Постанова № 78203297, 29.11.2018, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636 / 3153 / 18

2-а / 636 / 64 / 2018

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2018 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Ковригіна О.С.

при секретарі - Фатєєвої С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора взводу №1 роти № 6 батальйону № 3 УПП у Харківській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_2, третя особа: управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу незаконною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з адміністративною позовною заявою, в якій просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 (п’ятсот десять) грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР№ 342637 від 24.07.2018 року. Справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі закрити. Стягнути з інспектора взводу №1 роти № 6 батальйону № 3 УПП у Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань на його користь понесені витрати на правничу (правову) допомогу.

В обґрунтування своїх вимог Позивач зазначив, що 24.07.2018 року о 14 год. 20 хв. інспектором взводу №1 роти №6 батальйону № 3 УПП у Харківській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_2 було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 342637 згідно якої Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 (п’ятсот десять) грн. 00 коп.

Позивач вважає, що при розгляді вказаної справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях Позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

У винесеній постанові інспектором не зазначено суті і обставин правопорушення, доказів на підтвердження викладених у постанові обставин, пункту ПДР, які позивачем порушені.

Постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена поліцейським незаконно, з грубим порушенням норм законодавства, відомчих актів МВС України, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, необґрунтовано, упереджено, за неіснуюче правопорушення, якого Позивач не скоював.

Представник Позивача ОСОБА_3, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач - інспектор взводу №1 роти № 6 батальйону № 3 УПП у Харківській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, будь-яких заяв чи заперечень суду не надав.

Представник третьої особи – Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, будь-яких заяв чи заперечень суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб’єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

24.07.2018 року о 14 год. 20 хв. інспектором взводу №1 роти №6 батальйону № 3 УПП у Харківській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_2 було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 342637 згідно якої Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 (п’ятсот десять) грн. 00 коп.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 251 КУпАП обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз’яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями283та284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, в ній не зазначено суті і обставин правопорушення, доказів на підтвердження викладених у постанові обставин, пункту ПДР, які позивачем порушені.

Так, відповідно до постанови серії ВР № 342637 від 24.07.2018 року інспектор зазначає, що водій керував ТЗ з цистерною неочищеною після перевезення Дизельного палива, чим порушив п.п. 22.5 ПДР та наказ МВС №822 від 2004 року Про затвердження Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів п. 4.5.8.

Згідно п.п 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Враховуючи зміст постанови та аналізуючи п.п 22.5 ПДР незрозуміло, чому інспектор поліції вказав, що Позивачем було порушено вказаний пункт оскільки у п.22.5 ПДР міститься лише вимоги щодо габаритності транспортних засобі та взагалі в даному пункті відсутня будь-яка інформація про правила перевезення вантажів в цистернах.

Таким чином аналізуючи зміст оскаржуваної постанови суд приходить до висновку, що інспектор не вірно зазначив пункту ПДР за який притягнув Позивача до відповідальності.

До того ж інспектором також було допущено помилку при складанні постанови та зазначено «водій керував ТЗ з цистерною неочищеною після перевезення Дизельного палива» однак на момент складання постанови цистерна була повною, що підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №240707 від 24.07.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 132-1 КУпАП особа притягується до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Тобто для притягнення Позивач до адміністративної відповідальності за вищевказаною статтею КУпАП інспектору необхідно було виявити та підтвердити доказами наявність у діях Позивача порушення правил перевезення небезпечних вантажів.

Відповідно до п. 4.5.8 «Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів» на який посилається інспектор поліції у оскаржуваній постанові, не допускаються залишки небезпечних вантажів на зовнішній поверхні завантажених та порожніх цистерн.

Враховуючи вищевикладену обставину та беручи до уваги, що матеріали справи не містять будь-яких належних да допустимих доказів які б підтверджували факт наявності на момент складання постанови забруднення від пального на цистерні, таким чином суд приходить до висновку про відсутність в діях Позивача складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.

Уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 280 КУпАП зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи (п. 7 Інструкції).

Тобто, відповідачем фактично не було зафіксовано порушення позивачем правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, яке б беззаперечно доводило вину Позивача.

Будь-яких доказів вини Позивача з боку Відповідача суду не надано. У відповідності до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Таким чином, твердження поліцейського про порушення Позивачем вимог Правил перевезення небезпечних вантажів, є лише його суб'єктивною думкою та припущенням, яке не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.10 Інструкції у графі «постановив» - уповноважена посадова особа органу поліції з урахуванням та зазначенням обставин, що пом'якшують (стаття 34 КУпАП) чи обтяжують (стаття 35 КУпАП) відповідальність за адміністративне правопорушення, зазначає прийняте у справі рішення.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 245 KУпAП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин тa умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Вказане вище свідчить про те, що поліцейський розглянув справу та притягнув Позивача до відповідальності за відсутністю доказів вчинення останнім правопорушення.

Враховуючи викладене, в суду є всі підстави вважати, що постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена поліцейським незаконно, з грубим порушенням норм законодавства, відомчих актів МВС України, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, необґрунтовано, що призвело до незаконного притягнення Позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Конституцією України встановлено, що кожен має право на правову допомогу і кожен є вільним у виборі захисника своїх прав (ст.59).

Ч.1 ст. 16 КАС України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У ст. 134 КАС України зазначено, що для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Між Позивачем та адвокатом ОСОБА_3 було укладено договір про надання правової допомоги.

Витрати на правову допомогу при підготовці даної справи до судового розгляду та під час судового розгляду складають 3500 (три тисячі п’ятсот) гривень.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, визначених статтею 247 КУпАП.

Керуючись: ст. ст. 7, 287, 288, 289, п. 3 ст. 245, 247, 252, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 6-11, 17, 18 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора взводу №1 роти № 6 батальйону № 3 УПП у Харківській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_2, третя особа Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 342637 від 24.07.2018 року – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 (п’ятсот десять) грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР№ 342637 від 24.07.2018 року.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу (правову) допомогу розмірі 3500 (три тисяч п’ятсот) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до або через Чугуївський міський суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя –