Рішення № 78208628, 04.10.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13220/16-ц

Провадження № 2/522/2203/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бойчука А.Ю.

за участю секретаря Іскрич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» до ОСОБА_1, треті особи: Головне управління національної поліції в Одеській області, ОСОБА_2, про застосування наслідків нікчемного правочину,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року ПАТ «Омега Банк» в особі представника звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, по якому просив:

-застосувати наслідки нікчемного правочину - Договору купівлі-продажу автомобіля від 27.03.2014 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «ОМЕГА БАНК» та ОСОБА_1, а саме зобов’язати ОСОБА_1 повернути Публічному акціонерному товариству «ОМЕГА БАНК» майно-автомобіль марки HYUNDAІ SONATA 2.0 SF, 2007 року випуску, колір чорний, номер кузова КМНЕТ41ВР7А374245 об’єм двигуна 1998 см3, а також скасувати реєстрацію автомобіля марки HYUNDAІ SONATA 2.0 SF, 2007 року випуску, колір чорний; номер кузова КМНЕТ41ВР7А374245 об’єм двигуна 1998 см3 за ОСОБА_1 та поновити її за Публічним акціонерним товариством «ОМЕГА БАНК», а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, шо існували на 27.03.2014 р. в розмірі 82939,25 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в період березень - квітень 2015 року відповідною комісією на виконання наказів Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ОМЕГА БАНК» від 03.03.2015р. та 30.03.2015р. за №28 та № 31/1 відповідно, «Про перевірку договорів в ПАТ «ОМЕГА БАНК» була проведена перевірка правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою ст.38 Закону. 07 квітня 2015 року за результатами перевірки було складено акт, згідно з яким було виявлено, що Договір купівлі-продажу автомобіля від 27.03.2014р., укладений між ПАТ «ОМЕГА БАНК» та ОСОБА_1 є нікчемним. Однією із підстав такого виявлення став факт укладення такого Нікчемного договору за цінами нижчими від звичайних, а також те, що відповідно до даних програмного комплексу Дон-Реєстру ринкова вартість на дату продажу (автоматизованого бюлетеня автотоварознавця) вартість автомобіля становить 82939,25 грн. без ПДВ. Згідно з пунктом 2.1. Нікчемного договору сторони домовились, що вартість автомобіля становить 36000,00 грн.(тридцять шість тисяч грн) 00 коп, в т.ч. ПДВ - 6000,00 грн (шість тисяч грн, 00 коп.). Під автомобілем в Нікчемному договорі розуміється, автомобіль марки HYUNDAI SONATA 2.0 SF, 2007 року випуску, колір чорний, номер кузова КМНЕТ41ВР7А374245 об’єм двигуна 1998 см3. При цьому, оцінка для визначення вартості автомобіля не проводилась, а визначалася в договірному порядку та є такою, що нижче від звичайної більш як на 20 відсотків. Відповідно до даних програмного комплексу Дон-Реєстру ринкова вартість на дату продажу (автоматизованого бюлетеню автотоварозназця) вартість автомобіля становила 82939,25 грн. без ПДВ. Відповідно до акту приймання-передачі автомобіля п 4.1. Договору, право власності перейшло від Позивача до Відповідача. Таким чином, на думку позивача, Договір купівлі-продажу автомобіля від 27.03.2014р., укладений між ПАТ «ОМЕГА БАНК» та ОСОБА_1, є нікчемним в силу закону і не створює жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. Натомість мають бути застосовані наслідки його нікчемності передбачені ч.5 ст. 38 Закону та ч.1 ст. 216 ЦК України.

Представник позивача надав суду заяву, згідно якої просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву, згідно якої просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги не визнав та просив суд у їх задоволенні відмовити в повному обсязі з підстав передбачених в письмовому відзиві до позову.

Треті особи в судове засідання не з’явилися про дату час та місце розгляду цивільної справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, а також докази, якими вони підтверджуються, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 02 березня 2015 року Правління Національного банку України своєю постановою №16 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «ОМЕГА БАНК» до категорії неплатоспроможних» відніс ПАТ «ОМЕГА БАНК» до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до ч.2 ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд) для вжиття ним заходів, передбачень Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно з ч. 1 та 5 ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі - Закон) Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Ч. 1 ст. 35 Закону встановлено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначення виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015р. №15. «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «ОМЕГА БАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015р. №52 «Про запровадження тимчасової адміністрації Публічному акціонерному товаристві «ОМЕГА БАНК», згідно з яким розпочато 03.03.2015 року процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «ОМЕГА БАНК» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на три місяці з 01 березня 2015 року по 02 червня 2015 року включно, а також призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «ОМЕГА БАНК» - ОСОБА_3.

У відповідності до ч. 2 ст. 38 Закону протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів, вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадженню тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів у тому числі договорів що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

У період березень-квітень 2015 року відповідною комісією на виконання наказів Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Омега Банк», була проведена перевірка правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

07 квітня 2015 року за результатами перевірки було складено Акт, згідно з яким було виявлено, що Договір купівлі-продажу автомобіля від 27.03.2014 року, укладений між ПАТ «Омега Банк» та ОСОБА_1 є нікчемним.

Однією із підстав такого виявлення став факт укладення такого Нікчемного договору за цінами нижчими від звичайних, а також те, що відповідно до даних програмного комплексу Дон-Реєстру ринкова вартість на дату продажу (автоматизованого бюлетеня автотоварознавця) вартість автомобіля становить 82939,25 грн.

На виконання вимог пункту 1, частини 4, ст.38 Закону, згідно норм якої уповноважена особа протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статі 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 06 липня 2015 р. № 437 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОМЕГА БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 06 липня 2015 р. № 127 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ОМЕГА БАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ОМЕГА БАНК» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ОМЕГА БАНК» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4 строком на 1 рік з 06 липня 2015 р. до 05 липня 2016 р. включно.

