Вирок № 78207611, 28.11.2018, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. 25 Серпня, 192, м. Болград, Одеська область, 68702, тел. /факс: (04846) 4-31-21,

e-mail: inbox@bg.od.court.gov.ua, web:https://bg.od.court.gov.ua, код ЄДРПОУ: 02897690

28.11.2018

Справа №497/1568/18

Провадження №1-кп/497/137/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2018 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання - Бекметова Х.В.,

за участю: прокурора Булгара В.П.,

обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Болград кримінальне провадження №12018160270000443 від 26.08.2018 року з обвинувальним актом відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Болград Одеської області, громадянина України, зі слів - з середньою освітою, офіційно непрацевлаштований, одружений, має неповнолітню дитину, проживає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 не судимий,

- який обвинувачується за ст.ст.15ч.3,185ч.2 КК України,

та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с.Калчева, Болградський район, Одеська область, громадянина України, зі слів - з середньою освітою, непрацевлаштований, проживає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, не судимий,

- який обвинувачується за ст.ст.15ч.3,185ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25.08.2018 року приблизно о 19:00 ОСОБА_1 та ОСОБА_2, прибувши на кукурудзяне поле №4, що розташоване на східний околиці м.Болград Одеської області та яке належить Державному підприємству "Дослідне Господарство імені О.В. Суворова", з корисливих мотивів скоїли замах на злочин, передбачений ст.185ч.2 КК України, за кваліфікуючими ознаками: скоєння з прямим умислом діянь, безпосередньо спрямованих на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, проте їх намір до кінця не було доведено, з причин, які не залежали від їхньої волі, хоча вони виконали майже усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця.

Так, 25.08.2018 року приблизно о 19:00, мешканці м.Болград ОСОБА_2 та ОСОБА_1, реалізуючи свій намір на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, вступивши у злочину змову між собою, взявши з собою три поліпропіленових мішки, що належали ОСОБА_1, прибули на двох власних велосипедах до неогородженого і постійно не охоронюваного кукурудзяного поля №4, що належить Державному підприємству "Дослідне Господарство імені О.В. Суворова", яке розташоване на східний околиці м.Болград Одеської області, - з метою викрадення кукурудзи для голубів, та біля 20-ї години, коли почало темнішати, переконавшись що їхні дії ніхто не бачить, зайшли на ділянку східно-південного кута вказаного кукурудзяного поля, руками зривали кукурудзяні початки з кущів зеленої кукурудзи сорту НК "Термо", що перебували у стадії їх воскової зрілості, та заповнили таким чином протягом однієї години зазначені мішки вказаними зірваними ними кукурудзяним початками в кількості 447 штук загальною вагою 114 кілограмів, вага зерна кукурудзи з яких, згідно довідки №191 від 27.08.2018 року, виданої ДН "ДГ ім.О.В.Суворова" дорівнювала до 79,8 кілограмів вартістю 5,50 гривні за 1 кілограм, та становить усього, загалом, 438,90 гривень.

Потім вказану викрадену кукурудзу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винесли з території поля у двох мішках і оставили їх в захисній лісосмузі неподалік від поля. Після чого, виносячи з поля третій мішок, були застигнуті охоронцем ДП "ДГ ім.О.В.Суворова", тобто, вчинили усі дії (з урахуванням обставин), направлені на заволодіння та розпорядження чужим майном, - які вони могли і мали намір виконати, але не змогли довести його до кінця з причин, що не залежали від їх волі.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав в повному обсязі, підтвердивши суду обставини, викладені в обвинувальному акті, пояснивши, що він свідомо вирішив заволодіти чужим майном - кукурудзою, оскільки для душі розводив голубів, бо любить цією справою займатися, але не було їх чим покормити, запропонував ОСОБА_2 - своєму знайомому у серпні цього року піти на поле, що неподалік від околиці м.Болград, звідки таємно нарвати та привезти на велосипедах початки з кукурудзою у мішках, вони майже досягли запланованого, але їх знайшли охоронці поля та викликали працівників поліції, він щиро кається у скоєному, вперше намагався вчинити злочин, має намір виправитися і більше не скоювати ніколи злочинів, та й голубів розводити більше не буде, оскільки це дорого.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні надав аналогічні пояснення і також визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину в повному обсязі, підтвердивши суду обставини, викладені в обвинувальному акті, та які повністю узгоджуються з поясненнями обвинуваченого ОСОБА_1, пояснивши, що він цілком добровільно пристав на пропозицію ОСОБА_1 заволодіти чужим майном - кукурудзою, для того, щоб кормити голубів, проте не встигли винести усі три мішки з кукурудзою з поля - лише два, і їх було затримано охоронцями під час, коли вони виносили третій мішок з початками; усвідомив, що намагався зробити, щиро розкаюється в цьому, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має намір виправитися і більше не скоювати ніколи злочинів.

