Ухвала суду № 78201795, 27.11.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/21938/18

н/п 1-кс/640/13149/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Ашрафовій І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання старшого слідчого ВР злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1, про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12018220000001397 від 23 листопада 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

встановив:

26.11.2018 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого ВР злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1, погоджене з прокурором відділу прокуратури Харківської області юристом 1 класу ОСОБА_2 про накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1, який знаходиться у власності ОСОБА_3 Мурмані, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та який на теперішній час знаходиться у збереженні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів м. Харкова, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська 107.

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що 23.11.2018, приблизно о 06.15, на перехресті автошляху Київ-Харків-Довжанський та вул. С.Шосе Немишлянського району м. Харкова сталося зіткнення автомобілів НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та "Мерседес-Бенц", р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 Внаслідок ДТП пасажир а/м "ДЭУ-Ланос" ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці, а обидва водія та пасажир автомобіля "Мерседес-Бенц" ОСОБА_6 з тілесними ушкодженнями різного ступеня тяжкості були доставлені до лікарні.

Відомості про вчинене кримінальне правопорушення старшим слідчим ВР злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Харківській області підполковником поліції ОСОБА_1 внесені до Єдиного реєстру кримінальних правопорушень за № 12018220000001397 від 23.11.2018 за ст. 286 ч. 2 КК України.

Слідчий вказує, що 23.11.2018 в період часу з 09.05 до 13.00 на ділянці руху автошляху Київ-Харків-Довжанський Немишлянського району м. Харкова, слідчим проведений огляд місця вказаної ДТП, у ході якого встановлено, що автомобіль НОМЕР_1, має сліди механічних пошкоджень, які утворились від зіткнення, а саме: деформації капоту в правій частині, переднього бамперу справа переднього правого крила, передньої правої двері, розбиті обидві передні фари та скло правої передньої двері.

Слідчий вказує, що автомобіль НОМЕР_1, є речовим доказом, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Як вказує слідчий, старшим слідчим ВР злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 в ході огляду місця події 23.11.2018, вилучено автомобіль НОМЕР_1, який є тимчасово вилученим майном та відповідає критеріям п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України.

Крім того, зазначений транспортний засіб як речовий доказ необхідний судовому експерту для проведення судової автотехнічної експертизи з метою з’ясування технічного стану транспортного засобу, параметрів механізму дорожньо-транспортної події, дій учасників пригоди.

Орган досудового розслідування вказує, що на даний час виникла необхідність у арешті автомобілю НОМЕР_1, шляхом надання можливості слідчому та прокурору зберігати вилучений транспортний засіб на спеціальному майданчику м. Харкова для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, оскільки існує реальна загроза зміни або знищення транспортного засобу, його окремих складових частин, проведення ремонту пошкоджених деталей з боку власника автомобіля.

В судове засідання слідчий не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання. 27.11.2018 слідчий СУ ГУ НП в Харківській області Корсун К.О. через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання про накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1 без його участі, клопотання підтримав. Також долучив до вказаної заяви рапорт, яким повідомив, що ним було повідомлено власника автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3 про час та місце розгляду клопотання про накладення арешту на автомобіль, однак останній повідомив, що він брати участь у даному судовому засіданні відмовляється, у зв’язку з поганим самопочуттям після дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника автомобіля та слідчого.

Більш того, власник майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 23.11.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220000001397 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Слідчим доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Вилучений відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.11.2018 автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 Мурмані, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, був поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів, розташований за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.

На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов’язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Враховуючи вказану вимогу КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне заборонити відчуження, розпорядження, користування та ремонтування автомобіля НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 Мурмані, до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого ВР злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1, про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12018220000001397 від 23 листопада 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, – задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, який на праві власності належить ОСОБА_3 Мурмані, зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом заборони відчуження, розпорядження, користування та ремонтування, - до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.

Місцем зберігання автомобіля НОМЕР_1, згідно п. 20 постанови Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012, визначити майданчик тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 107.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Колесник С.А.