 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України). Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 ГПК України.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Відповідача за Договором у розмірі 2274,94 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та Відповідачем не були спростовані належними та допустимими доказами, у зв’язку з чим позовні вимоги про стягнення 2274,94 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Інші доводи та заперечення сторін, викладені у заявах по суті спору, судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору (задоволення позову виходячи з наведених вище підстав) впливу не мають.

Судові витрати, у які Позивачем включено лише витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Технобуд компані» (вул. Залізничне шосе, 21, м. Київ, 01103, код 39062698) на користь приватного акціонерного товариства “Холдингова компанія «Київміськбуд» (вул. М. Омеляновича-Павленка, 4/6, м. Київ, 01010, код 23527052) 2274 (дві тисячі двісті сімдесят чотири) грн. 94 коп. заборгованості, а також 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.