Рішення № 78199890, 26.11.2018, Рубіжанський міський суд Луганської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2018 року Провадження №2/425/680/18

Справа №425/2875/18

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області, у складі:

головуючого судді - Романовського Є.О.,

за участю секретаря – Чикунової Ю.С.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рубіжному Луганської області цивільну справу за позовом Рубіжанської міської ради Луганської області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Комунальне підприємство «Муніципальний сервіс» Рубіжанської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого вказав, що відповідач, згідно рішення виконавчого комітету Рубіжанської міської ради № 81 від 04.03.2014 року отримав ордер на жилу площу у гуртожитку, розташованому за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 18, кім. 41, в якому і зареєструвався, однак більше шести місяців за вказаною адресою не проживає, оплату за комунальні послуги не здійснює. Кімната знаходиться в комунальній власності та може бути надана іншим громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, проте здійснити розподіл цього жилого приміщення є неможливим, оскільки в ньому залишається зареєстрований відповідач, місце перебування якого на теперішній час не відоме.

У зв’язку з дефіцитом житлових приміщень, позивач просить суд визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Мендєлєєва, 18, кім. 41, а також стягнути з нього судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, наполягала на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечувала.

В судове засіданні відповідач не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про місце та час розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Заяви про розгляд справи за його відсутність від відповідача не надходило. Інших відомостей про місце перебування чи місце роботи відповідача у суду немає.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення заявлених вимог не заперечувала.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, на підставі доказів, які додані до справи, та ухвалити заочне рішення.

26.10.2018 року згідно ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що рішенням Рубіжанської міської ради сьомого скликання від 30.05.2018 року № 51/8 передано безоплатно на баланс Комунального підприємства «Муніципальний сервіс» Рубіжанської міської ради гуртожиток, розташований за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 18 (а.с.12).

ОСОБА_1 04.03.2014 року на підставі рішення виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області № 81 як позбавлений батьківської опіки, отримав ордер на кімнату № 41, житловою площею 8,9 кв.м., в гуртожитку по

вул. Менделєєва, 18, де і зареєструвався, що підтверджується інформацією загального відділу Рубіжанської міської ради Луганської області від 31.08.2018 року

№ 727 (а.с.11, 13-14).

Станом на 11.09.2018 року приватизація житлового приміщення у гуртожитку за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 18, не здійснювалася, що підтверджується інформацією, наданою 11.09.2018 року відділом міського комунального майна Рубіжанської міської ради за № 383/4 (а.с.8).

Актові записи про смерть ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян, відсутні, в установах позбавлення волі або у розшуку в період з 01.11.2017 року по теперішній час зазначена вище особа не перебуває, що підтверджується наданою інформацією Рубіжанського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 04.09.2018 року № 1525/17.14-08 та Рубіжанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області від 06.06.2018 року № 7754/111/36-2018 (а.с.16-18).

Відповідно до довідки про сплату житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1, борг станом на 01.08.2018 року становить 10 279 грн. (а.с.9).

Згідно відповіді Комунального підприємства «БТІ» Рубіжанської міської ради від 10.09.2018 року № 405 сплата за комунальні послуги в період з 01.01.2018 року по 01.08.2018 року за кім. 41 в буд. 18 по вул. Менделєєва не здійснювалася (а.с.7).

Актом обстеження на предмет проживання наймача від 10.09.2018 року за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 18, кім. 48 встановлено, що

ОСОБА_1 у вказаній кімнаті не проживає більше 1 (одного) року, кімната знаходиться в аварійному стані, вхідні двері та меблі відсутні (а.с.6).

Після встановлення зазначених обставин суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 9 ЖК України визначено, що ніхто не може бути обмежений у праві користуватися жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбаченим законом.

Відповідно до ст. 163 ЖК України у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 та 5 ч. 3, ч. 4 ст. 71 цього Кодексу.

Стаття 71 Житлового кодексу України передбачає, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців, а відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України №2 від 10.03.1989 року, № 13 від 25.12.1992 року, № 15 від 25.05.1998 року, роз’яснено, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: позбавлення права власності на житлове приміщення; позбавлення права користування житловим приміщенням; виселення; визнання особи безвісно відсутньою; оголошення фізичної особи померлою.

Виходячи з того, що Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких, пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Матеріалами справи підтверджено, що ордер на кімнату № 41 в будинку № 18 по вул. Менделєєва в м. Рубіжному Луганської області був отриманий відповідачем як особою позбавленою батьківської опіки, в даний час вказана кімната не приватизована та право власності на неї не оформлено, відповідач у вказаній кімнаті не проживає більше шести місяців, вхідні двері кімнати відсутні, в кімнаті відсутні меблі, а заборгованість зі сплати комунальних послуг становить 10 279 грн.

Після встановлення зазначених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 18, кім.41, підлягають задоволенню.

На підставі ч. 1 ст. 141 та п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1 762, 00 грн. у зв’язку з їх документальним підтвердженням (а.с.1).

Керуючись ст. ст. 12-13, 76-81, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Рубіжанської міської ради Луганської області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Комунальне підприємство «Муніципальний сервіс» Рубіжанської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Мендєлєєва, 18, кім. 41.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серія ЕН 769804, виданий 26.05.2013 року Кремінським РВ УМВС України в Луганській області) на користь Рубіжанської міської ради Луганської області (юридична адреса: Луганська область, м. Рубіжне, пл. Володимирська, 2, ідентифікаційний номер 26023286) судовий збір у розмірі 1762 (тисячу сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги, заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Рубіжанського міського суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне рішення суду складено 29 листопада 2018 року.

Суддя Є.О. Романовський