Постанова № 78209891, 28.11.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року

м.Суми

Справа №587/1029/17

Номер провадження 22-ц/788/2113/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представники позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

представник відповідача - Гакаль Роман Володимирович,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 02 жовтня 2018 року в складі судді Дашутіна І.В., ухваленого у м. Суми,

в с т а н о в и в :

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до АК КБ «ПриватБанк» з позовом, уточнюючи у подальшому який, указувала, що 18 червня 2007 року сторони уклали кредитний договір. З 26 жовтня 2008 року АК КБ «ПриватБанк» протиправно в односторонньому порядку підвищив визначений у цьому договорі розмір поточної процентної ставки з 10, 08% до 13, 20% річних та простроченої відсоткової ставки з 25, 88% до 32, 11% річних.

Посилаючись на викладене, позивачка просила визнати вказані дії банка щодо підвищення процентної ставки незаконними, зобов'язати його здійснити відповідний перерахунок платежів за вказаним договором, виходячи з поточної процентної ставки у розмірі 10,08% та простроченої процентної ставки у розмірі 25,92% і розірвати кредитний договір №SUG4GK00000095 укладений з ОСОБА_1 від 18 червня 2007 року.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 02 жовтня 2018 року у задоволенні указаного позову відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення її позовних вимог.

Зазначала, зокрема, що процентна ставка визначена сторонами у договорі була підвищена банком усупереч вимогам закону та договору без відповідного повідомлення, що свідчить про незаконність дій банку та порушення прав позивачки.

Відзиву на апеляційну скаргу стороною відповідача не направлено.

В судове засідання позивач та її представники не прибули, але про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином завчасно.

Представник банку заперечив проти доводів скарги і просив відмовити. З приводу повідомлення позивача про збільшення відсоткової ставки пояснював, що таке повідомлення відбулось простим листом, але представити докази такого повідомлення не може, просив взяти до уваги, що позивач весь час сплачувала щомісячні суми з урахуванням підвищеного розміру відсоткової ставки.

Відповідно до п. 3 розділу ХIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VII «Про судоустрій і статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних суддів у відповідних апеляційних округах.

Колегія суддів уважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як установлено судом і убачається з матеріалів справи, 18 червня 2007 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір №SUG4GK00000095, за яким встановлена відсоткова ставка за його користування у розмірі 10,08 % та прострочену відсоткову ставку в розмірі 25,88 % (а. с. 5-7). Строк повернення кредиту 16.06.2027р.(п.7.1 договору)

Підпунктом 2.3.1 укладеного з позивачем договору обумовлено, що банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом у випадку: - при зміні кон'юктури ринку грошового ресурсу в Україні, а саме: зміна курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом дол. США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або середньозваженої ставки по кредитах банків у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.

26 жовтня 2008 року АТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку підвищив поточну відсоткову ставку по вищевказаному договору до 13,20 %, а прострочену відсоткову ставку до 32,11 % (а. с. 8-11).

Отже, в судовому засідання встановлено і це доводиться матеріалами справи, що узгоджені умови, викладені у п. 2.3.1. кредитного договору не були дотримані банком, внаслідок чого з 26.10.2008р. в односторонньому порядку банк почав нараховувати проценти за користування кредитом у збільшеному розмірі, а саме поточну відсоткову ставку - 13,20 %, а прострочену - 32,11 %, внаслідок чого відбулось необґрунтоване збільшення кредитного заборгованості позивача перед банком.

Заперечення представника банку проте, що сплачуючи щомісячні суми в рахунок погашення боргу за узгодженим графіком, позивач тим самим, погодився з підвищення процентної ставки не заслуговує уваги, оскільки це суперечить нормам ч.1 ст. 13, статей 627, 629 ЦК України та ч.4 п.4 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» станом на 26.10.2008 р., щодо здійснення цивільних прав особи у межах наданих їй договором, обов'язковості виконання сторонами та повідомлення кредитодавцем за споживчим кредитом про зміну відсоткової ставки письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни, через що без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Проте, банком не надано доказів про виконання ним умов п.2.3.1 кредитного договору, укладеного з позивачем, і тому зміна процентної ставки, а саме поточної ставки до 13,20 % і простроченої відсоткової ставки до 32,11 % є недійсною, у зв'язку з чим вимоги про визнання незаконними дії банку про підвищення процентної ставки є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

30 липня 2012 року АТ КБ «ПриватБанка» уклав з ОСОБА_1 додаткову угоду до кредитного договору № SUG4GK00000095 від 18 червня 2007 року, згідно з якою суму заборгованості, що виникла в період з дати надання позичальнику кредиту до дати підписання цієї додаткової угоди зменшили на 1153 долари 79 центів США, а саме: відсотки у розмірі 768 доларів 86 центів США, комісію у розмірі 320 доларів США, пеню у розмірі 64 долари 93 центи США.

