Ухвала суду № 78202373, 29.11.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Номер провадження №1-кс/641/4046/2018 Справа №641/8005/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року Комінтернівський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого – слідчого судді Музиченко В.О.

при секретарі – Леонідовій Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання керівника органу досудового розслідування, що користується повноваженнями слідчого – начальника відділення СВ Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1, погодженого з прокурором відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_2, про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220540002122 від 20.09.2018 року за ч. 4 ст. 358 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Керівник органу досудового розслідування – начальник відділення СВ Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітан поліції ОСОБА_1, що користується повноваженнями слідчого, за погодженням з прокурором відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_2, звернулась до суду з 5 клопотаннями про арешт тимчасово вилученого майна під час обшуків 23.11.2018 року.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29.11.2018 року вказані п’ять клопотань керівника органу досудового розслідування, що користується повноваженнями слідчого – начальника відділення СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1, погодженого з прокурором відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_2, про арешт майна об’єднані в одне провадження за № 641/8005/18, н/п 1-кс/641/4046/18.

Обґрунтовуючи клопотання, начальник відділення СВ послався на те, що слідчим відділом Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220540002122 від 20.09.2018 року за ч. 4 ст. 358 КК України.

Під час досудового розслідування було встановлено, що до чергової частини Слобідського ВП ГУНП в Харківській області надійшли матеріали за фактом використання підроблених офіційних документів.

20.09.2018 року матеріали про кримінальне правопорушення були прийняті та зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12018220540002122 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

Під час досудового розслідування були встановлені ряд підприємств, посадові особи яких використовують для формування податкового кредиту документи підприємств з ознаками фіктивності.

Зокрема, ТОВ «СОЮЗ-ДЕЛЬТА» код ЄДРПОУ 32135408, що зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, для формування податкового кредиту використало підробленні фінансово – бухгалтерські та податкові документи з реквізитами ТОВ «КЕЙНФОРД» код ЄДРПОУ 41671744, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, яке має ознаки фіктивності.

Так, в ході розслідування була встановлена особа, яка значиться керівником ТОВ «КЕЙНФОРД» код ЄДРПОУ 41671744, однак фактично функції директора не виконує.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «КЕЙНФОРД» код ЄДРПОУ 41671744, зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Засновником та керівником підприємства з моменту реєстрації значиться ОСОБА_3.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що 2 місяці взагалі не працює, на життя заробляє випадковим заробітком. У жовтні 2017 року чоловік на ім’я ОСОБА_4 запропонував заробити гроші, для чого необхідно було підписати документи на відкриття банківського рахунку підприємства та формально, лише на паперах значитись директором підприємства, за що отримувати щомісяця гроші. Разом із ОСОБА_4 на його автомобілі «Hyundai Accent» ОСОБА_3 їздив до офісу нотаріуса, розташованого на пл. Руднєва в м. Харкова, та банків, де останній підписував документи, зміст яких не читав, та в подальшому отримував від ОСОБА_4 гроші. Як зазначив ОСОБА_3, фактично він не є директором чи засновником будь – яких підприємств, в тому числі і ТОВ «КЕЙНФОРД». Де знаходиться дане підприємство та яким видом діяльності займається, йому невідомо. Жодного відношення до фінансово – господарської діяльності ТОВ «КЕЙНФОРД» не має, документи фінансово – господарської діяльності не підписував, звіти до контролюючих органів не надавав.

Крім того, згідно з довідкою про судимість № 227-25092018/63062 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, значиться судимим, а саме: 15.06.2009 Харківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 307 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився 11.08.2011 з Холодногірської ВК № 18 умовно – достроково на невідбутий строк 10 місяців 12 днів; 09.08.2016 Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 190 КК України до штрафу 850 грн.

Також, згідно інтегрованої інформаційно-пошукової системи «Армор» ОВС України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, веде антисоціальний образ життя та неодноразово був помічений при вживанні наркотичних засобів.

Встановлені факти особистості ОСОБА_3, в тому числі причетності до вживання наркотичних речовин, відсутності джерела доходу, досвіду ведення фінансово – господарської діяльності підприємств, дають органу досудового розслідування достатні підстави вважати про неможливість створення ним юридичної особи та ведення діяльності підприємства.

В ході пред’явлення осіб для впізнання за фотознімками ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_4, як чоловіка на ім’я ОСОБА_4, який запропонував формально на паперах значитись директором підприємства, та від якого отримував гроші.

Аналізом Єдиного реєстру довіреностей, відповіді з ГУ пенсійного фонду України в Харківській області та сукупності інших обставин, встановлених в ході досудового розслідування, було встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення можуть бути прямо або опосередковано причетні наступні особи: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8.

23.11.2018 на підставі ухвал слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова були проведені обушки за адресами: м. Харків, проспект Науки, будинок 31- А; м. Харків, вул. Холодногорська, 52; АДРЕСА_1; м. Харків, вул. Клочківська, 111-а; АДРЕСА_2, в ході яких було вилучено майно, згідно з переліком, зазначеним у клопотанні про арешт майна.