Представник потерпілого - ОСОБА_3, - надав суду пояснення, аналогічні поясненням обвинувачених та тим, що викладені в обвинувальному акті і пояснив, що він працює начальником дільниці виноградарем у державному підприємстві ім.Суворова, йому ввечері на мобільний телефон зателефонував директор підприємства та повідомив, що охоронці затримали злочинців, які викрали з поля підприємства кукурудзу та попросив під'їхати і бути присутнім. Він наступного дня був присутнім при зважуванні викраденої кукурудзи, яку підприємство вирощує з різною метою, у тому числі для годування тварин, тому, оскільки ці викрадені початки кукурудзи були підприємству повернуті, згодовані тваринам, матеріальні збитки підприємству в результаті вищезазначеного не були завдані. Претензій майнового характеру до підсудних в потерпілого не має, але щодо виду покарання - підтримує думку прокурора, залишає на розсуд суду, оскільки такий випадок викрадення не поодинокий і особа, що винна у скоєному, має понести покарання відповідно до Закону.

Прокурор, підтримавши обвинувачення у судовому засіданні, вважав, що вина обвинувачених у скоєнні замаху на вчинення злочину - на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, - доведена в ході судового засідання в повному обсязі, оскільки обвинувачені лише з причин, що не залежали від їхньої волі не виконали усіх дій, які вважали необхідними вчинити для доведення злочинного наміру до кінця; дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кваліфіковані правильно за ст.ст.15ч.3,185ч.2 КК України, та надав суду письмові докази, зібрані в ході досудового розслідування: витяг з ЄРДР про внесення відомостей за даним фактом за №12018160270000443 від 26.08.2018р.; постанову про призначення групи прокурорів; заяву представника потерпілого; матеріали щодо правових підстав представника потерпілого для участі у кримінальному провадженні, витяг з державного реєстру, довідку щодо вартості майна, на викрадення якого підсудними було скоєно замах; протокол про прийняття заяви щодо скоєння злочину; постанови про визнання потерпілим та представником потерпілого; протоколи огляду місця події та предметів, протокол повідомлення про підозру, протокол огляду місця події з фототаблицею, а також - характеризуючі матеріали щодо підсудних, та інші докази, що були досліджені в ході судового засідання.

Суд, з'ясувавши думку учасників судового засідання, долучив до матеріалів судової справи докази, зібрані в ході досудового розслідування кримінального провадження, надані прокурором та досліджені в ході розгляду справи у судовому засіданні. Ніким з учасників судового розгляду докази не оспорювалися та не заявлялося клопотань про визнання доказів недопустимими і неналежними.

Оцінивши у сукупності наведені вище докази та пояснення, суд дійшов висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні ними передбаченого ст.15ч.3,ст.185ч.2 злочину - замаху на злочин - скоєний з прямим умислом діянь, безпосередньо спрямованих на вчинення злочину, передбаченого ст.185ч.2 КК України (таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб), що не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі обвинувачених.

При визначенні виду й міри покарання обвинуваченим, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також:

- особу ОСОБА_1, який характеризується позитивно за місцем проживання, не перебуває на «Д» обліку у лікарів нарколога і психіатра, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце поживання в Україні, сім'ю, періодично працює, має свій дохід, неповнолітню дитину, стверджує, що щиро розкаюється у скоєному;

- та особу ОСОБА_2 , який характеризується позитивно за місцем проживання, не перебуває на «Д» обліку у лікарів нарколога і психіатра, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце поживання в Україні, сім'ю, періодично працює, має свій дохід, стверджує, що щиро розкаюється у скоєному.