У п. 1.4 цієї угоди сторони погодили сплату процентів за користування кредитом в розмірі 0,12 % річних та графік погашення заборгованості, який є невід'ємною частиною додаткової угоди (а. с. 84-88).

В судовому засіданні представник банку підтвердив, що при підписанні цієї додаткової угоди сторонами були досягнуті домовленості з приводу зменшення розміру кредитної заборгованості позивача перед банком, яка була нарахована виходячи з розміру процентів за користування кредитом у збільшеному розмірі.

Відповідно до статті 628 цього Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина) (ч. 1 ст. 212 ЦК).

Частиною 2 ст. 632 ЦК зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і умовах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та пункту 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2005 № 168, у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках.

У пункті 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що при вирішенні спорів щодо правомірності підвищення процентної ставки згідно зі статтею 1056-1 ЦК у зв'язку з прийняттям Закону України від 12 грудня 2008 року № 661-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку", яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною, суди мають виходити з того, що цей закон набрав чинності з 10 січня 2009 року.

Виходячи із закріпленого Конституцією України принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58), всі рішення банку в будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку є неправомірними лише з 10 січня 2009 року (Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

При вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК. Наприклад, не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить статті 1056-1 ЦК зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику (неукладення договору страхування, припинення договору застави/іпотеки тощо), якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір.

При підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

У даному ж випадку, банк, маючи право на зміну односторонньо процентної ставки за укладеним між сторонами кредитним договором, усупереч обумовленої у договорі процедури, її зміни не повідомив позивачку про це, що свідчить про незаконність дії банку відносно підвищення процентної ставки.

В рішенні Конституційного суду України від 10.11.2011 року у справі N 15-рп/2011 приведено, що положення частин четвертої - одинадцятої статті 11 Закону передбачають такі права споживача, які за своїм змістом можливо реалізувати лише під час виконання договору споживчого кредиту. Зокрема, це право споживача не бути примушеним під час виконання кредитного договору сплачувати платежі, встановлені на незаконних засадах. За частиною першою статті 11 Закону між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Разом з тим споживачу, як правило, об'єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму. Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції невірно надав оцінку укладеній сторонами додаткової угоди, визнав дії позичальника з приводу її підписання, як згоду позивача на збільшення процентної ставки за користування кредитом, притому, що фактично ця додаткова угода доводить про зміну з моменту її підписання умов кредитного договору, строк дії якого закінчується 16.06.2027р.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вбачає підстави для задоволення вимоги щодо зобов'язання здійснення банком перерахунку платежів, проведених позивачем починаючи з 26.10.2008р. виходячи з рівня процентних ставок, визначених договором на час його укладення, а саме, розміру поточної процентної ставки на рівні 10,08 % річних і простроченої - 25,92 % річних.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів відповідно до ст. 376 ЦПК України через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, скасовує рішення в частині відмови у задоволенні вказаних вимог.

Щодо вимог про розірвання кредитного договору через недосягнення згоди по суттєвій вимозі, а саме розмірів поточної та простроченої процентних ставок за користування кредитом, апеляційний суд визнає їх необґрунтованими, оскільки при укладені кредитного договору та додаткової угоди сторонами ці умови були узгоджені, а незаконне їх збільшення банком з 26.10.2008 року є недійсною в силу ч.4 п.4 с. 11 Закону України "Про захист прав споживачів". У задоволені цієї вимоги слід відмовити.

Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 02 жовтня 2018 року скасувати і ухвалити нове.

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про збільшення в односторонньому порядку, починаючи з 26 жовтня 2008 року, поточної процентної ставки до 13,20 % річних та простроченої відсоткової ставки до 32,11 % річних за кредитним договором від 18.06.2007 року №№SUG4GK00000095.

Зобов'язати Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» провести перерахунок платежів за даним договором виходячи з розміру поточної процентної ставки 10,08 % річних та простроченої процентної ставки 25,92 % річних, починаючи з 26 жовтня 2008 року.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 29 листопада 2018 року.

Головуючий -

Судді :