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вказані предмети та документи використовувались як знаряддя вчинення кримінальних правопорушень, зберігли на собі сліди їх вчинення, документи є речовими доказами і є необхідною умовою проведення експертного дослідження.

Для підтвердження факту підробки офіційних документів, подачі підроблених документів в електронному вигляді до органів ДФС, а також визначення обсягу наслідків, завданих незаконною діяльністю при використанні підроблених первинних фінансово – господарських документів про безтоварні операції з продажу/придбання товарів, виконання робіт, надання послуг на адресу суб’єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки, необхідно встановити розмір збитків, завданих державі та суспільству, що можливе шляхом проведення відповідних судових експертиз: економічних, почеркознавчих, комп’ютерних, для призначення яких експерту необхідно надати оригінали досліджуваних документів та електронних носіїв інформації.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, експерту забороняється самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.

Таким чином, орган досудового розслідування вважає за необхідне накласти арешт на майно, яке було вилучено під час обшуків 23.11.2018 за адресами: м. Харків, проспект Науки, будинок 31- А; м. Харків, вул. Холодногорська, 52; АДРЕСА_1; м. Харків, вул. Клочківська, 111-а; АДРЕСА_2,та визначити місце зберігання документів при матеріалах кримінального провадження в окремих упакованих пакетах, а інших вилучених предметів – у спеціальному приміщенні Слобідського ВП ГУНП в Харківській області (після проведення відповідних досліджень).

Начальник відділення СВ ОСОБА_1 вважає, що вказані предмети та документи є доказом злочину, зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому необхідно накласти арешт на дане майно.

Начальник відділення СВ ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, надала доповнення до клопотання та заяву про розгляд справи за її відсутності.

Власники майна у судове засідання не з’явилися, повідомлені були належним чином, причини своєї неявки не повідомили.

Слідчий суддя, дослідивши копії матеріалів, доданих до клопотання, дійшов наступного.

Так, до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом; підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 7 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104, вилучені (отримані) стороною обвинувачення речові докази зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження в індивідуальному сейфі (металевій шафі) слідчого, який здійснює таке провадження.

Документи, які є речовими доказами, повинні зберігатися вкладеними між чистими аркушами паперу в конвертах. На таких документах забороняється робити будь-які помітки, написи і перегинати їх. У разі наявності великої кількості документів вони складаються в окремий пакет. На конверті (пакеті) зазначається перелік документів, що вкладені в нього.

Речові докази, в тому числі документи, які за своїми властивостями (габаритами, кількістю, вагою, об’ємом) не можуть зберігатися разом з матеріалами кримінального провадження, зберігаються у спеціальних приміщеннях органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, що обладнані сейфами (металевими шафами), стелажами, оббитими металом дверима, ґратами на вікнах, охоронною та протипожежною сигналізацією (далі - обладнані приміщення), крім матеріальних носіїв секретної інформації, які передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ. У разі відсутності обладнаного приміщення виділяються спеціальні сейфи (металеві шафи) достатнього розміру (далі - спеціальний сейф).

Враховуючи мотиви клопотання та обґрунтування його слідчим, склад майна, на яке слідчий просить накласти арешт, оцінивши потреби досудового розслідування, правову підставу для арешту майна, приймаючи до уваги, що не застосування арешту саме в такий спосіб, про який просить слідчий, може призвести до знищення, втрати або пошкодження майна, щодо якого ставиться питання про накладення на нього арешту, впевнившись, що слідчим надано достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, враховуючи наслідки арешту майна для інших осіб, виходячи із розумності та співмірності обмеження в результаті накладення арешту на майно завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає,що начальником відділення СВ доведені обставини, для арешту майна, передбачені КПК України, а клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 7, 170, 172, 173, 175, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання керівника органу досудового розслідування, що користується повноваженнями слідчого – начальника відділення СВ Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1, погодженого з прокурором відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_2, про арешт майна, - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене під час обшуку 23.11.2018 за адресою: м. Харків, проспект Науки, будинок 31- А, майно.

Накласти арешт на тимчасово вилучене під час обшуку 23.11.2018 за адресою: м. Харків, вул. Холодногорська, 52, майно.

Накласти арешт на тимчасово вилучене під час обшуку 23.11.2018 за адресою: АДРЕСА_1, , майно.

Накласти арешт на тимчасово вилучене під час обшуку 23.11.2018 за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 111-а, майно.

Накласти арешт на тимчасово вилучене під час обшуку 23.11.2018 за адресою: АДРЕСА_2, майно.

Визначити місце зберігання арештованого майна в порядку, визначеному Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 року № 1104.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали про арешт майна доручити слідчому, прокурору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя- В . О . Музиченко