Ухвала суду № 78203821, 29.11.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/11871/17

1кс/755/6647/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" листопада 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді Курило А.В.,

секретаря Потій М.В.,

розглянувши клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва Сороки М.В. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000002035 від 04.08.2016 року, про арешт майна,

в с т а н о в и в:

Слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва звернувся до суду із клопотанням, у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000002035 від 04.08.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК України, про арешт майна.

З тексту клопотання вбачається, що встановлені обставини щодо запровадження групою осіб з числа громадян України міжнародного протиправного фінансового механізму, направленого на заволодіння коштами громадян України та іноземців шляхом обману та зловживання довірою в особливо великих розмірах, їх подальше незаконне привласнення, з послідуючою легалізацією шляхом виведення за межі України через системи електронних платежів, інвестування в підконтрольний легальний бізнес, а також придбання об'єктів нерухомості, автотранспорту.

Також зазначено, що вказана «фінансова піраміда» функціонує за сприяння невстановлених співробітників органів Національної поліції України та Державної фіскальної служби України, які усвідомлюючи протиправний задум вищевказаних осіб здійснюють за грошову винагороду їх «прикриття», не вживають заходів реагування.

За попередніми даними, станом на сьогоднішній день учасниками групи привласнено та легалізовано понад 20 млн.грн.

Крім того, зазначено, що організаторами фінансової піраміди у протиправній діяльності використовуються можливості АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, ІПН 143605704021, МФО 305299). У слідства є достатні підстави вважати, що грошові кошти, які розміщені на рахунках в АТ КБ «Приватбанк», є предметом та доказом розслідуваного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212 КК України, тобто здобуті злочинним шляхом.

Слідчий у судове засідання не з'явився, клопотав про задоволення клопотання у його відсутність.

Відповідно до ст.172 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку, про необхідність розгляду клопотання без повідомлення власників майна, оскільки є необхідність забезпечення арешту майна, так як існують ризики відчуження майна до прийняття судом рішення.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При цьому, ч.10 ст.170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів

Речовими доказами згідно ч.1 ст.98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання слідчого про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення та про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч.2 ст.170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва Сороки М.В. - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме: на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, ІПН 143605704021, МФО 305299), а саме на рахунках:

-ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1;

-ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2;

-ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_3;

-ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_4;

-ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_5, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя