Ухвала суду № 78200509, 29.11.2018, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/1022/18

Номер провадження 2-а/700/37/18

У Х В А Л А

29 листопада 2018 року Суддя Лисянського районного суду Черкаської області Добриднюк Н.О. розглянувши матеріали адміністративної справи № 2-а/700/37/18 за адміністративним позовом Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області до Головного територіального управління юстиції у Черкаської області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору за ВП №57466822,

ВСТАНОВИЛА:

Головне управління пенсійного фонду України в Черкаській області звернулось до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Черкаської області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору за ВП №57466822.

Відповідно до вимог ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:1) адміністративні справ із приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів, владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов’язані з виборчим процесом чи процесом реформування; 3) адміністративні справи, пов’язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України; 4) адміністративні справи із приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

Позовна заява про скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору не входить до переліку справ, які визначені в ч. 1 ст. 20 КАС України.

Як слідує з матеріалів справи, позовною вимогою є скасування постанови виконавчого провадження №57466822 від 22.10.2018 року про стягнення виконавчого збору.

За змістом п. 7 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VІІІ) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Частиною 2 ст. 74 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З урахуванням вищенаведеного можна зробити висновок, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, утому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2018 року у справі №127/9870/16-ц.

У даному випадку, у вимогами позивача є скасування постанови виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в межах виконавчого провадження, яке здійснюється на виконання виконавчого листа виданого Лисянським районним судом Черкаської області.

Проте за змістом вищенаведеної позиції Верховного суду України, такі спори підсудні не суду який видав виконавчий документ (незалежно від юрисдикції), а саме адміністративним судам, при цьому предметна підсудність має визначатися в загальному порядку.

За таких обставин, дана справа підсудна ОСОБА_1 окружному адміністративному суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи, що дана справа не відноситься до предметної юрисдикції Лисянського районного суду Черкаської області, а відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України підсудна ОСОБА_1 окружному адміністративному суду, суд вважає за необхідне направити цю справу на розгляд ОСОБА_1 окружного адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 20, 29 КАС України, п. 7 ч. 2 ст. 17, ч.2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», суддя-

У Х В А Л И ЛА:

Позовну заяву за адміністративним позовом Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області до Головного територіального управління юстиції у Черкаської області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору за ВП №57466822 направити за підсудністю до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду.

Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Апеляційного суду Черкаської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної копії ухвали суду.

Суддя -