Ухвала суду № 78202054, 29.11.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/257/18

Провадження № 2/638/2195/18

29.11.2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Хайкіна В.М.

за участю секретаря Скрипаченко В. Р.

з участю судового розпорядника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 про зустрічне забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, треті особи: Управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції у Харківській області, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7, П’ята Харківська Державна нотаріальна контора Державний нотаріус ОСОБА_8, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 про визнання довіреностей та договорів купівлі-продажу недійсними, витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на квартири,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, треті особи: Управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції у Харківській області, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7, П’ята Харківська Державна нотаріальна контора Державний нотаріус ОСОБА_8, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 про визнання довіреностей та договорів купівлі-продажу недійсними, витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на квартири.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.02.2018 року заяву представника позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_12 про забезпечення позову задоволено частково: до вирішення спору по суті та набранням рішення у справі законної сили заборонено ОСОБА_2 та іншим особам чи органам здійснювати дії, спрямовані на відчуження (зміну власника) нерухомого майна, а саме квартири №102 в будинку №20 корпусу 2 по провулку Отакара Яроша в місті Харкові та квартири №88 в будинку №20 корпусу 2 по провулку Отакара Яроша в місті Харкові, що належить ОСОБА_2, ІН НОМЕР_1, у задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.09.2018 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_13 про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.02.2018 року задоволено: скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.02.2018 року по цивільній справі №638/257/18 у вигляді заборони ОСОБА_2 та іншим особам чи органам здійснювати дії, спрямовані на відчуження (зміну власника) нерухомого майна, а саме квартири №102 в будинку №20 корпусу 2 по провулку Отакара Яроша в місті Харкові та квартири №88 в будинку №20 корпусу 2 по провулку Отакара Яроша в місті Харкові, що належить ОСОБА_2, ІН НОМЕР_1.

Постановою Харківського апеляційного суду від 01.11.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_12, яка діє в інтересах ОСОБА_4, задоволено: ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 03 вересня 2018 року скасовано, у задоволенні заяви ОСОБА_13, яка діє в інтересах ОСОБА_2, про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі відмовлено.

15.11.2018 року представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова із клопотанням про зустрічне забезпечення позову, згідно якого просить суд застосувати заходи зустрічного забезпечення позову шляхом внесення ОСОБА_4 на депозитний рахунок Дзержинського районного суду м. Харкова грошових коштів у розмірі 16216200 грн. Вимоги клопотання обґрунтовує тим, що застосовані заходи забезпечення позову порушують право власності відповідача ОСОБА_2, він позбавлений права вільно користуватися та розпоряджатися своїм майном. Жодних доказів про недобросовісність набуття ОСОБА_2 матеріали справи не містять. Натомість, позивач знаходиться у розшуку та перебуває за межами України , систематично здійснює протиправну діяльність по зловживанню та порушенню прав юридичних та фізичних осіб, вказані дії ОСОБА_4 можуть ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, адже за таких обставин ОСОБА_2 має намір звернутися до позивача із позовом про відшкодування завданих йому збитків. Вважає, що у даній справі повинно бути застосоване зустрічне забезпечення шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості предмету забезпечення позову, тобто вартості двох квартир. У січні 2018 року відповідач мав намір продати квартири, у зв’язку з чим були укладені попередні договори купівлі-продажу квартир, внаслідок порушень умов зазначених договорів ОСОБА_2 зобов’язаний понести фінансові витрати та збитки, які значно погіршують його матеріальне становище. Просить суд застосувати заходи зустрічного забезпечення позову.

Ознайомившись із заявою про зустрічне забезпечення, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року роз'яснено, що при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Зазначений підхід має бути застосований і при розгляді питання про застосування зустрічного забезпечення позову.

Відповідно до статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

З аналізу наведеної норми слідує, що критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із забезпеченням позову.

При вирішенні питання про застосування зустрічного забезпечення позову з’ясуванню підлягає можливість завдання збитків особі, яка не повинна бути абстрактною і має бути ретельно досліджена судом з урахуванням існування обставин на час розгляду справи, підтверджених належними та достатніми доказами, які б давали суду підставу обґрунтовано стверджувати про таку можливість з урахуванням заходів забезпечення позову.

Застосування судом зустрічного забезпечення має на меті урівноважити інтереси сторін при вжитті заходів забезпечення позовних вимог.

Відповідно до частини 5 статті 154 ЦПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи та має бути співмірним із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.

Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Із матеріалів справи вбачається, що в якості підтвердження обґрунтування заяви про зустрічне забезпечення позову представником відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 надано копії попередніх договорів від 25.01.2018 року, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_14, згідно яких продавець (ОСОБА_2 В.) зобов’язується продати та передати покупцеві (ОСОБА_14 В.), а покупець зобов’язується купити та прийняти квартиру№88 та №102 в будинку №20 корпусу 2 по провулку Отакара Яроша в місті Харкові, тобто докази, що підтверджують наміри укладення договорів купівлі-продажу об’єктів нерухомого майна.

Водночас, заявником не надано доказів вартості об’єктів нерухомого майна, а твердження про те, що спірні квартири складають 16216200 грн. не підтверджено належними та допустимими доказами в розумінні ст. 77-78 ЦПК України. Фотознімки подібних об’єктів, що розміщені на сайті у мережі Інтернет не можуть бути прийняті судом до уваги, адже відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 року (з наступними змінами і доповненнями), вартість спірного майна у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, визначається за погодженням сторін, а при його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.

Згідно статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

За таких обставин, заявником повинен був провести оцінку нерухомого майна та визначити дійсну його вартість, поняття якої є за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості, звернувшись до відповідного експерта (оцінщика), надавши суду звіт (висновок про ринкову оцінку вартості нерухомого майна), а не просто визначити розмір зустрічного забезпечення 16216200 грн., та навівши свої суб’єктивні міркування з приводу вартості майна.

Встановивши, що представником відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 не підтверджено вартість спірного майна, у зв’язку з чим не підтверджено і розмір зустрічного забезпечення, суд приходить до висновку про неможливість його застосування. З огляду на викладене, у задоволенні заяви про зустрічне забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 154, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 про зустрічне забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, треті особи: Управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції у Харківській області, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7, П’ята Харківська Державна нотаріальна контора Державний нотаріус ОСОБА_8, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 про визнання довіреностей та договорів купівлі-продажу недійсними, витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на квартири – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Дзержинський районний суд м. Харкова в п’ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Головуючий: