Ухвала суду № 78200284, 27.11.2018, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/647/18

Провадження № 2/700/385/18

27 листопада 2018 року Лисянський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого - судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу №700/647/18 провадження №2/700/385/18 за позовом ОСОБА_1 до Федюківської сільської ради Лисянського району Черкаської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Федюківської сільської ради Лисянського району Черкаської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 18 червня 2000 року померла її мати – ОСОБА_2. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої належить земельна частка (пай), розташована на території с. Федюківка Лисянського району Черкаської області, розміром 3,90 умовних кадастрових гектарів, відповідно до сертифіката серії ЧР № 039422, зареєстрованого за № 367. За життя спадкодавець заповіту не залишила. Про наявність спадкового майна дізналася у 2018 році від органів місцевого самоврядування і як спадкоємець за законом звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку, оскільки сертифікат було визнано недійсним через його втрату. Крім того, зазначила, що у даному сертифікаті допущено помилку, а саме: власником вказана «Чернюк Явдокія Антонівна», замість «Чернюк Євдокія Антонівна». За таких обставин змушена звернутися до суду та просить встановити факт належності правовстановлюючого документа спадкодавцеві та визнати за нею право власності на спадщину, яка залишилася після смерті її матері ОСОБА_2

Позивач у судове засідання не з'явилася, просила суд розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить винести рішення по суті позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв’язку із неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослiдивши письмові докази, суд вважає, що позов пiдлягає задоволенню із таких пiдстав.

Матеріалами справи встановлено, що 18 червня 2000 року в с. Федюківка Лисянського району Черкаської області померла мати позивача – ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про смерть, видане повторно серії І-СР № 318400 від 13.04.2018 року.

Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, до складу якої належить земельна частка (пай), розташована на території с. Федюківка Лисянського району Черкаської області, розміром 3,90 умовних кадастрових гектарів, відповідно до сертифіката серії ЧР № 039422, зареєстрованого за № 367.

За життя ОСОБА_2 заповіту не залишила.

18.04.2018 року позивач звернулася до Лисянської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак як вбачається із постанови державного нотаріуса № 667/02-31 їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, так як сертифікат було визнано недійсним у зв’язку з його втратою. Даний факт підтверджується оголошенням у громадсько-політичній газеті «Понад Тікичем» № 23 від 09.06.2018 року.

Крім того, згідно з листом відділу у Лисянському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 9-23-0.290-545/107-18 від 25.05.2018 року, сертифікат на право на земельну частку (пай) Федюківської сільської ради, серії ЧР № 039422, площею 3,90 умовних кадастрових гектарів, зареєстрований за № 367 був виданий на ім’я ОСОБА_3.

Таким чином відсутність правовстановлюючого документа на земельну ділянку та допущена помилка у сертифікаті позбавляє права позивача належним чином оформити спадщину після смерті її матері.

У разі відкриття спадщини до 01.01.2004 року застосовується чинне на той час законодавство.

Відповідно до ст. 524 ЦК Української РСР 1963р. спадкування здійснюється за законом та за заповітом. Згідно вимог ст. 548 ЦК Української РСР 1963р. для набуття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина вважається належною спадкоємцю з часу відкриття спадщини. За п. 1, 2 ч.1 ст. 549 ЦК Української РСР 1963р. визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він: фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Згідно з актом-довідкою № 286 від 23.03.2018 року, складеним у присутності майстра та жителів будинку, ОСОБА_2 до моменту смерті проживала разом зі своєю дочкою – ОСОБА_1

Із довідки Федюківської сільської ради Лисянського району Черкаської області за № 246 від 27.11.2018 року вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи в с. Федюківка раптово померла 18.06.2000 року, у зв’язку з чим реєстрація смерті була здійснена Федюківською сільською радою.

У відповідності до ст. 315 ч. 1 п. 6 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

Згідно із п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року за № 7, зазначено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до довідки Федюківської сільської ради Лисянського району Черкаської області від 31.05.2018 року за № 116, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 була постійною жителькою с. Федюківка Лисянського району Черкаської області. ОСОБА_3 в с. Федюківка ніколи не була зареєстрована та не проживала. Сертифікат серії ЧР № 039422 був виписаний помилково на ОСОБА_3.

Докази, надані позивачем є належними, допустимими, достовірними і достатніми.

З огляду на викладене, оскільки позивач не може оформити право власності на спадкове майно з причин помилки у сертифікаті, який було втрачено, що стало підставою для відмови у вчинені нотаріальної дії, іншим шляхом, ніж через суд, вона не може захистити своє право на спадкове майно, хоч фактично прийняла спадщину, тому суд вважає за можливе встановити факт належності сертифіката, виданого на ім’я «Чернюк Явдокії Антонівні» – «Чернюк Євдокії Антонівні» та визнати за позивачем право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, що залишилося після смерті її матері ОСОБА_2, яка померла 18 червня 2000 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 524-526,529, 534, 549 ЦК України 1963 року, ст.ст.4,5,12,13, 19, 81, 82, 315, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Федюківської сільської ради Лисянського району Черкаської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Встановити факт належності правовстановлюючого документа – сертифікату серії ЧР № 039422, зареєстрованого за № 367 - ОСОБА_2, яка померла 18 червня 2000 року.

Визнати за ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 у порядку спадкування за законом право власності на земельну частку (пай), розташовану на території с. Федюківка Лисянського району Черкаської області, розміром 3,90 умовних кадастрових гектарів, відповідно до сертифіката серії ЧР № 039422, зареєстрованого за № 367, виданого на ім’я ОСОБА_3, що фактично належить ОСОБА_2, яка померла 18 червня 2000 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Бесараб