Ухвала суду № 78212715, 27.11.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/21463/18

н/п 1-кс/640/12802/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря Міжиріцької А.В.,

слідчого Мусієнка С.О.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ст. слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3у кримінальному провадженні №12017220480005868 від 06.12.2017р. за ч. 2 ст.28, ст.348, ч.2 ст.28, ч.1 ст.263, ч.2 ст.28, ч.2 ст.347 КК України, про примусове відібрання біологічних зразків, -

встановив:

15 листопада 2018р. слідчий Мусієнко С.О. звернувся до Київського районного суду м. Харкова із клопотанням, погодженим з прокурором Муратовим С.С., про надання дозволу на примусове відібрання біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017220480005868 від 06.12.2017р. за ч. 2 ст.28, ст.348, ч.2 ст.28, ч.1 ст.263, ч.2 ст.28, ч.2 ст.347 КК Україниз обставин вчинення 06.12.2017р. приблизно о 1420 ОСОБА_2 за попередньою змовою в групі з двома невстановленими особами, біля буд. №17 по вул. О. Яроша у м. Харкові, замаху на вбивство працівника правоохоронного органу ст. о/у в ОВС УКР ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_4 у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків -, шляхом підриву із застосуванням вибухового пристрою гранати РГД-5, підкладеної під заднє ліве колесо автомобілю «Тойота камрі», р.н. НОМЕР_1, яким користувався потерпілий, в наслідок чого йому спричинені тілесні ушкодження.

В ході досудового розслідування відшукані речові докази можливої причетності до вчинення вказаного злочину підозрюваного ОСОБА_2, ідентифікація яких і потребує дослідження букального епітелію останнього.

18.10.2018р. прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_5 винесена постанова про відібрання біологічних зразків букального епітелію підозрюваного ОСОБА_2, від надання яких останній відмовився.

Слідчий клопотання підтримав, просив його задовольнити. Пояснив, що зразок букального епітелію відбиратиме самостійно за не порушення вказаною маніпуляцією цілісності кожних покровів.

Захисник та підозрюваний проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на неналежність такого доказу за порушення права підозрюваного на захист, а саме: права не свідчити проти себе, практику ЄСПЛ викладену в рішенні «Яллог проти Німеччини» Підозрюваний пояснив, що при затриманні 06.10.2018р. у м. Києві у нього вже відбирали зразки букального епітелію. Вину в інкримінованому злочині не визнав, посилаючись на фальсифікацію доказів.

Слідчий суддя, дослідивши документи, оцінивши докази, якими слідчий обґрунтовує клопотання, вислухавши міркування слідчого, захисника та підозрюваного, доходить наступного:

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 18 КПК України, жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права. Жодна особа не може бути примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні її близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Положення ч.3 ст. 245 КПК України, передбачають примусове відібрання за ухвалою слідчого судді біологічних зразків для експертизи в разі відмови особи добровільно надати такі зразки.

Втім, доказів неможливості одержання вказаних зразків в інший спосіб слідчому судді не надано, а посилання підозрюваного на надання таких зразків добровільно після затримання, слідчим не перевірне.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання за його недоведеності.

Посилання сторони захисту на практику ЄСПЛ, викладену у рішенні «Яллог проти Німеччини» №4810/00 від 11.07.2006р. не можуть бути взяті до уваги за невірного тлумачення вказаного рішення, стосовного примусового відібрання зразків, що потребувало спеціальних медичних маніпуляцій.

Керуючись ст.ст. 132, 160-166, 241, 245, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

У задоволенні клопотанняст. слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3у кримінальному провадженні №12017220480005868 від 06.12.2017р. за ч. 2 ст.28, ст.348, ч.2 ст.28, ч.1 ст.263, ч.2 ст.28, ч.2 ст.347 КК України, про примусове відібрання біологічних зразків, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Н.В. Єфіменко