Крім того, суд визнає за обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, - щире каяття у вчиненні злочину та активне сприяння у встановленні обставин злочину. Обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, - судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді Болградського районного відділу з питань пробації від 07.11.2018 року, обвинувачений ОСОБА_2 оцінюється як правопорушник з середнім рівнем ймовірності вчинення повторних кримінальних злочинів та з середнім рівнем ризику небезпеки для суспільства, характеризується позитивно, не вживає алкогольні напої, має постійне місце проживання, сім'ю, щодо наслідків вчиненого кримінального правопорушення - вину визнає, щиро шкодує про вчинене, планує в такі ситуації більше не потрапляти, з особами антисоціальної поведінки не спілкується, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Згідно досудової доповіді Болградського районного відділу з питань пробації від 07.11.2018 року, обвинувачений ОСОБА_1 оцінюється як правопорушник з середнім рівнем ймовірності вчинення повторних кримінальних злочинів та з середнім рівнем ризику небезпеки для суспільства, характеризується позитивно, не вживає алкогольні напої, має постійне місце проживання, сім'ю, неповнолітню дитину на утриманні, щодо наслідків вчиненого кримінального правопорушення - вину визнає, щиро шкодує про вчинене, планує в такі ситуації більше не потрапляти, з особами антисоціальної поведінки не спілкується, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

З урахуванням усіх встановлених в ході судового розгляду провадження обставин, майнового стану кожного обвинуваченого, відсутності тяжких наслідків від скоєного, суд дійшов висновку, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . підлягають притягненню до кримінальної відповідальності у виді покарання, що запропоноване прокурором - обмеження волі, що є достатнім для їх виправлення та попередження скоєння інших правопорушень, враховуючи також те, що вони вперше притягуються до відповідальності за скоєння кримінального правопорушення. Більш суворе чи м'яке покарання не відповідатиме тяжкості скоєного та особам обвинувачених. Крім того, враховуючи наявність вищевказаних пом'якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих, висновок органу пробації та думку прокурора про те, що виправлення обвинувачених можливе без ізоляції від суспільства, суд дійшов висновку, що обвинувачені підлягають звільненню від відбування призначеного покарання з випробуванням та покладенням на них певних обов'язків.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинувачених під час досудового розслідування не обирався, підстави для його обрання судом також відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.100,349,373ч.2,374,376,395 КПК України, ст.ст.15ч.3,185ч.2,ч.ч.1,2 КК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.15ч.3, 185ч.2 КК України, і на підставі санкції статті 185ч.2 КК України призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, - з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) роки.

Відповідно до ч.1п.1,2 та ч.2п.2 ст.76 КК України, - зобов'язати ОСОБА_1 протягом випробувального строку:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Покласти, згідно з вимогами ст.76 КК України, на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого, - обов'язок: здійснювати нагляд за засудженим ОСОБА_1, - що звільнений від відбування покарання з випробуванням, - починаючи з дня набрання даним вироком законної сили і протягом 1 (одного) року з моменту ухвалення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.15ч.3, 185ч.2 КК України, і на підставі санкції статті 185ч.2 КК України, призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, - з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ч.1п.1,2 та ч.2п.2 ст.76 КК України, - зобов'язати ОСОБА_2 протягом випробувального строку:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Покласти, згідно з вимогами ст.76 КК України, на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого, - обов'язок: здійснювати нагляд за засудженим ОСОБА_2, - що звільнений від відбування покарання з випробуванням, - починаючи з дня набрання даним вироком законної сили і протягом 1 (одного) року з моменту ухвалення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирати.

Речові докази - три мішки, що були передані на зберігання обвинуваченому ОСОБА_5 на зберігання - вважати повернутими йому після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення та набирає законної сили по закінченню цього строку в разі, якщо він не оскаржений.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя А.В. Кравцова