Ухвала суду № 78201830, 29.11.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №622/671/18

провадження №1-кп/619/441/18

У Х В А Л А

29 листопада 2018 року м. Дергачі

Колегія суддів Дергачівського районного суду Харківської області

у складі: головуючого - судді Остропілець Є.Р.,

суддів: Жорняк О.М., Кононихіної Н.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Жорняк А.Ю., прокурора Доброскок О.М.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018220310000091 від 17.03.2018 у відношенні обвинуваченого:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 06 червня 2018 року Золочівський районним судом Харківської області за ст. 185 ч.3 КК України – 3 роки позбавлення –

за фактом вчинення кримінальних злочинів передбачених ч 4 ст 187, п.6 ч 2 ст 115 КК України,--

В С Т А Н О В И ЛА:

17.07.2018 року до Дергачівського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, внесених в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018220310000091 від 17.03.2018.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2018 року строк тримання під вартою обвинуваченому було продовжено.

В судовому засіданні прокурор Доброскок О.М. заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 у зв’язку зі спливом строку тримання під вартою, вказавши суду, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме існують підстави переховування обвинуваченого від органів суду, впливання на свідків, а також враховуючи, що обвинувачений підозрюються в скоєнні особливого тяжких злочинів.

Захисник обвинуваченого заперечував проти продовження строку тримання під вартою, обвинувачений не заперечув проти продовження строку тримання під вартою.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши думку учасників судового провадження вважає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 331 КПК України … під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. За відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови», № 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)».

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Фактичні обставини інкримінованих обвинуваченому умисних особливо тяжких злочинів, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу обвинуваченого вказують на обґрунтованість заявленого клопотання.

До того ж, судове провадження про кримінальному провадженню по обвинуваченню не завершено, не допитані всі свідки, не досліджені матеріали справи, при цьому суд вважає, що існують ризики, які передбачені ст.177 КПК України, у зв’язку з цим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно продовжити.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно обвинувачено більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про підозру про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, а також ті обставини, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів , застосування більш м’яких запобіжних заходів є неможливим, а тому колегя суддів вважає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити.

Керуючись ст. ст. 331,392 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Клопотання прокурора – задовольнити .

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважати продовженим до 28 січня 2018 року, включно.

Копію ухвали надіслати в Харківську установу виконання покарань № 27.

Судове засідання відкласти на 22 грудня 2018 року на 11.00 год

В судове засідання викликати учасників судового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є. Р. Остропілець

Судді О.М.Жорняк

ОСОБА_4