Ухвала суду № 78208370, 29.11.2018, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/5252/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт Овідіополь заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесоблпостачзбут» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесоблпостачзбут» до Споживчого товариства «Еко-Дом», ОСОБА_1, ОСОБА_2, Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності, договору оренди земельної ділянки та рішень,-

ВСТАНОВИВ :

13 листопада 2018 року, представник ТОВ «Одесоблпостачзбут», звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області із вищевказаною позовною заявою, в якій просив суд визнати протиправним та скасувати рішення сесії Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 29.12.2011 року № 325-V «Про надання споживчому товариству «Еко- Дом» в короткострокову оренду земельної ділянки загальною площею 1,3823 га, для обслуговування будівель та споруд виробничо – складської бази за адресою: смт. Авангард, вул. Базова, 12б, визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 09.11.2012 року № 438 «Про видачу та реєстрацію свідоцтва про право власності на нерухоме майно СТ «Еко-Дом», визнати протиправним та скасувати рішення сесії Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 29.11.2012 року № 596-V «Про надання дозволу СТ «Еко – Дом» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 років, для будівництва та обслуговування виробничих та невиробничих будівель та споруд (складської бази), визнати протиправним та скасувати рішення Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 05.04.2013 року № 674-V «Про внесення змін до рішення Авангардівської селищної ради № 596-V від 29.11.2012 року «Про надання дозволу СТ «Еко – Дом» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 5 років, для будівництва та обслуговування виробничих та невиробничих будівель та споруд (складської бази)», визнати протиправним та скасувати рішення Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 30.04.2015 року № 1303-V «Про надання СТ «Еко – Дом» в оренду земельної ділянки загальною площею 0,5000 га для будівництва та обслуговування виробничих та невиробничих будівель та споруд (складської бази», визнати недійсним свідоцтва про право власності СТ «Еко – Дом» на виробничі та невиробничі будівлі за адресою: смт. Авангард, вул. Базова, 12б/1 видане Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області від 20.11.2012 року, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий № 5123755200:02:002:0207, що розташована за адресою: смт. Авангард, вул. Базова, 12б/1, укладений 05.05.2015 року між Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області, та СТ «Еко – Дом», стягнути з відповідачів судові витрати.

Разом з тим представником позивача, було подано заяву про забезпечення позову, в якому він просив заборонити будь – яким реєстраційним органам та установам здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження та вчиненні інших реєстраційних дій щодо: виробничих і не виробничих будівель, об’єкти житлової нерухомості загальною площею 6493,4 кв.м., що складаються з: склад «Б», загальною площею 2353,8 кв.м., склад «В», загальною площею 4066,8 кв.м., склад «Е», загальною площею 72,8 кв.м., вимощення І, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 12б/1, земельної ділянки загальною площею 0,5 га, що розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 12б/1.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до

незворотних наслідків.

Відповідно до п. 5 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді справ, предметом яких є оскаржене рішення загальних зборів господарського товариства, судам необхідно враховувати, що заборона проводити такі збори порушує право на участь у них та управлінні товариством тих його учасників, котрі не оскаржили це рішення, і суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб. Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов'язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств (наприклад, забороняти скликати загальні збори товариства, складати список акціонерів, що мають право на участь у них, надавати реєстр акціонерів та приміщення для проведення зборів, підбивати підсумки голосування з питань порядку денного тощо).

Відповідно до п. 6 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Принцип рівності сторін – один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду – передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (див. рішення ЄСПЛ, серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, ОСОБА_3 A № 208-B, п. 33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, ОСОБА_3 A № 245-C, п. 26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).

Судом встановлено, що ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 16.07.2018 року під головуванням судді Кириченко П.Л., було забезпечено позов по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесоблпостачзбут» - ОСОБА_4 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесоблпостачзбут» до Споживчого Товариства «Еко-Дом», ОСОБА_1, ОСОБА_5, треті особи на стороні відповідачів, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3, ОСОБА_6, Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання правочинів недійсним, та заборонено будь-яким реєстраційним органам та установам здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження та вчинення інших реєстраційних дій щодо:- виробничих і невиробничих будівель, об’єкти житлової нерухомості загальною площею 6493,4 км.м, що складаються з:склад «Б», загальною площею 2353,8 кв.м.; склад «В» загальною площею 4066,8 кв.м.; склад «Е», загальною площею 72,8 кв.м.; вимощення І, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Авангард, вул. Базова, 12б/1, які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2;- земельної ділянки загальною площею 0,5 га, що знаходиться за адресою:Одеська область, Овідіопольський район, смт.Авангард, вул. Базова, 12б/1, кадастровий номер: 5123755200:02:002:0207, що належить Авангардівській сільській раді Овідіопольського району Одеської області, та накладено арешт на вказане майно.

Враховуючи, що представником позивачки не надано суду жодного належного та допустимого доказу які би підтверджували, що відповідачі мають намір відчужити спірне нерухоме майно на користь третіх осіб, а також того факту, що на вказане майно вже було накладено арешт за заборону проводити реєстраційні дії, крім того забезпечення позову в даному випадку порушить принцип рівності сторін, та поставить відповідачів в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з позивачами, а також порушить їх законні права, у зв’язку з чим суд вважає, що заява представниці позивачки про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного суду України

№ 9 від 22.12.2006 р., -

УХВАЛИВ :

В задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесоблпостачзбут» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесоблпостачзбут» до Споживчого товариства «Еко-Дом», ОСОБА_1, ОСОБА_2, Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності, договору оренди земельної ділянки та рішень – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі в 15-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Д.М. Гандзій