Ухвала суду № 78206674, 29.11.2018, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4414/18

УХВАЛА

"29" листопада 2018 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі судді Ротар М.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 473/4414/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 09.10.2018 року та переведення прав та обов’язків покупця

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 в якому на підставі ст.ст. 203, 215, 777 Цивільного кодексу України просив визнати частково недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 09.10.2018 р. та перевести на нього права та обов’язки покупця по договору купівлі-продажу 1/2 частки нежитлового приміщення, що знаходиться по вул. Одеській 27/1 у м. Вознесенгську Миколаївської області, укладений 09 жовтня 2018 року між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Ухвалою суду від 14.11.2018 року позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження по справі.

28.11.2018 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно нежитлове приміщення по вул. Одеській, 27/1 у м. Вознесенськ, Миколаївської області.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 придбавши нежитлове приміщення 09.10.2018 року уклала договір позики та договір іпотеки з ОСОБА_4. Строк виконання основного зобов’язання настає 09.12.2018 року. У разі не виконання основного зобов’язання до іпотекодержателя ОСОБА_4 повинно перейти право власності на предмет іпотеки, що є реальною загрозою невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду за поданим ним позовом.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, матеріали справи, прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна 09.10.2018 р. ОСОБА_2 придбала нежитлове приміщення по вул. Одеській, 27/1 у м. Вознесенськ, Миколаївської області. 09.10.2018 р. ОСОБА_2 уклала договір іпотеки предметом іпотеки є спірне нежитлове приміщення; іпотекодержателем за вказаним договором є ОСОБА_4; строк виконання основного зобов’язання настає 09.12.2018 року.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити, оскільки, є підстави вважати, що нежитлове приміщенняпо вул. Одеській, 27/1 у м. Вознесенськ, Миколаївської області може бути відчужене до винесення рішення по справі, від так можуть істотно ускладнитись поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149-152 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 473/4414/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 09.10.2018 р. та переведення прав та обов’язків покупця - задовольнити.

Накласти арешт на нежитлове приміщення по вул. Одеській, 27/1 у м. Вознесенськ, Миколаївської області до розгляду справи по суті та вступу в законну силу рішення суду.

Виконання ухвали доручити Вознесенському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, місцезнаходження: м. Вознесенськ, вул. Пушкінська, 15.

Копію ухвали направити сторонам по справі для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня отримання її копії. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя: М.М. Ротар