Таким чином, починаючи з 06 липня 2015 року захист інтересів ПАТ «ОМЕГА БАНК» здійснює уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «ОМЕГА БАНК» ОСОБА_4

15 липня 2016 року, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ОСОБА_5» ОСОБА_4 було направлено на адресу ОСОБА_1 Повідомлення за реєстровим № 678 про нікчемність правочину. А саме: Договору купівлі - продажу автомобіля від 27.03.2014 року, укладеного між ПАТ ОСОБА_5» та ОСОБА_1 на підставі пункту 3, частини 3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

У Повідомленні про нікчемність правочину, тобто, Договору купівлі - продажу автомобіля від 27.03.2014 року, укладеного між ПАТ «ОМЕГА БАНК» та ОСОБА_1 зазначена підстава нікчемності цього договору - частина третя статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Проте, Позивач не надав до суду жодних належних доказів, що підтверджували б отримання Відповідачем повідомлення про нікчемність Договору купівлі - продажу автомобіля.

У своїй позовній заяві, Позивач посилається на пункт 4.1. Договору купівлі - продажу автомобіля, як на підтвердження факту переходу права власності від Позивача, тобто Банку до Відповідача, а саме, ОСОБА_1. Банк вважає, що відповідно до Акту приймання-передачі автомобіля, право власності перейшло від Позивача до Відповідача. Відповідно до умов пункту 4.1. Договору купівлі-продажу автомобіля, від 27 березня 2014 року, вбачається, що право власності на автомобіль переходить від Продавця, тобто Банку до Покупця, ОСОБА_1 в момент підписання сторонами Акта приймання-передачі автомобіля. Пункт 3.3. вказаного Договору, встановлює положення про те, що Акт приймання-передачі автомобіля оформляється двостороннім актом приймання- передачі.

Разом з тим, на виконання ухвали суду про витребування доказів, Регіональним сервісним центром в Одеській області МВС України, у своєму листі від 30.12.2016 року зазначено, що згідно бази даних АІС «Автомобіль» в Одеській області та НАІС станом на 29.12.2016 року відомості щодо реєстрації транспортного засобу HYUNDAІ SONATA 2.0 SF, 2007 року випуску, колір чорний;-номер кузова КМНЕТ41ВР7А374245 за гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1, у територіальних сервісних центрах в Одеській області – відсутні. Разом з цим згідно бази даних АІС «Автомобіль» в Одеській області та НАІС станом на 29.12.2016 року, транспортний засіб HYUNDAІ SONATA 2.0 SF, 2007 року випуску, колір чорний;-номер кузова КМНЕТ41ВР7А374245, зареєстрований за гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно з пунктом 2.1. Договору купівлі-продажу, сторони домовились, що вартість автомобіля становить 36000,00 грн.(тридцять шість тисяч грн) 00 коп, в т.ч. ПДВ - 6000,00 грн (шість тисяч грн, 00 коп.)

Банк у своєму позові зазначає, що однією із підстав виявлення нікчемності правочину став факт укладення такого договору за цінами нижчими від звичайних у розмірі 36000,00 гривень, а також те, що відповідно до даних програмного комплексу Дон-Реєстру ринкова вартість на дату продажу (автоматизованого бюлетеня автотоварознавця) вартість автомобіля становить 82939,25 грн.

Проте, суд критично відноситься до посилань позивача на дані програмного комплексу Дон-Реєстру для визначення ринкової вартості спірного автомобіля на дату продажу, оскільки дана інформація не є висновком про ринкову вартість транспортного засобу, адже визначена в середньому для автомобіля певної марки та моделі, року випуску, та не враховує індивідуальні особливості транспортного засобу, такі як: пробіг, фізичний стан, наявність додаткового встановленого обладнання, тощо. Крім того, оцінювачем не проводився візуальний огляд автомобіля.

З наданої відповідачем копії висновку експерта встановлено, що ТОВ «Незалежна експертна компанія «Правий берег» на замовлення ПАТ «ОМЕГА БАНК» був складений Висновок з експертної оцінки автомобіля - «HYUNDAІ SONATA 2.0 SF», 2007 року випуску, номер кузова КМНЕТ41ВР7А374245. Згідно даного висновку вартість автомобіля складає – 36 000,00 грн.

У відповідності зі статтею 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.ст. 13, 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, та шостою статті цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» однією з підстав нікчемності правочинів є випадок, коли банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком) або зобов'язаний здійснити та дії в майбутньому відповідно до умов.

По даній справі сторона позивача не надала до суду жодного доказу на підтвердження своїх позовних вимог. Інформація щодо ринкової вартості спірного автомобіля надана з автоматизованого бюлетня автотоварознавця Дон-Реєстр, визначена в середньому для автомобіля певної марки та моделі, року випуску, та не враховує індивідуальні особливості транспортного засобу, такі як: пробіг, фізичний стан, наявність додаткового встановленого обладнання, а тому не є належним та допустимим доказом, оскільки він не є висновком. Крім того, оцінювачем не проводився візуальний огляд автомобіля. Тобто, вказана позивачем вартість спірного автомобіля, є припущенням.

При цьому, наявність лише Акту комісії від 07 квітня 2015 року не є належним доказом на підтвердження нікчемності договору купівлі-продажу від 27 березня 2014 року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Викладене вище дає підстави суду для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 14, 16, 202, 203, 215, 216, 524, 626, 627, 628, 629, 632 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» до ОСОБА_1, треті особи: Головне управління національної поліції в Одеській області, ОСОБА_2, про застосування наслідків нікчемного правочину – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду буде складений протягом десяти днів.

Суддя: А. Ю. Бойчук